Операційний менеджмент – Михайловська О. В. – 3. Стандартизація і сертифікація
Змістове наповнення питання органічно випливає із вже засвоєного матеріалу попереднього питання. Стандарти розробляються і використовуються у зв’язку з тим, що відповідні круги суспільства (виробники, споживачі, торгівля) стикаються з проблемами, що вимагають загальних рішень. Стандарти базуються на загальновизнаних результатах науки, техніки і досвіду.
Стандарт – це документ, виданий і затверджений офіційним органом для постійного використовування, що містить керівництво, правила або характеристики, направлені на забезпечення оптимальних результатів [46]
Під час вивчення методологічних основ стандартизації у першу чергу слід з’ясувати значення терміна “стандартизація”.
Стандартизація – це процес формування стандартів або ж інструмент управління якістю на державному рівні.
Стандартизація здійснюється з метою гарантування безпечності продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя, здоров’я та майна; якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки й технології; економії всіх видів ресурсів.
Далі необхідно з’ясувати сутність термінів “галузь стандартизації” та “об’єкт стандартизації”. Галузь стандартизації – це сукупність взаємопов’язаних об’єктів стандартизації. У свою чергу, об’єкт стандартизації – це предмет (продукція, процес, послуга), який підлягає стандартизації [163]. Цей підхід прийнято Держстандартом України. За визначенням ISO об’єктами стандартизації є продукція, послуги та процеси.
Особливе значення підчас вивчення теми треба звернути на визначення переваг стандартизації та її значення. Для з’ясування сутності даного питання доцільно звернутися до джерел 1182].Узагалі слід чітко усвідомити, що стандартизація розглядається зараз як механізм забезпечення відносин між різними зацікавленими сторонами, що дозволяє їм розробити єдині позиції за допомогою єдиної мови спілкування.
Приведемо класифікацію стандартів відповідно до рівнів стандартизації [46].
Класифікація стандартів відповідно до рівнів стандартизації.
Стандартизація (розробка, твердження, ухвалення і видання стандартів) проводиться на наступних рівнях:
Слід зазначити що, стандартизація на рівні компаній, груп компаній розповсюджується тільки на продукцію, що випускається на конкретному підприємстві або групі підприємств. Підприємство розробляє стандарт з певною метою:
* встановити і декларувати підвищені вимоги в порівнянні з вимогами, прийнятими у конкурентів;
* регламентувати внутрішні вимоги, раціоналізувати процеси і операції;
* забезпечити гарантії споживачам.
Національні і галузеві стандарти. Національні стандарти розробляються національними органами по стандартизації (в Україні – Держстандартом), галузеві – відповідними міністерствами і відомствами. Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів або необхідності встановити вимоги, що перевищують або доповнюючи вимоги національних стандартів. Стандартизація на національному і галузевому рівнях переслідує такі цілі:
* забезпечити потреби суспільства в розвитку за рахунок ухвалення єдиних вимог на основі останніх досягнень науки і техніки;
* забезпечити захист здоров’я і життя споживачів, охорону навколишнього середовища, а також захист вітчизняного товаровиробника;
* усунути технічні бар’єри в торгівлі за рахунок ухвалення міжнародних вимог.
У процесі самостійного вивчення студентам варто звернути увагу на міжнародні і регіональні стандарти. Міжнародна стандартизація направлена на полегшення торгових і виробничих відносин в світі, що особливо актуально при становленні глобальних міжнародних ринків, таких як Єдиний Європейський, Північноамериканський, Азіатсько-Тихоокеанський. Регіональна стандартизація направлена на захист інтересів окремого регіону. Зокрема, стандартизація в Європі (регіональна стандартизація) призначена для забезпечення потреб Єдиного Європейського ринку [46].
Подальшу роботу над темою доцільно продовжити, спрямовуючи зусилля на вивчення питань, пов’язаних зі з’ясуванням призначення державної системи стандартизації, яка визначає мету та принципи управління, форми й загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації. Для цього рекомендується звернутися до підручника [ 182].
Необхідно зазначити, що кожна країна вирішує питання про ухвалення міжнародного або регіонального стандарту як національного.
Гармонізований стандарт – це національний стандарт, який відповідає стандарту, розробленому міжнародною або регіональною організацією по стандартизації.
Опановуючи питання теми, студенту необхідно розрізняти стандарти обов’язкового і добровільного використовування.
Ураховуючи те, що в процесі побудови системи менеджменту якості на підприємствах використовуються міжнародні стандарти ISO 9000, доцільно ознайомитися з особливостями міжнародної стандартизації.
Питаннями розробки, ухвалення і видання міжнародних стандартів займаються міжнародні організації по стандартизації. Існують дві рівноправні міжнародні організації по стандартизації, що розрізняються областями діяльності:
O ISO (International Standard Organization) – Міжнародна організація по стандартизації;
O I EC (International Electrotechnical Commission) – Міжнародна електротехнічна комісія.
Під час вивчення цього питання треба встановити головну ціль, склад і напрями діяльності ISO та ІЕС. Для детального розуміння сутності та завдань стандартизації в межах різних країн та регіонів необхідно розглянути особливості європейської стандартизації, її цілі [88,931. Завершити вивчення цих питань слід з’ясуванням спільних та відмінних рис у сфері стандартизації міжнародного та європейського рівня [93].
Особливу увагу слід приділити з’ясуванню складу та сфери використання міжнародних стандартів та системи управління якістю. Для цього необхідно проаналізувати матеріал, наведеним у ряді літературних джерел [30,88,93,111,113,163].
