Організація і методика економічного аналізу – Косова Т. Д. – Тема 9. Аналіз джерел формування капіталу
ЗМІСТ
9.1. Значення і задачі аналізу формування капіталу.
9.2. Аналіз наявності, складу і динаміки джерел формування капіталу.
9.3. Аналіз структури капіталу та її оптимізація.
9.4. Аналіз руху власного капіталу підприємства.
9.5. Аналіз кредитоспроможності підприємства у системі формування капіталу зі зовнішніх джерел.
9.1. Значення і задачі аналізу формування капіталу
Створення любого підприємства починається з пошуку джерел фінансування і формування капіталу. Від обсягу, походження, вартості, оптимальності структури капіталу, доцільності його трансформації в основні і оборотні засоби залежить фінансовий добробут підприємства і результати його діяльності. Тому аналіз наявності, джерел формування і розміщення капіталу має винятково важливе значення.
Капітал – це кошти, якими володіє підприємство для здійснення своєї діяльності з метою одержання прибутку.
Складовими капіталу підприємства є:
– власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань;
– зобов ‘язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Зобов’язання можуть носити довго – і короткостроковий характер;
– довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями;
– поточні зобов ‘язання – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.
Зобов’язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.
У балансі підприємства складові капіталу наводяться у таких статтях:
– статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства;
– пайовий капітал – сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами;
– додатковий вкладений капітал – сума, на яку вартість реалізації випущених акцій акціонерними товариствами перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутного капіталу;
– інший додатковий капітал – сума дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу;
– резервний капітал – сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства;
– нерозподілений прибуток (непокритий збиток) – сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку (наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу);
– неоплачений капітал – сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу (наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу);
– вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників; передача майна державними (казенними) та комунальними підприємствами (наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу);
– забезпечення наступних витрат і платежів – нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел;
– довгострокові кредити банків – сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позики, які не є поточними зобов’язаннями;
– інші довгострокові фінансові зобов ‘язання – сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;
– відстрочені податкові зобов’язання – сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки;
– інші довгострокові зобов’язання – сума довгострокових зобов’язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу “Довгострокові зобов’язання”;
– короткострокові кредити банків – сума поточних зобов’язань підприємства перед банками за отримані від них позики;
– поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями – сума довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу;
– векселі видані – сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів;
– кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями);
– поточні зобов ‘язання:
– за одержаними авансами – сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг);
– із розрахунків з бюджетом – заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства;
– з позабюджетних платежів – заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством;
– зі страхування – сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників;
– з оплати праці – заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату;
– за розрахунками з учасниками – заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов’язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу;
– зі внутрішніх розрахунків – заборгованість підприємства пов’язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків;
– інші – суми зобов’язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі “Поточні зобов’язання”.
– доходи майбутніх періодів – доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.
Мета аналізу формування капіталу складається у оцінці структури і динаміки джерел формування капіталу, а також у визначенні впливу на фінансовий стан підприємства капіталу, що додатково залучається.
У процесі аналізу формування капіталу вирішуються такі задачі:
– оцінка умов функціонування суб’єкта господарювання;
– встановлення і оцінка змін у наявності і структурі капіталу за звітний період;
– пошук шляхів нарощування капіталу, підвищення рівня його віддачі і зміцнення фінансової стійкості підприємства.
Основними джерелами інформації для аналізу формування капіталу підприємства є:
– нормативно-правова інформація:
– Цивільний Кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-гу (Глава 8. Підприємницькі товариства, Глава 14. Цінні папери, Глава 71. Позика, кредит, банківський вклад);
– Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 2 “Баланс”, 3 “Звіт про фінансові результати”, 5 “Звіт про власний капітал”;
– планова: бізнес-план підприємства, проспект емісії акцій, облігацій тощо;
– звітна фінансова: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал;
– звітна статистична: звіт про фінансові результати і дебіторську і кредиторську заборгованість (1-Б термінова);
– облікова: регістри за рахунками класу 4 “Власний капітал і забезпечення зобов’язань”, класу 5 “Довгострокові зобов’язання”, класу 6 “Поточні зобов’язання”;
– інша: кредитні договори, біржові котирування та індекси, інформація щодо позичальника кредитних бюро тощо.