Організація готельного господарства – Головко О. М. – 2.2. Розвиток американської індустрії гостинності
Американські підприємства готельного господарства колоніального періоду були розміщені, в основному, в портових містах за європейськими зразками. Але більш демократичні погляди американських “хотельєрів” на класове становище мешканців сприяли надаванню послуги всім, хто мав змогу заплатити.
Таверни в Америці залишалися центрами суспільного життя, місцями політичних зборів. Перша таверна була відкрита в Бостоні на початку XVII ст. Одна із найбільш відомих таверн була відкрита в 1642р. в Нью-Йорку (тоді вона носила назву “Амстердам”) голландською компанією Dutch Bast India таверна Stadt Hays.
Першим американським підприємством готельного господарства, яке спеціально будувалося, було відкрите в 1794 р. на Бродвеї в Нью-Йорку став City-Hotel. Готель став центром суспільного життя міста і за мірками того часу він вважався дуже великим (в ньому було 73 номери).
Перший першокласний готель Нового Світу – Tremont House – був побудований в Бостоні в 1829 р. Цей готель славився своєю архітектурою, багатством, розкішшю обробки.
Початок і середина XIX ст. були “золотим періодом” для американської готельної індустрії. У великих містах з’явилися готельні підприємства, які за розмірами і рівнем комфорту переважали європейські. Наприклад, Palace Hotel, побудований в Сан-Франциско, займав площу в 2,5 акри, в ньому було 800 номерів, а структура управління, оснащення і комфорт були унікальними. Відкриття в 1908 р. готелю Statler в Буфалло стало початком історії сучасного готелю, де за помірну оплату пропонувалося якісне обслуговування і комфортне розміщення. Statler, завдяки нововведенням (серед яких – централізоване холодне водопостачання, ванна кімната в кожному номері, світло при вході в номер, уніформа для персоналу тощо) багато років залишався еталоном готелю.
Для американської готельної індустрії 20-і роки XX ст. стали періодом масового будівництва готелів, в тому числі і тих, які відомі і функціонують до цього часу (Penta і Woldor-Astoria в Нью-Йорку, Hilton і Towers в Чикаго).
В цей період часу на дорогах Америки стали з’являтися ресторани швидкого обслуговування і заклади, в яких проїжджі обслуговувалися при виході із машини. Ці заклади дістали назву “драйв ін” (drive in).
Економічна ситуація в країні в роки Великої депресії не могла не вплинути на готельну і ресторанну індустрії: падіння попиту призвело до того, що 85% всіх готелів стали банкрутами.
Попит на готельні послуги під час Другої світової війни і після її закінчення, був викликаний великою міграцією населення. В 1950 pp. розпочався період нового будівництва, який був пов’язаний, перш за все, з масовим поширенням автомобілів як основних засобів транспорту і появою нової концепції організації готельного бізнесу. З’явилися мотелі і мотор-отелі (великі мотелі), які розміщувалися біля доріг і орієнтувалися на туристів, які подорожували на своїх автомобілях. Це були невеликі засоби розміщення (до 50 номерів), які, крім паркування, пропонували обмежену кількість послуг, а в 1960 pp. їх середній розмір досягав 100 номерів і перелік послуг значно збільшився.
Значною подією для американської індустрії гостинності стало широке поширення ланцюгів і франчайзингових угод. Першими американськими ланцюгами були Hilton, Sheraton.
Таким чином, можна зробити висновок, що готельне господарство США розвивалося більш динамічно, ніж європейське.
2.3. Розвиток готельного господарства України
Початок 1990-х pp. ознаменував новий етап розвитку готельного господарства у незалежній Україні. Він розпочався цілою низкою проблем. Через припинення належного фінансування припиняється й готельне будівництво. Після розвалу СРСР та його монопольних структур виникають проблеми управління готельною базою. Втрачає чинність нормативна база діяльності готелів.
У другій половині 1990-х pp. ситуація в готельній галузі почала стабілізуватися, хоча все ще залишалася незадовільною. З початку 1990-х pp. спостерігалася тенденція зменшення готельної бази. Якщо в 1993 р. в Україні було 1654 готелі на 157370 місць, то в 1994 р. – вже 1466 на 140013 місць. Ця тенденція продовжувалася й у другій половині 1990-х pp. Станом на 2001 р. база закладів розміщення в Україні (готелів, пансіонатів, будинків і таборів відпочинку) включала 4,5 тис. одиниць загальною місткістю 620 тис. місць, у тому числі – 1258 готелів на 100677 місць.