Продовжуючи самостійну роботу над темою, студенти повинні розглянути європейську стандартизацію.
До цілей європейської стандартизації відносяться:
O узгодженість національних стандартів в країнах-учасницях ЄС;
O єдине ухвалення країнами-учасницями ЄС міжнародних стандартів;
O розробка єдиних європейських стандартів в областях, де не прийняті міжнародні стандарти.
Питання стандартизації в рамках ЄС розв’язуються рівноправними європейськими організаціями по стандартизації, областями діяльності, що розрізняються:
O CEN (Comite europeen de normalization) – Європейський комітет із стандартизації;
O CENELEC (Comite europeen de normalisation en electro-technique) – Європейський комітет із стандартизації в електротехніці.
Згідно регламенту європейських комісій європейські стандарти повинні переводитися в національні збірки стандартів країн-членів ЄС без змін. При цьому відміняються відмінні національні стандарти [46].
Завершуючи вивчення змісту та призначення стандартів студентам необхідно виявити відмінні риси європейської та міжнародної стандартизації (див. таб. 10.5).
Таблиця 10.5
Міжнародний рівень | Європейський рівень |
Цілі стандартизації | |
Полегшення обміну товарами і послугами у всьому світі. Сприяння міжнародній співпраці у всіх областях | Розвиток внутрішнього європейського ринку. Усунення технічних бар’єрів вільному переміщенню товарів і послуг усередині європейського ринку |
Організації по стандартизації | |
ISO-Міжнародна організація по стандартизації IEС-Міжнародна електротехнічна комісія | СЕN – Європейський комітет із стандартизації СЕNELEK – Європейський комітет із стандартизації в електротехніці |
Гармонізація стандартів | |
Національна організація може або прийняти в свою збірку стандартів міжнародний стандарт повністю, або як основу, або розробити відмінний стандарт | Європейські стандарти повинні обов’язково переводитися в національні збірки стандартів країн-членів ЄС без змін, відміняючи відмінні національні стандарти |
Продовжуючи самостійну роботу над темою, студенти повинні розглянути загальні відомості про стандарти ISO серії 9000
Стандарт на систему якості – це документ, що встановлює вимоги до системи якості, яка може охоплювати різні елементи життєвого циклу (петлі якості) продукції.
Стандарти на системи якості застосовують тоді, коли підприємство, організація або установа повинне забезпечити стабільну відповідність продукції певному рівню вимог.
Для докладнішого ознайомлення із системою стандартів студентам доцільно розглянути загальну класифікацію стандартів ISO серії 9000 за змістом (див. рис. 10.8.) [46].
Рис. 10.5., Загальна схема класифікації стандартів ISO серії 9000 за змістом
Подальшу роботу над темою доцільно спрямувати на розгляд моделей забезпечення якості.
ISO 9001:1994. Системи якості. Модель забезпечення якості при проектуванні, розробці, виробництві, монтажі і обслуговуванні.
ISO 9002:1994. Системи якості. Модель забезпечення якості при виробництві, монтажі і обслуговуванні.
ISO 9003:1994. Системи якості. Модель забезпечення якості при контролі готової продукції і її випробуваннях.
На основі цих стандартів були розроблені національні стандарти України ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003 і європейські стандарти EN 29001, EN 29002, EN 29003. Вимоги вказаних національних стандартів України і європейських стандартів повністю відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003.
Я к видно з назв стандартів, моделі розрізняються тим, що система охоплює різні стадії петлі якості [46].
У процесі самостійного вивчення студентам необхідно розглянути порядок та процедуру сертифікації СМЯ як завершальної стадії її створення, студенти повинні розглянути ряд питань, пов’язаних із з’ясуванням основних положень державної системи сертифікації. Розпочати роботу доцільно зі з’ясування сутності та змісту основних понять теми.
Сертифікація згідно з Законом України “Про підтвердження відповідності” – це процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам [111].
Необхідно зазначити, що сертифікація проводиться з метою: 1) створення умов для діяльності підприємств, установ і підприємців на єдиному товарному ринку України, а також для участі в міжнародній співпраці й міжнародній торгівлі; 2) сприяння споживачам у компетентному виборі продукції; 3) захисту споживача від недопропорядного виробника (продавця, виконавця); 4) контролю безпеки продукції для навколишнього середовища, життя, здоров’я та власності громадян; 5) підтвердження показників якості продукції, заявлених виробником. Слід зазначити що, організація робіт із сертифікації включає три етапи [ЗО, 93]:
I – передсертифікаціний етап (попереднє оцінювання системи якості);
II – перевірення й оцінювання системи якості в організації;
III – інспекційний контроль за сертифікованою системою якості.
Завершуючи вивчення даного питання, студенти повинні зрозуміти, що сертифікація СМЯ як спосіб установлення довіри до організації є найчастіше обов’язковим елементом для розвитку її ринкових можливостей. Визнання незалежною стороною можливості організації задовольняти встановлені вимоги зацікавлених сторін є вагомою гарантією цього.
Аудит якості с невід’ємною частиною реалізації системи якості на підприємстві та передумовою проведення сертифікації цієї системи.
Аудит якості визначається як систематичне й незалежне випробування та оцінювання відповідності діяльності із забезпечення якості та її результатів запланованим заходам, ефективності їх упровадження та досягнення ними цілей.
Говорячи про аудит якості, треба мати на увазі, що він буває трьох видів: аудит якості продукції, аудит якості процесу, аудит системи якості [ 182].
(1 votes, average: 5,00 out of 5)