Організація готельного господарства – Головко О. М. – 3.4. Інтер’єр як художня композиція
Інтер’єр – це організація внутрішнього простору будівлі, що являє собою оглядово обмежене, штучно створене середовище, яке забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини. Специфіка готелів полягає в розмаїтті функцій цих об’єктів. Це одночасно житлові і громадські будівлі, що визначає особливості формування їх інтер’єру.
Проектування інтер’єрів здійснюється за допомогою архітектурних і будівельних креслень, найважливіші з яких наступні: план, горизонтальний розріз будівель готельного господарства з вказівкою стін і перегородок, обладнання і меблів, проекція стін зі світильниками тощо; розгортка фасаду кожної стіни та умовне зображення загального виду інтер’єру.
Спираючись на досягнення будівельної науки для внутрішньої обробки приміщень, широко використовуються як традиційні матеріали (камінь, дерево, скло, кераміку), так і сучасні матеріали. Вибираючи той чи інший матеріал, необхідно прагнути створити композицію.
Композиція (від лат. compositio складування, зв’язок), побудова художнього твору, надаючи єдності і цілісності обумовленого його змістом, характером і призначенням. Розрізняють три основні види композиції: фронтальну, об’ємну, глибинно-просторову. Такий розподіл в якійсь мірі умовний, так як на практиці ми маємо справу з поєднанням різних видів композиції.
Характерною ознакою фронтальної композиції є розподіл в одній площині елементів форми в двох напрямках по відношенню до глядача – вертикальному і горизонтальному.
Об’ємна композиція являє собою форму, що має відносно замкнуту поверхню і сприймається з усіх сторін. Виразність і якісність форми залежить від висоти горизонту. В процесі сприйняття об’ємної форми при низькому горизонті виникає враження їх монументальності. З наближенням глядача до предмету збільшується перспективне скорочення його граней. Об’ємна композиція завжди взаємодіє з навколишнім середовищем.
Глибинно-просторова композиція складається з матеріальних елементів, поверхні та простору, та інтервалів між ними.
Одним із найважливіших засобів приведення різноманітних елементів форми до єдності та упорядкування їх розташування є ритм, який притаманний різноманітним явищам і формам природи, трудовим процесам і т. д.
Ритм – це рівномірне чергування елементів, порядок поєднання ліній, об’ємів, площин. Ритм діє на почуття людини. Людина сприймає не тільки зором, але і на слух. Ритм притаманний і статичним предметам. Наприклад, в спорудах готельного господарства – ритмічний розподіл вікон по горизонталі і вертикалі. Ритм можна помітити і в площинному зображенні (орнамент).
Закономірне чергування об’ємів, граней, а також упорядкована зміна характерних елементів, форми – все це використовується в якості специфічного засобу композиції, як для окремих предметів і споруд, так і для готельних комплексів. Ритм може бути спокійний і бентежний, може бути направлений в одну сторону, або збігатися до центру, направленим як по горизонталі, так і по вертикалі.
Бажане враження від предмета можна досягти правильним використанням всіх можливостей ритму, продуманим чергуванням елементів, об’ємів, кольорових плям.
Широко використовується кольоровий ритм.
Людина нездатна зором сприймати виріб закінченим, якщо його маса конструктивно не урівноважена. Тобто важливе місце в композиції займає рівновага.
Рівновага – це такий стан форми, при якому всі елементи збалансовані між собою. Вона залежить від розподілу мас композиції відносно її центру. Рівновага об’ємів, або частин будь-якого предмету викликає почуття спокою, упевненості й стійкості.
Динаміка – це зорове сприймання руху, стрімкості, форми. Динамічна форма притаманна як нерухомим так і рухомим об’єктам. Динамічність робить форму активною, помітною, виділяючи її серед інших.
Статика – це стан спокою, рівноваги форми, стійкість у всьому її ряду, в самій геометричній основі. Статичність вимагає різних спокійних ліній, маси, чітких членувань по горизонталі та вертикалі.
Симетрія є одним із важливих засобів досягнення єдності і художньої виразності форми. Симетрія – принцип організації, де елементи розташовані правильно відносно осі площини, або центру. Розрізняють симетрію дзеркальну і осьову.
Широко застосовується асиметрія – розташування елементів, при якій вісь симетрії відсутня. Асиметрія – принцип організації площини, який базується на динамічній врівноваженості елементів.
Симетрія і асиметрія допомагають досягти художньої виразності статичних і динамічних композицій.
Велике значення має застосування принципів гармонії в художньому оформленні інтер’єру.
Гармонія – зв’язок, відповідність, погодженість окремих сторін предметів чи явищ, специфічна єдність у багатогранності.
Гармонійна композиція полегшує сприйняття естетичної і змістової інформації. На принципах гармонії грунтується композиційна побудова шрифтового й ілюстрованого матеріалів.
Математична гармонія – відповідність (пропорційність) елементів між собою і по відношенню до цілого у вигляді визначених числових пропорцій.
Суттєве значення має гармонія, яка визначається використанням естетичних законів, пов’язаних з естетичними переживаннями. Почуття безпосередньої насолоди при сприйнятті простору визначає якісну сторону гармонії.
Художня гармонія – безпосередньо пов’язана з мистецтвом, де вона виражається через органічний взаємозв’язок усіх компонентів художнього витвору.
Поширеною є асиметрична композиція. Вона дає можливість знаходити багато варіантів рішення.
Важливе значення для будь-якої композиції мають такі художні засоби, як пропорція – зв’язок між розмірами і ритм, – повторення елементів, зв’язок відстаней.
