Організація бізнесу – Скібіцький О. М. – 13.3. Контрольно-ревізійне управління

Контрольно-ревізійна служба України здійснює свою діяльність, відповідно до Закону України від 26.01.93 р. №2939-ХН “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

Головному контрольно-ревізійному управлінню України (КРУ) в областях та контрольно-ревізійним підрозділам в містах і районах надано право проводити ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів.

Ревізія або перевірка за дорученням правоохоронних органів може проводитися в будь-який час.

Суб’єктам підприємницької діяльності недержавної форми власності необхідно брати до уваги, що органи КРУ не мають права проводити ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств недержавної форми власності, за винятком випадків, коли такі підприємства отримують кошти з бюджету, та коли такі ревізії або перевірки проводяться за дорученням правоохоронних та податкових органів.

13.4. Державна інспекція з контролю за цінами

Державна інспекція з контролю за цінами здійснює свою діяльність на підставі Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.90 р. №507-Хїї та Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.91 р. №353.

Статтею 13 Закону “Про ціни та ціноутворення” передбачено, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих і регульованих цін і тарифів.

При цьому, в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства.

Державні органи з контролю за цінами та їх посадові особи мають права, виконують обов’язки і несуть відповідальність, передбачені Законом “Про державну податкову службу”, крім повноважень, передбачених пунктами 6-9 статті 11 цього Закону.

Пунктом 7 “Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами” визначено, що інспекція має право:

O проводити у будь-яких суб’єктів підприємництва, розташованих на території України, перевірки бухгалтерських Документів, книг, звітів, калькуляцій тощо, пов’язаних з встановленням і застосуванням цін, а також одержувати необхідні пояснення, довідки та відомості з питань, що виникають при перевірках;

O одержувати необхідні для перевірки порядку встановлення й застосування цін і тарифів відомості, довідки, інші документи та Копії з них про рівень і економічну обгрунтованість цін на товари, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості, тощо від об’єднань, підприємств та організацій (включаючи органи стандартизації, статистики, банки та інші);

O обстежувати виробничі, складські, торгівельні та інші приміщення об’єднань, підприємств та організацій, що використовуються для виготовлення, зберігання і реалізації товарів та сировини, а також організацій З надання різних послуг. При здійсненні своїх повноважень, додержуватись відповідних правил;

O вимагати від керівників та інших службових осіб-суб’єктів підприємництва, яких перевіряють, усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін;

O припиняти операції суб’єктів підприємництва за рахунками у банках та інших фінансово-кредитних установах у разі відмови в проведенні перевірки чи допуску працівників державних інспекцій з контролю за цінами для обстеження виробничих, складських та інших приміщень, що використовуються для виготовлення, зберігання та реалізації сировини і товарів, неподання (або відмови у поданні) органам державного контролю за цінами та їхнім службовим особам бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків, декларацій та інших документів, пов’язаних з установленням і застосуванням цін;

* приймати рішення про застосування до суб’єктів підприємництва передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.

Відповідальність за порушення державної дисципліни щодо цін визначена статтею 14 Закону “Про ціни і ціноутворення”.

Цією статтею Закону передбачено, що вся необгрунтовано одержана суб’єктом підприємництва виручка в результаті порушення державної дисципліни пін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету. Крім того, з такого суб’єкта підприємництва стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Випадки, в яких застосовуються штрафні санкції, конкретизовано в Інструкції про порядок застосування економічних і фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, яка затверджена наказом Мінекономіки та Мінфіну України №93/141 від 07.07.98 р. та зареєстрована в Мін’юсті України 17.07.98 р. за №463/2903.

Порушеннями вважаються:

* нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються;

O застосування вільних цін і тарифів на продукцію (послуги, роботи), за умови запровадження для них режиму державного регулювання;

O застосування цін на продукцію (послуги, роботи) і рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений, відповідно до законодавства:

O застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов’язкового декларування їх зміни (підприємствами-монополістами):

O завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов’язкових зборів, що включаються до структури ціни, або їх невключення до структури ціни, що встановлюються;

* включення до структури регульованих цін (тарифів), не передбачених законодавством витрат або витрат понад встановлені розміри;

* включення до вар і ості фактично невиконаних або виконаних не В повному обсязі послуг (робіт), ціни на які регулюються;

O застосування торгівельних постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад встановленого рівня;

* застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Таким чином, органи державного контролю за цінами мають право перевіряти установлення та застосування цін на всіх підприємствах, незалежно від форми власності, однак застосовувати економічні санкції мають право лише при виявленні фактів порушень чинного порядку встановлення та застосування регульованих цін та тарифів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Організація бізнесу – Скібіцький О. М. – 13.3. Контрольно-ревізійне управління