Організація і методика економічного аналізу – Косова Т. Д. – Особливості застосування методів і моделей аналізу реальних інвестицій

Модифікацією традиційного методу періоду окупності є дисконтний метод. Його сутність полягає у визначенні моменту, коли дисконтовані грошові потоки, які генеруються проектом, зрівняються з дисконтованими потоками інвестиційних витрат (дисконтований період окупності – DPP).

Цей метод базується на концепції грошових потоків, отже його перевагою є урахування впливу фактора часу на ціну грошей, він є найбільш прийнятним, коли інвестування здійснюється у декілька етапів. Тому величина періоду окупності двох інвестиційних проектів, які мали однакове значення без урахування змін вартості грошей у часі, може мати різне значення при використанні дисконтного методу.

Очевидно, що у випадку дисконтування період окупності збільшується, тобто завжди DPP > PP. Іншими словами, проект, прийнятний за критерієм PP, може виявитися неприйнятним за критерієм DPP.

В оцінці проектів за критеріями PP і DPP слід дотримуватись вимог:

А) проект приймається, якщо він окупається;

Б) проект приймається тільки в тому випадку, якщо період окупності не перевищує встановленого ліміту.

Застосування методу, заснованого на розрахунку періоду окупності затрат, є доцільним за таких умов:

– керівництво підприємства більш стурбоване рішенням проблеми ліквідності, а не прибутковості проекту – головне, щоб інвестиції окупилися якомога скоріше;

– інвестиції супроводжуються високим ступенем ризику, тому чим коротший термін окупності, тим менш ризикованим є проект;

– інвестиції здійснюються у галузі або види діяльності, яким притаманна імовірність достатньо швидких технологічних змін.

Таким чином, на відміну від показників NPV, IRR та PI, показник PP (DPP) дозволяє зробити висновки про ліквідність і ступінь ризику проекту. Поняття ліквідності проекту є спрощеним: вважається, що з двох проектів більш ліквідний той, в якого найменший період окупності.

Що стосується порівняльної оцінки ризику проектів за допомогою критерію PP (DPP), то грошові надходження віддалених від початку реалізації проекту років важко прогнозуються, тобто більш ризикові у порівнянні з надходженнями перших років; тому з двох проектів менш ризиковий той, у якого менше період окупності.

Виходячи з викладеного, можна виділити наступні базові принципи оцінки ефективності реальних інвестицій:

– оцінка повернення капіталу, що інвестується, на основі показника грошового потоку (cash flow);

– обов’язкове приведення до теперішньої вартості як капіталу, що інвестується, так і сум надходжень грошових коштів;

– вибір диференційованої ставки відсотку (дисконтної ставки) в процесі дисконтування грошового потоку для різноманітних інвестиційних проектів;

– варіація форм ставки дисконтування залежно від мети оцінки.

Особливості застосування методів і моделей аналізу реальних інвестицій

– Розширення масштабів діяльності без зміни технічного рівня:

Проекти, пов’язані з розширенням масштабів діяльності, як правило, передбачають встановлення поточних ліній, аналогічних діючим. У даному разі додатковий прибуток буде одержаний за рахунок збільшення обсягу виробництва продукції. При цьому слід враховувати обмеження, які стосуються рівня попиту на продукцію та обсягу спожитих ресурсів.

Окремою категорією в межах даного типу є інвестиційні проекти, пов’язані з диверсифікацією виробництва (вихід за межі галузі). Додатковий прибуток створюється за рахунок збільшення обсягів виробництва і виходу на ринок з кардинально новою продукцією, яка може бути реалізована за вищими цінами або попит на яку буде більшим. Безумовно, спочатку потрібно впевнитися, що цільовий ринок є недостатньо насиченим.

Для інвестиційних проектів, які передбачають розширення виробництва, доцільно використовувати ті самі методи оцінки ефективності, що і для нового будівництва.

– Реконструкція або технічне переозброєння:

У разі реконструкції або технічного переозброєння у структурі інвестиційних витрат переважають інвестиції в обладнання. Відповідно, рівень доходності подібних проектів, як правило, при інших рівних умовах, є вищим, оскільки витрати на будівельно-монтажні роботи значно нижчі.

На етапі попереднього відбору, як і в перших двох випадках, виявляють, чи дозволяє проект відшкодувати інвестиції протягом незначного періоду часу, чи забезпечує він достатній рівень прибутковості і чи характеризується високою рентабельністю (середньою фондовіддачею).

На етапі остаточної оцінки слід застосовувати методи дисконтування. Саме на результатах, одержаних за їх допомогою, повинен базуватися процес прийняття інвестиційних рішень.

– Заміна зношеного обладнання новим без зміни технічного рівня:

Інвестиційні проекти подібного типу на сьогоднішній день є найбільш розповсюдженими внаслідок нестачі у суб’єктів господарювання фінансових ресурсів для більш масштабних нововведень.

Оскільки ці проекти мають характер буденних для підприємства, при оцінці їх ефективності можна обмежитись такими методами, як метод простого періоду окупності; метод простої норми прибутку; метод середньої фондовіддачі.

Застосування більш складного методичного апарату в даному разі не виключається.

– Заходи локального характеру, не пов’язані з придбанням основних фондів:

Найбільш типові з них передбачають заміну використовуваних видів матеріально-сировинних та паливно-енергетичних ресурсів і заміну асортименту продукції (без створення нових її видів). Такі заходи, як правило, характеризуються швидкою окупністю. Для їх оцінки цілком достатніми є можливості методів простого періоду окупності та простої норми прибутку.

Застосування методів оцінки ефективності інвестицій до різних типів інвестиційних проектів наведено у табл. 13.2.

Таким чином, перші три типи інвестиційних проектів передбачають значний розмір інвестицій. Тому оцінка їх ефективності здійснюється в два етапи і потребує використання всього методичного апарату. Оцінка ефективності останніх двох типів проектів не потребує настільки складної процедури і витончених методів.

Таблиця 13.2

Застосування методів оцінки ефективності інвестицій для різних типів інвестиційних проектів

Методи

Нове будівництво

Розширення виробництва

Реконструкція

Заміна обладнання

Заходи локального характеру

Попередній відбір

Остаточна оцінка

Попередній відбір

Остаточна оцінка

Попередній відбір

Остаточна оцінка

Метод NPV

+

+

+

Метод IRR

+

+

+

Метод PI

+

+

+

Метод DPP

+

+

+

Метод PP

+

+

+

+

+

Метод RR

+

+

+

+

+

Метод фондовіддачі

+

+

+


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Організація і методика економічного аналізу – Косова Т. Д. – Особливості застосування методів і моделей аналізу реальних інвестицій