Сприятливі умови життєдіяльності людини в готелях забезпечуються завдяки створенню комфорту як у самому готелі, так і на території, що прилягає до нього. Загальний комфорт внутрішнього простору готелів є інтегральним поняттям. Воно включає екологічний, функціональний і естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення готелю.
Екологічний комфорт створюється оптимальним для організму людини поєднанням температури, вологості, швидкості руху повітря і впливу променистого тепла. Наприклад, в стані спокою або при виконанні легкої фізичної роботи температура взимку неповинна перевищувати 18-20, а влітку 23-25 градусів Цельсія; швидкість руху повітря взимку повинна складати 0.15, а влітку 0.2-0.4 м/с; відносна вологість – 40-60%.
Важливим компонентом мікроклімату будь-якого приміщення є інсоляція (розсікання приміщень сонячними променями і природне освітлення). Тривалість інсоляції для багатьох приміщень готелів відповідно до санітарних норм і правил повинна складати не менше трьох годин. У приміщеннях готелів, де людина проводить більшу частину доби, повинне бути завжди чисте і свіже повітря й нормальний шумовий режим.
Екологічний комфорт в інтер’єрі готелів створюється, в основному, завдяки інженерним системам: вентиляції, кондиціонування повітря, пиловидалення, опалення тощо.
Функціональний комфорт відзначає зручність експлуатації будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від довкілля, безпеку і здійснення усіх функціональних процесів життєдіяльності людини: сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни, розваг, ділових контактів тощо. Поділ усіх процесів життєдіяльності людини в приміщеннях здійснюється прийомами функціонального зонування як загального простору готелю з виділенням функціональних блоків, так і мікрозонуванням.
Мікрозонування здійснюється також за допомогою раціонального вибору обладнання і його оптимального розташування в будь-якому інтер’єрі.
Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний настрій людини. Це забезпечується завдяки засобам і прийомам, за допомогою яких досягається об’єднання всіх елементів інтер’єру у єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер’єру залежить, у першу чергу, від гармонійності предметно-просторового оточення, від того настільки досягнута цілісність і погодженість його елементів.
Естетична організація середовища або досягнення краси інтер’єру включає безліч різноманітних завдань. Головні з них – це композиція простору, колірне вирішення та обробка поверхонь, господарська (дизайнерська) форма облаштування меблів, вибір декоративних деталей, освітлення, озеленення тощо.
Велике декоративне значення в інтер’єрі готелів мають завіси, гобелени, килими, оббивка меблів. Вони багато в чому визначають кольорову гаму та емоційне забарвлення приміщень.
Одним із істотних елементів інтер’єру є завіси. Вони виконують практичні функції, які полягають у регулюванні природного освітлення, тепла, інсоляції та поглинання шуму й одночасно впливають на композицію та колорит інтер’єру.
Розрізняють два види завіс: прозорі і щільні. Прозорі розсіюють і пом’якшують денне світло. Розсіяне світло створює комфортні умови для зору. Для прозорих завіс застосовуються сітчасті тканини, при сильному освітленні тонкі тканини. Матеріал для прозорих завіс може бути білим або ледь пофарбованим, гладким або мати малопомітні візерунки. Вибір кольору залежить від кольорової гами інтер’єру.
Щільні завіси використовують для ізоляції приміщень від зовнішніх впливів. Колір щільних завіс, їхня фактура і малюнок, як правило, підбираються з урахуванням усієї композиції інтер’єру, розмірів приміщення і завіс.
Завіси можуть бути короткі і довгі. Нижній край коротких завіс повинен торкатися підвіконня, довгі – на висоті 5 см від підлоги. Ширина завіс повинна складати при тканинах середньої щільності і тонких від 1,5 до 2 ширини фронту карнизу або вікна.
Завіси бувають розсувні і піднімальні. Найбільш поширеними є розсувні завіси, що розташовуються з однієї або двох сторін вікон.
Залежно від декоративних якостей тканини поділяють на дві групи: “пасивні” і “активні”. Малюнок і колір “пасивних” носить фоновий характер. До активних, тобто більш яскравих кольорових тканин, належать переважно набивні. На відміну від тканин, в тканинних завісах малюнок безпосередньо пов’язаний зі структурою матерії, набивний малюнок ніби накладається на тканину.
Малюнок тканин для готелів може бути геометричний і художній. Але характер малюнку повинен відповідати загальному інтер’єру, краще з невеликою кількістю колірних зв’язків.
Фактура завіс повинна бути легша і простіша за фактури меблевої тканини, але має контрастувати до фактури килима.
Килими служать м’яким і теплим покриттям підлоги. Для одного ліжка розмір килима має становити не менше 60×140 см; для двох ліжок, що розташовані під кутом, – не менше 80×240 см; килим у торці спарених ліжок має бути не менше 60×200 см. Рекомендуються петлясті і ворсові килими, однотонні або з малюнком.
Поряд з функціональними вимогами до декоративних і оббивних тканин, що багато в чому визначають кольорову гаму та емоційне звучання приміщень, висувається ряд вимог і до художніх засобів оформлення інтер’єру.
Перша вимога, яку необхідно виконувати в будь-яких випадках, – це комплексний вибір малюнку кольору завіс, килимів і оббивки меблів, застосовуваних в одному приміщенні. З усіх можливих варіантів можна запропонувати наступний вид комплектації тканин: завіси – тканини з великим малюнком, килим із дрібним; оббивка меблів гладка, різних кольорів; частина меблів вирішується у колориті завіс, інша у колориті килима.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)