Починаючи з 2005 p., простежується збільшення кількості готелів в Україні. У 2005 р. вже функціонувало 1232 готельних підприємства місткістю 106 тис. місць, а на 1 січня 2007 р. – 1269 готельних підприємства місткістю 110,7 тис. місць.
Кількість готелів збільшилася за рахунок створення нових підприємств. Але ця тенденція мала нерівномірний характер в регіонах. Так, кількість готелів збільшилася у Луганській області – на 23 одиниці, у Львівській – на 10 одиниць, у м. Києві – на 8, в Івано-Франківській області – на 4, у Житомирській області – на 3, в Автономній Республіці Крим – на 3. У той же час відбулося скорочення кількості готельних підприємств у Запорізькій області – на 5 одиниць, по 3 – у Миколаївській, Одеській, Харківській та Черкаській областях, а по 2 – у Сумській та Херсонській областях.
Зменшення кількості готелів відбувалося внаслідок їх ліквідації, продажу фізичним особам або перепрофілювання під житло.
В Україні найбільше підприємств готельного господарства розташовано у м. Києві (9,2 % їх загальної кількості), Львівській та Дніпропетровській областях (відповідно 8,7 та 8,4%), Автономній Республіці Крим (6,3%), Луганській, Одеській та Донецькій областях (відповідно 6,2, 6,0 та 5,5%), що пов’язано з високим рівнем їх індустріального розвитку, наявністю туристичних і курортних ресурсів.
Кількість осіб, що зупиняються в українських готелях постійно зростає з 2000 до 2006 р. вона збільшилася на 25,2 % і склала 4196,2 тис. осіб. Більше половини з них зупинялися у готелях чотирьох регіонів – м. Києва, Львівської та Дніпропетровської областей і Автономної Республіки Крим. Серед гостей, що обслуговувались готелями України у 2006 р., – 20,8% (874,6 тис.) іноземців. Обсяг експорту готельних послуг у 2006 р. збільшився порівняно з 2005 р. на 32,5% і склав 98,8 мли дол. США.
Загальна сума доходів готелів та інших місць тимчасового проживання у 2006 р. склала 2088 млн грн, що на 920,3 млн грн (на 78,8 %) та на 592,5 млн грн (на 39,6%) більше, ніж у 2004 та 2005 рр. відповідно. Трохи більше половини (59,5%) всіх доходів надійшли від основної діяльності (плати за проживання), 21,1% – від надання додаткових послуг і 19,4% – від інших видів діяльності.
На жаль, поки що готельна база країни використовується недостатньо ефективно, про що свідчить коефіцієнт її завантаженості. У другій половині 1990-х рр. українські готелі використовувались трохи більше, ніж на 20 %. У 2000 р. коефіцієнт завантаженості готелів в Україні становив 24 %, при цьому найменшим був показник завантаженості готелів у Луганській та Миколаївській областях, найбільшим у Севастополі – 78 %.
До 2005 р. цей показник поступово підвищувався і досяг 33%, у 2006 р. знову знизився до 31%.
У Києві завантаженість готелів теж мала нерівномірну динаміку: 42,95% у 1997 р., 35,5% у 1998 р., 21,46% у 1999 р. і 40% у 2000 р. У 2001-2005 рр. спостерігалося підвищення цього показника: відповідно 38,7 % – у 2001 р., 46% – у 2002 р., 50,1% – у 2003 р., 56% – у 2004 р.- 68% – у 2005 р. Але в 2006 році спостерігається зниження до 63%, порівняно з 2005 роком. Низький показник використання готелів пояснюється їх низькими стандартами, значним зносом основних фондів у результаті інтенсивної експлуатації в період масового туризму в СРСР, невідповідність до вимог і сучасних тенденцій світового готельного господарства. Тому основними напрямами створення сучасного готельного господарства в Україні стали реконструкція та модернізація існуючої бази та будівництво нових готелів переважно за рахунок залучення інвестицій, а також за кошти власників.
У 2006 р. в експлуатацію введено готелів на 2045 місць (на 536 місць більше, ніж у 2005 р.) і туристичних баз – на 600 місць. Обсяг прямих іноземних інвестицій у готельне господарство протягом 2006 р. збільшився на 38,5 млн дол. США і становив на 1 січня 2007 р. 183 млн дол. США 0,9% від загального обсягу прямих інвестицій в економіку України. Інвестиційні кошти надійшли з 28 країн світу.
