Організація бізнесу – Скібіцький О. М. – 13.7. Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації
Одна із головних функцій державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації – захист прав споживачів!
Посадові особи цього державного органу мають право:
O перевіряти якість товарів та послуг та правильність розрахунків за них;
O перевіряти дотримання вимог законодавства про рекламу;
O припиняти продаж товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів до моменту усунення виявлених недоліків.
При цьому:
O Якщо товар чи послуги мають бути сертифіковані, то у випадку відсутності Сертифікату штраф становитиме 50 % від вартості наявної у Вас партії такого товару;
O Якщо товар чи послуги не відповідають вимогам нормативних документів щодо безпеки здоров’я чи майна споживачів, штраф становитиме 300 % від вартості наявної у Вас партії такого товару, виконаних чи наданих послуг;
O За продаж небезпечного товару без належного попереджувального маркування та інформації про його безпечне використання, штраф становитиме ] 00 % від вартості наявної у Вас партії такого товару;
O За відсутність належної інформації про товар чи послуги штраф становитиме 30 % від вартості наявної у Вас партії такого товару;
O За продаж товару, термін придатності якого минув, штраф становитиме 200 % від вартості наявної у Вас тієї частини непридатного до вжитку товару, яку ви ще не встигли реалізувати.
Посадові особи комітету стандартизації, метрології та сертифікації НЕ мають права:
O отримувати конфіденційні дані про контрагентів (постачальників) товару;
O вилучати ліцензії на будь-який вид діяльності.
Нормативні документи, з якими Вам варто ознайомитись по даній тематиці:
1. Закон України “Про захист прав споживачів” (№ 1023-Х1І від 12 травня 1991 року).
2. “Положення про порядок накладання на господарюючі суб’єкти сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, у тому числі на громадян-підприємців, стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів” (Постанова Кабінету міністрів України (КМУ) №236 від 14 квітня 1994 року).
3. “Положення про порядок вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів” (Постанова Верховної ради України (ВРУ) №26-95 від 25 січня 1995 року).
13.8. Служба захисту прав споживачів
Служба захисту прав споживачів функціонує як Департамент Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації (Держспоживзахист).
Відповідно до статті 5 Закону України “Про захист прав споживачів” від 15.12.93 р., Держспоживзахист та його органи в областях повинні здійснювати державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів центральними і місцевими органами державної виконавчої влади та господарюючими суб’єктами, незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України.
Органи Держспоживзахисту мають право:
O перевіряти господарюючі суб’єкти сфери торгівлі, громадського харчування та послуг;
O якість товарів, робіт, послуг, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг);
O додержання правил торгівлі та надання послуг;
O входити безперешкодно та обстежувати, відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торгівельні та інші приміщення цих суб’єктів.
Згідно Указу Президента “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” встановлено, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб’єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб’єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.
Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і містити відомості про його прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача. Органи у справах захисту прав споживачів не мають права:
O розголошувати зазначені відомості про споживача, який подав скаргу.
O відбирати у господарюючих суб’єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місцях або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях,
O одержувати безкоштовно необхідні нормативні документи та інші відомості, що характеризують якість матеріальних ресурсів, які використовуються для виробництва товарів (робіт та послуг),
O проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари;
O припиняти реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення виявлених недоліків,
O забороняти реалізацію споживачам товарів (робіт):
1. На які нема документів, що засвідчують їх відповідність вимогам нормативних документів;
2. Завезених на територію України без документів, які підтверджують їх належну якість;
3. На які в актах законодавства, нормативних документах встановлено обов’язкові вимоги щодо гарантування безпеки життя, здоров’я, майна споживачів і охорони навколишнього природного середовища, якщо ці товари (роботи, послуги) не мають сертифіката відповідності;
O давати суб’єктам підприємницької діяльності обов’язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
O перевіряти дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог законодавства про рекламу в сфері захисту прав споживачів: безперешкодно ознайомлюватися з усіма необхідними документами, матеріалами, відео та звукозаписами, вимагати усні чи письмові пояснення, а також будь-яку іншу інформацію, необхідну для здійснення повноважень, передбачених законодавством про рекламу;
O забороняти рекламу, що порушує вимоги законодавства про рекламу, та вимагати ЇЇ публічного спростування; вимагати від рекламодавця публікації відомостей, що уточнюють чи доповнюють рекламу;
O застосовувати штрафні стягнення:
1. За відмову споживачу в реалізації його права на безкоштовне усунення недоліків товару, заміни на аналогічний товар або відповідного зменшення його купівельної вартості, заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни – накладати стягнення у 10-кратному розмірі вартості цього товару;
2. За випуск або реалізацію товарів, виконання робіт, надання послуг, що не відповідають нормативним документам, накладати стягнення у розмірі 50 % вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару;
3. У разі реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, які підлягають обов’язковій сертифікації, але не мають сертифіката відповідності, накладається стягнення у розмірі 50 % від вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.
4. Якщо випущено і реалізовано товари, виконано роботи, надано послуги, що не відповідають вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, – стягнення у розмірі 300 % вартості таких товарів.
5. За реалізацію товарів (робіт, послуг), заборонених для випуску та реалізації відповідним державним органом, накладається стягнення у розмірі 500 % вартості таких товарів і послуг.
6. За реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохімікатів, вибухо – і вогненебезпечних речовин, тощо), без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання, накладається стягнення у розмірі 100 % вартості одержаної для реалізації партії товару.
7. За відсутність необхідної, доступної та достовірної інформації про товар, роботи, послуги накладається стягнення у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи чи наданої послуги.
8. За створення перешкод службовій особі Держспоживзахисту у проведенні перевірки якості товарів (робіт, послуг), а також правил торгівельного та інших видів обслуговування накладається стягнення у розмірі від 1 до 10 % вартості реалізованих товарів (робіт чи послуг) за минулий календарний місяць.
9. Реалізація товару, термін придатності якого минув, передбачає стягнення у розмірі 200 % вартості залишку одержаної для реалізації партії товару.
Окрім цього, статтею 26 Закону України “Про рекламу” від 03.07.96 р. №270/96-ВР органам Держспоживзахисту надано право накладати штрафи на суб’єктів підприємницької діяльності у випадках:
O розповсюдження реклами продукції, виробництво або реалізація якої заборонені законодавством України, у розмірі 3-кратної вартості розповсюдження такої реклами;
O розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством, у розмірі 4-кратної вартості розповсюдження такої реклами;
O порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами, у розмірі 4-кратної вартості розповсюдження;
O недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами, у розмірі 5-кратної вартості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)