Організація і методика економічного аналізу – Косова Т. Д. – 13.7. Прогнозування інвестиційної привабливості підприємства

У табл. 13.6 систематизовані основні індикатори інвестиційної привабливості, які характеризують макро – й мікрорівні. Інвестиційна привабливість підприємства тісно пов’язана з інвестиційною привабливістю країни, галузі й регіону в цілому. У зв’язку з цим вважаємо доцільним оцінити, наскільки є сприятливим зовнішнє середовище для функціонування підприємств.

У сучасний період існує методика оцінки сприятливого зовнішнього економічного середовища для діяльності підприємств. Завдання такої оцінки полягає в тому, щоб, по-перше, запропонувати регіональним і муніципальним органам спосіб, що допомагає цілеспрямовано управляти станом підприємницького клімату в регіоні й, по-друге, дати підприємствам інструмент для аналізу своїх взаємин з регіональною сферою управління. Вона проволиться експертним шляхом за допомогою анкетування. Такий підхід дозволяє безпосередньо керівництву підприємств оцінити ступінь ефективності зовнішнього середовища для функціонування підприємства. Оцінка проводиться в розрізі таких секторів зовнішнього середовища: податкового, соціально-культурного, фінансово-кредитного, державно-правового, інвестиційного, інформаційного, ресурсного за одинадцятьма критеріями. Оцінка критеріїв визначених у табл. 13.6 проводиться за шкалою з трьома градаціями:

2 бали – викликає збільшення обсягу реалізації;

1 бал – не впливає на обсяг реалізації;

0 балів – викликає зменшення обсягу реалізації.

При позитивній оцінці всієї сукупності критеріїв максимальна кількість балів складе – 130 балів (65 критеріїв х на 2).

Для аналітичної оцінки представленої сукупності використовують коефіцієнт оцінки сприятливого зовнішнього середовища для діяльності підприємств (КОсзс):

К°Сзс £БМ ; (13.15)

Де Косзс – коефіцієнт оцінки сприятливого зовнішнього середовища для діяльності підприємств;

БА – сума балів, набрана підприємством у процесі анкетування;

БМ – максимальна кількість балів, що може набрати підприємство при оцінці.

Оптимальне значення коефіцієнта є 1 (або 100%). Ріст даного показника в динаміці буде свідчити про підвищення ефективності зовнішнього середовища для функціонування підприємства й збільшення його інвестиційної привабливості.

Таблиця 13.6

Систематизація факторів та інформаційних індикаторів, що характеризують Ulli

№ з/п

Фактори, що характеризують ШП

Індикатори ШП

1

2

3

І. Інвестиційна привабливість країни

1

1 .Політико-правове середовище

Політична стабільність суспільства, наявність і стабільність нормативної бази, гарантія рівності форм власності та інвестицій, правова захищеність інвестора.

2.Економічне середовище

Стабільність національної валюти, темпи росту інфляції, режим оподатковування, режим валютного регулювання, стан фондового ринку й фінансово-кредитної системи, ємність і платоспроможність внутрішнього ринку.

3. Ресурси та інфраструктура. Соціально-культурне середовище. Екологія.

Наявність ресурсів, розвиток соціально – культурного середовища, екологічна обстановка у країні.

II. Інвестиційна привабливість галузі

2

1. Ринкові

Розмір ринку, темп ринкового росту, потенціал ринку, циклічність попиту, еластичність цін, прибутковість, диференціація продукту.

2. Конкурентні

Наявність вільної конкуренції, конкурентоспроможність продукції.

Продовження табл. 13.6

1

2

3

3. Бар’єри вкладення у галузь

Пошук капіталомістких галузей, наявність каналів розподілу та доступ до них, доступ до сировинних ресурсів, захищеність із боку держави.

4. Бар’єри виходу із галузі

Аналіз існуючих обмежень державного та соціального порядку, спеціалізація активів, конверсія.

5. Взаємини з постачальниками

Своєчасність розрахунків.

6. Технологічні

Оцінка існуючих технологій галузі.

7. Соціальні.

Розвиток соціально-культурного середовища галузі.

III. Інвестиційна привабливість регіону

3

1. Рівень економічного розвитку регіону

Питома вага регіону у ВВП і національному доході, рівень самозабезпечення регіону основними продуктами харчування, середній рівень заробітної плати, число підприємств, питома вага збиткових підприємств.

2. Спеціалізація регіону у народному господарстві країни

Основна спрямованість виробничої сфери: енергетична, сировинна, сільськогосподарська тощо.

3. Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури

Число підрядних будівельних компаній, обсяг місцевого виробництва основних будівельних матеріалів, щільність залізничних колій повідомлення та автомобільних доріг.