Структура власності у готельному господарстві змінилась порівняно з радянським періодом, чому сприяли процеси корпоратизації та приватизації державної власності, що відбувалися в Україні протягом другої половини 1990-х рр. На початок 2000-х рр. 40% українських готелів перебували у загальнодержавній та комунальній власності, 57% – у колективній і 3% – у приватній власності. Нині, відповідно до “Класифікатора форм власності в Україні (ДК 001:2004)”, що діє з 2004 р., в Україні більше двох третин усієї кількості підприємств готельного господарства (69,2 %) – це підприємства приватної форми власності, 15,6 % – комунальної, 15,2 % – державної. З’явилися готелі у формі малих та спільних підприємств з іноземним капіталом: українсько-італійське підприємство – готель “Домус”, українсько-американське – “Імпреза”, українсько-канадське “Спартак” у Києві, українсько-канадське “Гранд-готель” (у Львові) та ін. Поряд з готелями і гуртожитками готельного типу існують мотелі, готельно-офісні центри та інші додаткові засоби розміщення – кемпінги, молодіжні бази і клуби з проживанням, але їх частка у загальній структурі готельного господарства України все ще досить мала. Останнім часом велику конкуренцію колективним підприємствам готельного господарства створюють заклади розміщення фізичних осіб-підприємців та власники приватних будинків і квартир, кількість яких постійно зростає. Так, за даними Державної податкової адміністрації у 2006 р., кількість фізичних осіб-підприємців у галузі готельного бізнесу збільшилась більш ніж у 2 рази порівняно з 2005 р. і склала 2144 особи. Вони пропонують гостям повний спектр готельних послуг при значно нижчій їх вартості, отримуючи при цьому непогані прибутки. Найбільша кількість фізичних осіб-підприємців надавала готельні послуги в Автономній Республіці Крим (375 осіб, або 17,5 % загальної кількості по Україні). У 2006 р. ними було отримано шосту частину всього доходу фізичних осіб-підприємців по Україні. Загальний дохід фізичних осіб-підприємців у галузі готельного господарства у 2006 р. склав 128 мли гривень.
Більшість великих готельних закладів мають організаційно-правову форму закритих чи відкритих акціонерних товариств. Створюються готельні об’єднання, асоціації, ланцюги. Першою
Спробою створення національного готельного ланцюга в Україні став “Ргетіег Hotels International”), до якого увійшли готелі “Прем’єр Палац” у Києві, “Ореанда” в Ялті, “Дністер” у Львові, “Лондонський” в Одесі, “Star” у Мукачеві та готель “Космополіт” у Харкові.
Низка готелів колишнього “Інтуриста” входить до складу державної акціонерної компанії “Україна туристична”. Дочірніми підприємствами З AT “Укрпрофтур” також є низка туристичних готелів. Але ці готельні об’єднання не мають єдиних стандартів, маркетингової політики та інших ознак.
Найбільшим некомерційним готельним об’єднанням в Україні є Асоціація готельних об’єднань і готелів міст України. Асоціація створена у 1991 р. як методичний, організаційний та координаційний центр підприємств готельного господарства України і нині до неї входять більше 100 готелів. Вона забезпечує обмін досвідом працівників готельних підприємств, надання їм юридичної та методичної допомоги, займається удосконаленням нормативної бази та підготовки кадрів, допомагає у питаннях матеріально-технічного забезпечення та маркетингової діяльності готелів. Готелі України підключаються також до світових готельних асоціацій. Прикладом цього є приєднання двох українських готелів – “Донбас Палац” (Донецьк) та “Опера” (Київ) до асоціації Leading Hotels of the World, що є однією з найстаріших готельних організацій у світі, заснованою у 1928 р. Нині асоціація представляє більш ніж 430 готелів 80 країн світу. Одним з головних завдань асоціації є комплексне просування на світовий ринок готелів, що входять до неї. Вона пропонує своїм членам глобальну мережу продажу та маркетингу при збереженні індивідуальної неповторності кожного готелю. Відкриття у Києві представництва асоціації сприятиме підвищенню іміджу країни на міжнародному туристичному ринку.
