Організація праці менеджера – Скібіцька Л. І. – Розумові здібності
Ще одна з передумов до зайняття керівної посади – розумові здібності.
Потреба враховувати розумові здібності претендентів на менеджерські посади зумовлена тим, що людині важко самій усвідомити межі своїх можливостей. Вона, як правило, схильна їх перебільшувати. Як слушно зауважив Ларошфуко: “Всі скаржаться на свою пам’ ять, але ніхто не скаржиться на свій розум”.
Розум можна класифікувати за багатьма ознаками. Розрізняють, наприклад, розум теоретичний, практичний та універсальний. Теоретичний розум характеризується здатністю мислити абстрактними категоріями, відволікаючись від конкретного. Людина з розвиненим практичним розумом міркує конкретніше, швидше й точніше сприймає ситуацію, оперативно знаходить шляхи вирішення конкретних проблем. Люди з універсальним розумом, вільно орієнтуючись у поточних обставинах, у той же час виявляють схильність до абстрактного мислення.
Розум буває активний і пасивний, жвавий і млявий, наполегливий і безвольний, творчий і наслідувальний, показний і глибокий, конкретний і абстрактний.
Відомі спроби розглядати та оцінювати розум у зв’ язку з мудрістю та інтелектом. Відомий спеціаліст з дослідження управлінських операцій Р. Акофф дає таке визначення мудрості: “Мудрість – це здатність передбачати віддалені наслідки дій, готовність пожертвувати теперішньою хвилинною вигодою заради більших благ у майбутньому і вміння управляти тим, що піддається управлінню, не засмучуючись тим, що не піддається управлінню”. Таким чином, мудрість спрямована у майбутнє. Мудра людина прагне управляти майбутнім.
Чинники оцінювання основних характеристик розуму:
O гнучкість та рухливість;
O глибина та широта;
O логічність та самостійність суджень;
O критичність та допитливість;
O творчість та ініціативність;
O швидкість сприйняття інформації та процесів мислення, які значною мірою визначають оперативність і продуктивність управлінської діяльності.
Під Допитливістю розуміють прагнення людини дізнатися про те нове, з чим вона зустрічається у житті, розібратися в основних, раніше не відомих їй явищах.
Глибина розуму. Ця властивість інтелекту проявляється у здатності людини висвітлити суть конкретного явища, в її умінні з’ ясувати основні, суттєві зв’ язки між явищами і всередині них.
Гнучкість та рухливість розуму. Ці риси характеризують здатність людини швидко відмежуватися від старих зв’ язків в аналізі подій і швидко встановлювати нові, при цьому вміти розглядати явище, факт з незвичної точки зору.
Логічність. Ця властивість розуму характеризує перебіг процесу мислення і визначається співвідношенням аналізу-синтезу, чіткою спрямованістю процесу мислення, його послідовністю, відповідністю поставленому питанню, правильним співставленням загальних і часткових проблем.
Доказовість і критичність розуму відображають уміння людини обгрунтувати своє рішення. Мислення набуває доказовості і переконливості тоді, коли людина здатна привести для обгрунтування свого рішення неспротовні аргументи і факти.
Важливим для менеджера є Системне мислення – найбільш придатний в області менеджменту інструмент для протистояння парадоксам. Це схильність до аналізу і синтезу, вміння відділяти суттєве від несуттєвого, діалектично охопити явище як ціле, в усьому різноманітті елементів, які складають його, та зв’ язків між ними. Системне мислення не уникає складнощів та охоче сприймає “непередбаченості” багатьох явищ та процесів.
Успішність управлінської діяльності значною мірою визначає креативність як здатність до творчого вирішення завдань. Найважливішою є роль її в інноваційній діяльності. Саме у процесі розробки і впровадження в організації інновацій менеджер виступає як новатор, творець. При цьому креативність керівника проявляється вже у його здатності бачити елементи новизни, творчості у діяльності інших людей, в першу чергу підлеглих, в умінні розкрити їх особистий потенціал. Ця властивість необхідна менеджеру також для розробки стратегічних управлінських рішень, цільових комплексних програм тощо.
Реалістичний погляд на речі – суттєва перевага менеджера. Але розвинене уявлення, природна здібність фантазувати можуть посилити його потенціал, сприятимуть підвищенню якості і результатів його діяльності. Потреба в уявленні легко підтверджується тим, що кожному творчому працівникові доводиться подумки відтворювати різні варіанти рішень, перш ніж діяти. Таке перенесення “проб та помилок” зі сфери реалій в уяву прискорює процес адаптації менеджера до змін ситуації. Можна сказати, що межі досягнутого керівником багато в чому залежать від меж його уявлення. Чим самостійніший менеджер у своїх діях, тим з більшою користю для справи він зможе використати свою уяву.
Оцінювання розумових здібностей – справа досить складна. Непрямою оцінкою служать успішність під час навчання, попередні посади, тестування, співбесіда, ділові ігри тощо.
Таким чином, соціально мотивований інтерес до керівної діяльності та достатні розумові здібності – це неодмінні передумови, мінімально необхідні загальнолюдські властивості, які мають бути притаманні людині, яка претендує на посаду.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)