Організація і методика аудиту – Кулаковська Л. П. – 3.1. Необхідність у плануванні аудиторської діяльності
Вивчивши цю тему, Ви повинні знати:
– сутність планування;
– зміст МСА 300 “Планування”;
– необхідність планування аудиторської діяльності;
– переваги аудиторської діяльності при застосуванні планування;
– методологію планування;
– методику планування;
– технологію планування;
– види планів;
– сутність стратегічного, поточного та оперативного планів;
– сутність інтуїтивного і формального планування;
– як скласти план обсягу аудиторських послуг;
– розділи плану із праці;
– алгоритм складання плану із праці;
– інформаційну базу для розробки плану із праці;
– як спланувати кількість персоналу;
– структуру планового фонду заробітної плати;
– вихідні дані для розроблення фінансового плану;
– як скласти план доходів і витрат;
– необхідність у плануванні конкретної перевірки;
– мету планування аудиту;
– чинники, які впливають на формування загального плану аудиту;
– етапи планування аудиту;
– як оцінити систему внутрішнього контролю;
– основні положення загального плану аудиторської перевірки;
– як скласти програму аудиту.
На основі набутих знань Ви повинні вміти:
– відрізняти планування аудиторської діяльності від планування аудиту;
– визначити переваги, які створюються при застосуванні планування в умовах ринку;
– дати визначення методології, методики і технології планування;
– скласти план обсягу аудиторських послуг;
– скласти план із праці і заробітної плати;
– скласти план доходів і витрат;
– скласти план конкретної перевірки;
– скласти програму аудиту.
План
(логіка викладення і засвоєння матеріалу)
3.1. Необхідність у плануванні аудиторської діяльності
3.2. Планування аудиторської діяльності
3.3. Планування конкретної аудиторської перевірки
Ключові терміни та поняття:
– МСА 300 ‘Планування’;
– планування аудиторської діяльності;
– планування аудиту;
– методологія планування;
– методика планування;
– технологія планування;
– інтуїція;
– формальне планування;
– інтуїтивне планування;
– нормативно база планування;
– дослідні норми і нормативи;
– звітно-статистичні методи
– розроблення норм і нормативів;
– стратегічне планування;
– поточне планування;
– оперативне планування;
– план обсягу аудиторських послуг;
– план із праці й заробітної плоти;
– планування кількості персоналу;
– планування фонду заробітної плоти;
– план доходів і витрат;
– мета планування аудиту;
– чинники, які впливають на формування загального плану аудиту;
– загальний план аудиту;
– програма аудиту.
При підготовці до заняття слід використовувати такі нормативні документи:
– МСА 300 “Планування”.
– МСА 310 “Знання бізнесу”.
– МСА 320 “Суттєвість в аудиті”.
3.1. Необхідність у плануванні аудиторської діяльності
Обов’язковою умовою успішної діяльності будь-якого підприємства є планування. Це стосується не тільки аудиторських фірм, а й окремих аудиторів, котрі провадять аудиторську діяльність як приватні підприємці.
Нормативна база з аудиту (МСА 300 “Планування”) регламентує лише порядок планування аудиторської перевірки, визначає порядок підготовки загального плану і розроблення програми проведення аудиту і не визначає порядок планування аудиторської діяльності. У літературі з аудиту питання планування аудиторської діяльності також майже не висвітлювалось. Ф. Я. Дефліз, Г. Р. Дженік, В. М. О’Рейллі, М. Б. Хірш у книзі “Аудит Монтгомері” дають таке визначення: “Планування – це процес здійснення рішень аудиторської стратегії” [68, с. 148]. Ідеться про планування аудиторської перевірки, а не про планування аудиторської діяльності, оскільки аудиторська діяльність не обмежується лише аудитом. В. С. Рудницький у своїй монографії “Методологія і організація аудиту” [ 138, с. 109] поділяє процес планування на два види: планування аудиторської діяльності та планування аудиту Й інших видів послуг. Проте першому виду планування приділено досить мало уваги, більш детально висвітлені питання планування аудиторської перевірки.
Аудиторська діяльність – це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик підприємницька діяльність із надання аудиторських послуг із метою отримання прибутку.
Для виконання досягнутої мети суб’єкти аудиторської діяльності повинні отримати відповідь на такі запитання:
– Де на ринку послуг знаходиться на даний момент суб’єкт аудиторської діяльності, які підсумки й умови його діяльності?
– Яка його стратегічна мета?
– Куди і як він збирається рухатися на ринку послуг?
– Як і за допомогою яких ресурсів можуть бути досягнуті стратегічні й поточні цілі суб’єкта аудиторської діяльності?
Щоб відповісти на ці запитання, необхідно: зробити аналіз стану фірми і конкурентного середовища; розробити місію фірми і її стратегію; визначитися, за допомогою яких ресурсів буде досягнута поставлена мета, тобто необхідно правильно спланувати діяльність.
Планування – це один із методів управління, який полягає в розробці й практичному здійсненні планів, котрі визначають майбутній стан економічного суб’єкта, шляхи, способи і засоби його досягнення.
Відсутність планування ставить суб’єктів аудиторської діяльності в таке становище, коли вони:
– не розуміють майбутніх завдань;
– не вміють розглядати господарювання як невпинний процес, де поточні дії органічно пов’язані з майбутніми;
– втрачають орієнтацію в конкурентному середовищі, тому що керуються тільки короткостроковими інтересами і не розуміють загального змісту подій, які відбуваються;
– не в змозі визначити основні потреби ринку аудиторських послуг;
– виявляються в більш слабкій позиції порівняно з іншими учасниками ринкової діяльності;
– не в змозі забезпечити персонал регулярною роботою через сезонність обов’язкового аудиту.
Застосування планування в аудиторській діяльності створює вагомі переваги, особливо в умовах ринку, коли фірми працюють у конкурентному середовищі:
– дає можливість підготуватися до використання майбутніх сприятливих умов;
– з’ясовує проблеми, які виникли;
– готує фірму до раптових змін у зовнішньому середовищі;
– стимулює керівників до реалізації своїх рішень у подальшій роботі;
– поліпшує координацію дій в аудиторській фірмі;
– створює передумови для підвищення освітньої підготовки та перепідготовки аудиторів;
– збільшує можливості в забезпеченні фірми необхідною інформацією;
– сприяє раціональнішому розподілу трудових ресурсів;
– чітко формує обов’язки і визначає відповідальність аудиторів;
– поліпшує контроль якості аудиторських послуг.