Якісний рівень вітчизняних готелів все ще залишається великою проблемою. Деякою мірою поліпшити його дозволило впровадження державної сертифікації готельних послуг, яка з жовтня 1999 р. стала обов’язковою для готелів України. Щоб отримати певну категорію, готелі намагаються привести базу обслуговування та якість послуг у відповідність до державних стандартів. Але низькі будівельні стандарти, а іноді брак належного фінансування не завжди дозволяють готелям підтвердити отриману категорію. Так, станом на 11.06.2000 р. підтвердили свою категорію тільки 9 % готельних підприємств України та 43 % підприємств Києва. В Україні відчувається брак готелів підвищених категорій “4 -5 зірок”. У 2005 р. сертифікат відповідності категорії зірок мали 148 готелів, з них тільки два п’яти зіркових – “Прем’єр Палац” у Києві та “Донбас Палац” у Донецьку. У 2007 р. до п’ятизіркових готелів долучилися ще два київські готелі – “Опера” та “Хайятт Рідженсі Київ”, а також готель “Ортодокс” в Одесі, “Sunray Hotel” у Дніпропетровській області та “Гранд Отель Україна” у Дніпропетровську. У Львові відкрито “Leopolis Hotel”, що претендує на категорію “п’ять зірок”, працюють чотиризіркові “Гранд-готель”, “Дністер” і “Супутник”, тризіркову категорію присвоєно готелю “Жорж”. У Донецьку, крім п’ятизіркового “Донбас Палацу”, є чотиризіркові “Вікторія”, “Ріальто” та бізнес-готель “Централь” категорії “три зірки”. У Дніпропетровську розпочав роботу “Парк Отель” категорії “чотири зірки”. В Одесі приймають гостей чотиризіркові готелі “Одеса”, “Моцарт”, “Континенталь”, “Аркадія – Плаза”, у Криму – “Пальміра Пал ас”, “Ореанда” та “Бремена года” в Ялті, “Кримська Рив’єра” в Алушті тощо. Станом на березень 2006 р. сертифікацію пройшли 930 готелів. На кінець 2006 р. в Україні діяли 38 чотиризіркові готелі, близько 280 – тризіркових, двозіркових та однозіркових. Решта готелів не мають категорій, деякі з них отримали сертифікат на безпеку проживання, інші знаходяться на стадії реконструкції або капремонту, деякі – у процесі ліквідації або перейшли у власність фізичних осіб, які не бажають отримувати сертифікат через значні фінансові витрати на це. Низькі будівельні стандарти більшості готелів не дозволяють суттєво підвищити їх категорію, необхідно будувати нові готелі згідно сучасних міжнародних стандартів. На жаль, нове будівництво проводиться поки що не дуже активно. Останнім часом дещо активізувалося будівництво готелів у великих містах, зокрема у столиці України м. Києві.
Станом на 01.01.2008 р. у Києві нараховувалось 122 готельних підприємства різної форми власності та відомчого підпорядкування. З них – 25 великих готелі (понад 100 номерів), 56 малих готелів, решта закладів – гуртожитки готельного типу. Загальна місткість київських готелів – 16136 місць. У 2006 р. у готелях Києва проживало понад 1,12 млн. осіб, з них 405,7 тис. іноземців.
Програмою розвитку туризму та готельного господарства в Києві до 2010 р. передбачалося побудувати у столиці 4-5 п’ятизіркових готелів, 10-12 чотиризіркових, 40-50 тризіркових. Але виконання програми здійснюється повільними темпами. Досі нездані в експлуатацію готель з бізнес-центром на вул. Раїси Окіпної, готельно-офісний центр з реконструкцією прилеглих будинків на вул. Прорізній та ін. Швейцарська компанія “Palma Group”, що заявила про вкладення 80 млн дол. США у будівництво готельного комплексу “Вікторія”, відмовилась від проекту, готельний ланцюг “Хілтон”, що збирався взяти на управління готель по вул. Володимирській, 47/49, не зробив цього у зв’язку з припиненням будівництва готелю. Все це обумовлюється низкою причин економічного, юридичного та суто виробничого характеру: недостатність фінансування, законодавча база, що швидко змінюється, проблеми адміністративного та містобудівного характеру, громіздка система погоджень тощо. У 2006-2007 рр. процес готельного будівництва в Києві дещо пожвавився. До кінця 2007 р. закінчено будівництво та введено в експлуатацію п’ятизірковий готель “Хайятт Рідженсі Київ” та два чотиризіркових – “Рив’єра”, “Поділ-Плаза”, готується до здачі ще один п’ятизірковий готель “Золоті куполи”.
Компанія “Союз Контракт Інвестмент” виступила замовником будівництва на вул. Набережно-Хрещатицькій, 21 готелю запланованої категорії “4-5 зірок”, що може увійти до міжнародної мережі “Хілтон”. Будівництво ще одного готелю мережі “Хілтон” уже розпочато на бульварі Шевченка.
