Організація і методика аудиту – Кулаковська Л. П. – Колективний договір

Згідно з Законом України “Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Системи оплати праці, які найчастіше застосовуються на підприємствах, відображені на рис. 14.1.

Організація і методика аудиту   Кулаковська Л. П.   Колективний договір

При проведенні аудиторського дослідження в першу чергу вивчаються внутрішні нормативні документи суб’єкта господарювання.

На підставі КЗпП України на підприємстві повинен бути встановлений єдиний порядок оформлення прийому, звільнення і переведення працівників. У наказі про облікову політику підприємства має бути зазначено, якими документами оформлюється процес руху працівників на підприємстві.

Для правильної організації роботи кадрової служби та відділу розрахунків із працівниками з оплати праці у кожного суб’єкта господарювання організація праці та її оплати здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, генеральної угоди на державному рівні, колективних, трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку, штатного розпису, посадових інструкцій тощо.

Колективний договір

Згідно з чинним законодавством про оплату праці система оплати повинна прийматися на підприємстві в складі колективного договору власником (або адміністрацією) і профспілкою (або самим колективом) суб’єкта господарювання.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема зміни в організації виробництва і праці; нормування і оплати праці; встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку тощо. Усі колективні договори підлягають реєстрації в місцевих органах самоврядування.

Правила внутрішнього трудового розпорядку є внутрішнім документом суб’єкта господарювання, який передбачає організацію роботи підприємства, внутрішньо-об’єктивний режим роботи, взаємні обов’язки підприємства та працівників, порядок відправлення працівників у відрядження, порядок надання відпусток та інше.

Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні бути затверджені керівником підприємства, завізовані юристом та узгоджені з радою трудового колективу. У відповідності до статуту підприємства розроблюється його структура, визначається штатний склад та штатна кількість, що оформлюється спеціальним документом, на підставі якого складається штатний розпис підприємства.

Штатний розпис

У штатному розписі визначається посадовий та кількісний склад суб’єкта господарювання із зазначенням фонду заробітної плати. Цей документ виконує такі функції: фіксування структури управління підприємством, нормативну кількість працівників, регулювання співвідношення головних, старших та рядових спеціалістів, контроль за дотриманням рівня адміністративно-управлінських витрат, можливість порівняння працівником свого фактичного навантаження з нормативним, виконання профспілкою суб’єкта господарювання функцій захисту членів профспілки.

Штатний розпис складається на бланку підприємства і містить перелік посад, відомості про кількість штатних одиниць, посадові оклади, надбавки та місячний фонд заробітної плати.

Зміни до штатного розпису вносяться наказом директора підприємства.

Посадова інструкція – це нормативний документ, у якому визначено завдання, права, обов’язки і відповідальність посадової особи, її розробляють для кожної конкретної штатної посади.

У посадовій інструкції розкривають функціональну структуру діяльності посадової особи як комплексу елементів: цілей, завдання і програм; функцій, форм і методів управління; інформації, технічних засобів управління.

Інформацію про рух кадрового складу суб’єкта господарювання надає кадрова документація.

Сукупність документів, у яких зафіксовані етапи трудової діяльності працівників, називається документацією з особового складу (кадрів, персоналу), або кадровою документацією.

Кадрова документація поділяється на види, що їх можна відобразити за допомогою схеми (рис. 14.2):

Організація і методика аудиту   Кулаковська Л. П.   Колективний договір

Кожна господарська операція із нарахування заробітної плати, утримань з оплати праці знаходить відображення в первинних документах.

Таблиця 14.1

Типові форми первинного обліку з оплати праці

Номер типової формиНазва типової форми
12
П-12Табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати
П-13Табель обліку використання робочого часу
П-14Табель обліку використання робочого часу
П-15Список осіб, які працювали у понаднормовий час
П-16Листок обліку простоїв
П-49Розрахунково-платіжна відомість
П-50Розрахункова відомість
П-51Розрахункова відомість
П-52Розрахунок заробітної плати
П-53Платіжна відомість
П-54Особовий рахунок
П-54АОсобовий рахунок
П-55Накопичувальна картка виробітку та заробітної плати
П-56Накопичувальна картка обліку заробітної плати

Часто зустрічаються помилки та порушення при групуваннях інформації про нарахування заробітної плати. Аудитору слід пам’ятати, що при відображенні в обліку витрат на оплату праці між первинними документами і регістрами обліку є зведені документи, за допомогою яких інформація групується відповідним чином. Від достовірності інформації у зведених документах залежить достовірність інформації, відображеної в обліку і звітності. До таких документів належать:

– розподіл заробітної плати і витрачання матеріалів (для підприємств із децентралізованим обліком);

– розподіл заробітної плати (будівництво, наука);

– зведення даних по розрахунках із робітниками і службовцями;

– зведення нарахованої заробітної плати за складом і категоріями працівників;

– зведення нарахованої заробітної плати за її складом і категоріями працівників і зведення даних по розрахунках із робітниками і службовцями (на заміну двох попередніх таблиць).

Для обліку розрахунків з оплати праці застосовують рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”, на якому ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який належить як до облікового, так і до необлікового складу підприємства – з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” має такі субрахунки:

661 “Розрахунки за заробітною платою”;

662 “Розрахунки з депонентами”.

За кредитом рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” відображаються нарахована працівникам суб’єкта господарювання основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати й інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці відображаються за дебетом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” та кредитом субрахунка 662 “Розрахунки з депонентами”.

Аналітичний облік розрахунків із персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Організація і методика аудиту – Кулаковська Л. П. – Колективний договір