Продовження табл. 13.6

1

2

3

4. Демографічна характеристика

Питома вага населення регіону у загальній чисельності жителів країни, співвідношення міського та сільського населення, рівень кваліфікації працівників.

5. Рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури

Питома вага приватизованих підприємств у загальній їх кількості, чисельність підприємств із іноземними інвестиціями; банківських установ; страхових компаній.

6. Наявність особливого інвестиційного статусу

Наявність у регіоні В. Е. З та територій пріоритетного розвитку (ТПР), ступінь освоєння даних режимів.

7. Рівень криміногенних, екологічних та ін. ризиків

Оцінка криміногенної обстановки в галузі, екологічна обстановка регіону.

IV. Економічна характеристика підприємства

Обсяг реалізації, валовий прибуток, чистий прибуток, основні засоби, товарні запаси, чисельність.

V. Фінансовий стан підприємства

Оцінка основної діяльності об’єкта дослідження, прибутковість підприємства, потенціал підприємства (виробничий, торговельний і ін.).

VI. Якість управління діяльністю підприємства

Оцінка факторів впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства, економічна стабільність діяльності підприємства, фінансовий стан підприємства.

Крім оцінки ефективності зовнішнього середовища для функціонування підприємства в табл. 13.6, пропонуються критерії оцінки віддачі підприємства в зовнішнє середовище. Обрано дев’ять основних груп показників, які характеризують різни середовища: економічне, ринкове, податкове, фінансово-кредитне, соціально-культурне, державно-правове, інвестиційне, інформаційне, ресурсне, екологічне. Оцінка критеріїв в анкеті проводиться за шкалою із трьома градаціями:

2 бали – сприятливий вплив;

1 бал – несприятливий вплив;

0 балів – відсутність впливу.

При позитивній оцінці всієї сукупності критеріїв максимальна кількість балів складе 48 (24 критерії х на 2). Для аналітичної оцінки представленої сукупності використовують Коефіцієнт оцінки віддачі від підприємства в зовнішнє середовище ( К~Ов):

У Б

К°В = ТГ, (13.16)

/ : М

Де КОв – коефіцієнт оцінки віддачі від підприємства в зовнішнє середовище;

БА – сума балів, набрана підприємством у процесі анкетування;

БМ – максимальна кількість балів, що може набрати підприємство при оцінці.

Оптимальне значення показника визначимо як 1.

На підставі даних коефіцієнтів можна надалі спрогнозувати тенденції росту інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання на найближчу перспективу.

Наукові дослідження в теорії прогнозування дозволяють визначити прогнозування як спеціальне наукове дослідження, предметом якого виступають перспективи розвитку явищ. Основна відмінність прогнозування від перспективного планування сформульована у його меті. Якщо метою прогнозування є пророкування основних напрямів і тенденцій розвитку, то метою перспективного планування виступає розробка конкретних заходів щодо досягнення вже сформованих цілей діяльності підприємства.

Сутність Економічного прогнозування з позицій ймовірнісно-статистичного підходу полягає в зменшенні ступеня невизначеності майбутнього шляхом обмеження області можливих станів системи або об’єкта. Основним критерієм диференціації прогнозів є проблемно-цільовий критерій. При цьому виділяють два види прогнозу:

– пошуковий прогноз – визначення можливих станів об’єкта в майбутньому;

– нормативний прогноз – визначення шляхів і строків досягнення можливих станів явища, прийнятих за мету. Мається на увазі прогнозування досягнення бажаних станів на основі заздалегідь заданих норм, ідеалів, стимулів, цілей.

Метою прогнозування є одержання інформації про майбутній стан досліджуваного об’єкта (у нашому прикладі – це оцінка перспективної інвестиційної привабливості господарюючих суб’єктів).

Об’єктом прогнозування є фінансовий стан аналізованих підприємств, виражений через коефіцієнти взаємодії підприємства зі зовнішнім середовищем.

Якщо значення показників Коефіцієнту оцінки віддачі від підприємства у зовнішнє середовище і Коефіцієнта оцінки сприятливого зовнішнього середовища для діяльності підприємства дорівнюють, це означає, що підприємство одержує із зовнішнього середовища рівно стільки, скільки й віддає. Різниця між даними коефіцієнтами буде означати перспективні напрями розвитку бізнесу досліджуваних суб’єктів господарської діяльності.

Прогнозний перспективний рейтинг інвестиційної привабливості (ППРШ) має вигляд:

ППРШ = РШЗвіт х(КОв – КОсзс); (13Л7)

Де РІРЗвіт – рейтинг інвестиційної привабливості звітного періоду.

Таким чином, якщо КОв перевищує КОсзс то рейтинг інвестиційної привабливості буде покращуватися і навпаки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Організація і методика економічного аналізу – Косова Т. Д. – 13.7. Прогнозування інвестиційної привабливості підприємства