Певним стимулом для будівництва готелів та покращення їх якості є великі міжнародні заходи, що відбуваються у столиці України. Так, до проведення у Києві у 1998 р. наради Європейського банку реконструкції та розвитку у місті було реконструйовано та підтягнуто до європейського рівня 16 готелів. Велике готельне будівництво планується провести до 2012 р. – року проведення в Україні міжнародних футбольних змагань “Євро 2012”. Тільки у Києві заплановано збільшити готельну базу на 6 тис. номерів, з яких половина – у готелях категорії “4-5 зірок”, половина – у 2-3-зіркових готелях. Крім цього, близько 200 тис гостей збираються розмістити у гуртожитках та на пароплавах. Для розміщення частини вболівальників буде споруджено житлові комплекси, які згодом отримають квартири черговики. Буде створено також базу квартир, що здаються у найм для гостей міста.
Постійна комісія Київради з питань земельних відносин, містобудівництва та архітектури погодила проект рішення “Про затвердження Схеми розміщення готелів в м. Києві на період до 2020 p.”. При її розробці брали до уваги програму розвитку туризму в столиці, а також підготовку до Євро-2012. За схемою передбачається до 2012 р. побудувати в місті 55 готелів на 13 тис. номерів, 15 з яких п’ятизіркові, 24 – чотиризіркові, 14 – тризіркові. Нині в столиці розпочато будівництво 12 готелів.
Будівництво готелів залишається одним із перспективних напрямів розвитку готельної бази України. З цією метою необхідно більше залучати інвесторів, зокрема іноземних. І вийти на український ринок вони можуть не тільки вкладаючи гроші в будівництво нових готелів, що становить певний ризик у зв’язку з невирішеністю низки питань у юридичній, економічній та політичній сфері, але й шляхом придбання й реконструкції вже існуючих готелів або придбання пайової частки у них, а також – на умовах контракту або франшизної угоди. Нині є поки поодинокі приклади виходу великих готельних операторів на ринок України. Перший в Україні приклад роботи вітчизняного готелю у складі міжнародного ланцюга “Одеса-Кемпінскі” – був неуспішним. Угоду з мережею “Кемпінскі” було розірвано, готель вийшов з неї та працює тепер як готель “Одеса”. Прикладом співробітництва можна навести проект створення у Києві готелю “Редіссон Сас Київ” (Radisson SAS Kiev). Його будівництво на 50% інвестоване ЄБРР та Raiffeisen Bank, замовником проекту виступила Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв. Бюджет проекту – 47 млн. євро. Для будівництва готелю було створено спільне підприємство “Дубль-W-Київ”, засновниками якого стали будівельна фірма “Дубль-W” (Одеса), ЄБРР, Raiffeisen Bank і готельний оператор Radisson SAS. Останній є великим готельним ланцюгом, який у 2002 р. нараховував 199 підприємств у 40 країнах. З 2002 p. Radisson SAS став одним з готельних брендів групи “Rezidor SAS”, куди входять також готельні ланцюги “Park Inn”, “Country Inn”, “Cerruti”, “Regent”. 24 квітня 2001 р. СП “Дубль-W-Київ” та мер міста Києва підписали договір про оренду землі під будівництво готелю по вул. Ярославів Вал терміном на 15 років з пролонгацією та правом викупу. Готель відкрито у вересні 2005 р. У готельному комплексі 256 номерів (у т. ч. – 31 “люкс” та “напівлюкс” і один “президентський номер”), два ресторани, два бари, бізнес-центр і конференц-зал з офісами, тренажерний зал і зал аеробіки, сауна, підземний паркінг на 57 місць, автономна пральня та хімчистка. Готель мас клас “4 зірки-плюс”.
Ще один приклад ланцюгового готелю готель “Хайятт Рідженсі Київ”. Мережа “Hyatt” нараховує 217 готелів у 43 країнах світу. У київському готелі – 234 номери, з яких 25 – апартаменти. У дипломатичних апартаментах, площа яких складає 140 кв. м, є кухня, зал з домашнім кінотеатром, спальня, ванна кімната з сауною, унітазом з кількома режимами використання. Все обладнання ексклюзивне, зроблене за ескізами французьких, англійських та італійських дизайнерів. У готелі працюють SPA-центр, до складу якого входять дев’ять залів, фітнес-клуб і басейн.
