Організація і методика економічного аналізу – Косова Т. Д. – 1.2. Види і принципи економічного аналізу
Класифікація аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту і задач, для цього потрібно виокремити види економічного аналізу (рис. 1.1). Слово “вид” (лат. Species) має багато значень, як таксономічна характеристика (лат. taxon, від Taxare – “оцінювати”) – це група в класифікації, що складається з дискретних об’єктів, які об’єднуються на підставі загальних властивостей і ознак.
За галузевою ознакою аналіз може бути Галузевим, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо), і міжгалузевим, що є теоретичною і методологічною основою економічного аналізу у всіх галузях національної економіки або теорією економічного аналізу.
За ознакою часу економічний аналіз поділяється на попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний, історичний). Попередній аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обгрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для розробки економічної стратегії підприємства. Наступний (ретроспективний) аналіз проводиться після здійснення господарських операцій. Він використовується для моніторингу реалізації економічної стратегії підприємства, виконання плану, виявлення невикористаних резервів, об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємств.
Перспективний і ретроспективний аналізи тісно пов’язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний.
Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумковий (результативний).
Оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду тощо). Ціль його оперативно виявляти хиби і впливати на господарські процеси.
Рис. 1.1. Класифікація видів економічного аналізу
Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність полягає в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується більш повна оцінка діяльності підприємства стосовно використання відповідних можливостей. Підсумковий і оперативний аналізи взаємозалежні і доповнюють один одного.
За просторовою ознакою можна виділити аналіз внутрішньогосподарський і міжгосподарський. Внутрішньо-господарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства і його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або кількох підприємств.
За об’єктами управління економічний аналіз поділяється на: техніко-економічний, фінансовий, управлінський, маркетинговий, аналіз зовнішньоекономічної діяльності тощо.
За методикою вивчення об’єктів економічний аналіз можна подати так: експрес-аналіз, факторний аналіз, детермінований аналіз, стохастичний, функціонально-вартісний аналіз.
Мета експрес-аналізу – наочне і просте оцінювання фінансового стану і динаміки розвитку господарюючого об’єкта. У процесі аналізу можна виконати розрахунок різних показників і доповнити його методами, що грунтуються на досвіді та кваліфікації фахівця. Мета експрес-аналізу – наочне і просте оцінювання фінансового стану і динаміки розвитку господарюючого об’єкта. У процесі аналізу можна виконати розрахунок різних показників і доповнити його методами, що грунтуються на досвіді та кваліфікації фахівця.
Факторний аналіз – один із видів комплексного аналізу основної діяльності, пов’язаний з пошуком і класифікацією факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв’язків, що впливають на зміну конкретних показників основної діяльності.
Детермінований підхід спрямований на вивчення прямих зв’язків, коли зв’язок між результативним і факторними показниками функціональна. Стохастичний аналіз спрямований на вивчення непрямих зв’язків.
Якщо у випадку прямого детермінованого факторного аналізу вихідні дані для аналізу подано у формі конкретних чисел, то у випадку прямого стохастичного факторного аналізу задані вибіркою (часовою чи поперечною). Розв’язування задач стохастичного факторного аналізу вимагає: глибокого економічного дослідження для виявлення основних факторів, що впливають на результуючий показник; підбору виду регресії, який би найкраще відбивав дійсний зв’язок досліджуваного показника з набором факторів; розробки методу, що дозволяє визначити вплив кожного фактора на результуючий показник.
Якщо результати прямого детермінованого аналізу є точними і однозначними, то стохастичного – з деякою імовірністю (надійністю), яку варто оцінити.
Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) одночасно та у взаємному зв’язку досліджує функції об’єкта і вартість цих функцій. Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об’єкта. Вони поділяються на:
– головну функцію, яка виражає призначення об’єкта;
– основні функції, що забезпечують виконання головної функції;
– допоміжні функції, що реалізують основні;
– зайві або непотрібні функції;
– шкідливі функції.
За суб’єктами (користувачами аналізу) розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз.
За охопленням досліджуваних об’єктів аналіз ділиться на суцільний і вибірковий.
За змістом програми аналіз може бути комплексним і тематичним.
Аналітичне дослідження, його результати та їхнє використання в управлінні виробництвом мають відповідати визначеним вимогам. Важливішими принципами аналізу є (рис. 1.2):
– державним підхід – оцінка результатів діяльності підприємства з урахуванням державної, економічної, соціальної, екологічної, міжнародної політики та чинного законодавства тощо;
– науковість – використання діалектичної теорії пізнання, економічних законів розвитку, інноваційного підходу, новітніх прогресивних методів економічних досліджень;
– комплексність – охоплення максимуму структурних підрозділів і напрямків діяльності, всебічне вивчення причинно-наслідкових залежностей розвитку основної діяльності підприємства;
Рис. 1.2. Принципи проведення економічного аналізу
– системність – розуміння об’єкту, що вивчається, як складної динамічної системи, що містить елементи, пов’язані між собою та з зовнішнім середовищем;
– об’єктивність – використання перевіреної інформації, яка достовірно відбиває об’єктивну реальність;
– точність – обгрунтування висновків точними аналітичними розрахунками;
– дієвість – активний вплив на результати діяльності підприємства, своєчасне виявлення недоліків та прийняття відповідних управлінських рішень;
– плановість – проведення за планом і систематично, що викликає необхідність планування і контролю за проведенням аналітичної роботи на підприємстві, обумовлює розподіл обов’язків між виконавцями;
– оперативність – швидкий і чіткий аналіз ситуацій, генерування відповідних управлінських рішень і втілення їх у життя підприємства.
Реалізація зазначених принципів на практиці сприятиме ефективній організації і результативності економічного аналізу.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)