У серпні 2007 р. Містобудівна рада м. Києва схвалила проект п’ятизіркового готелю “Софітель” готельного ланцюга “Аккор” (Франція) на вул. Лютеранській, де передбачено розмістити 290 номерів, 2 ресторани і 2 бари з обідніми терасами, двоповерховий фітнес-клуб, бальний зал, басейн, кімнати для переговорів і дворівневий підземний паркінг на 70 машин.
Прикладом виходу на український готельний ринок міжнародних готельних ланцюгів є також відкриття у Трускавці курортного готелю “Ріксос-Прикарпаття”, який на даний час не позиціонує себе як готель, а працює у статусі діагностичного лікувально-реабілітаиійного курортного комплексу. Підписаний договір на управління з відомим готельним оператором “Intercontinental Hotels Group” щодо управління готелем “Золоті куполи” у Києві, який готували до відкриття у 2008 р.
Інтенсивний розвиток ділового туризму у країні викликає потребу у готелях високих категорій, яка особливо гостро відчувається у містах, що є центрами ділової активності. Але, крім створення великих і дорогих готелів, перспективними напрямами розбудови готельної галузі України є також забезпечення великих міст готелями середнього рівня – “З зірки”, про переважаючий попит на які свідчить світова практика, та малими готелями. Нині сектор малих готелів та апартаментів стрімко розвивається як у малих, так і у великих містах – центрах туризму. Створення малих готелів дозволяє вирішити багато проблем, пов’язаних з плануванням та розташуванням готельної бази, підвищенням якості сервісу. З метою сприяння розвитку малого готельного бізнесу у травні 2007 р. в Україні створено Всеукраїнську громадську організацію “Асоціація малих готелів та апартаментів України”, прийнято низку цільових програм. Так, у Києві розроблено програму “Малі готелі Києва”, згідно якої до 2010 p. у столиці планувалося побудувати приблизно 70 малих готелів на 2 тис. номерів. Реалізувати програму передбачається у два етапи. Так, у 2006-2007 pp. було заплановано визначити місця розташування нових малих підприємств та провести реконструкцію існуючих готелів. 2008-2010 pp. в програмі визначаються як період активних інвестиційних вкладень у малі готелі, нарощування обсягів туристичних послуг. У малих містах, сільській та курортних місцевостях перспективним є створення мережі невеликих сімейних готелів, приватних готелів і пансіонатів.
Актуальним є також створення молодіжних готелів спрощеного сервісу – хостелів та студентських готелів. Сьогодні в
Україні функціонують молодіжні хостелі у Києві, Львові, в Автономій Республіці Крим (Балаклава), та Черкаській області. їх створенням та розбудовою в Україні опікується Всеукраїнська молодіжна хостеласоціація, що є членом International Youth Hostel Federation. У 2007 p. розпочато роботу з розробки Моделі молодіжного готелю.
Враховуючи завдання розбудови інфраструктури міжнародних транспортних коридорів, що стоїть перед туристичною галуззю, передбачається створення мережі готельно-ресторанних комплексів і мотелів на основних міжнародних магістралях.
Цікавою є пропозиція створення готелів-замків на базі архітектурної спадщини регіонів України, для чого слід провести інвентаризацію пам’яток і визначити ті з них, в яких доцільним буде розташувати готелі.
У галузі готельного обслуговування в Україні знаходять своє відображення основні тенденції, що існують нині в готельному господарстві світу. Швидкими темпами проводиться комп’ютеризація роботи готелів у містах України, запроваджуються системи управління номерним фондом та маркетинговою діяльністю. У Києві 16 готелів підключені до міжнародних систем бронювання, деякі мають свої сайти в Інтернеті. Спеціалізація готельної бази незалежної країни розпочалася з сегменту ділових готелів. Уже тепер на готельному ринку України спостерігається тенденція до концептуалізації роботи готелів: готель “Ореанда” в Ялті проголосив концепцію “Місто у місті”, готель “Братислава” у Києві – “Готель, де усім добре, як удома”. Київський “Прем’єр Палац” основним змістом своєї концепції – “Nomen est omen” (“Ім’я – це все”) – створив філософію елітного обслуговування.
Подальший розвиток готельної галузі України потребує пильної уваги та підтримки з боку держави. Розбудова туристичної інфраструктури, інвентаризація та модернізація матеріальної бази туристично-рекреаційного комплексу, розробка регіональних програм її будівництва, створення сприятливих умов для залучення інвестиційних і кредитних коштів у її розвиток, у тому числі у пріоритетних напрямах, визначаються серед основних заходів Державної програми розвитку туризму в Україні на 2002-2010рр.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)