Операційний менеджмент – Капінос Г. І. – 4.6. Організаційно-технічний рівень виробництва
Критерієм організаційно-технічного рівня виробництва є сумарні витрати на виробництво продукції. Організаційно-технічний рівень виробництва може бути тільки тоді визнаний високим, якщо підприємство виробляє високоякісну продукцію і використовує при цьому високотехнологічне обладнання, ресурсозберігаючу технологію, ефективну організацію виробництва, які забезпечують оптимальний рівень сумарних витрат.
В залежності від типу виробництва на організаційно-технічний рівень впливають такі фактори: рівень уніфікації і стандартизації, використання прогресивних матеріалів, частота оновлення продукції, форми спеціалізації та кооперування, рівень електронізації.
Організаційно-технічний рівень виробництва оцінюється для того, щоб встановити ступінь вдосконалення всіх його елементів, провести порівняльний аналіз організаційно-технічного рівня аналогічних виробництв, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, скласти плани технічного переозброєння і реконструкції підприємства.
В залежності від мети і об’єкта дослідження використовують часткові Іч, одиничні Іо і узагальнені Іу показники організаційно-технічного рівня виробництва.
Одиничні показники Характеризують окремі сторони процесу виробництва. Вони оцінюють частину прогресивних методів і засобів, що використовуються на підприємстві, в цеху, на дільниці та робочому місці:
Де Кпі – обсяг робіт в трудових або натуральних показниках, виконаний з використанням прогресивних методів і засобів; їїзаг – загальний обсяг робіт.
Узагальнені показники Характеризують елементи процесу виробництва: предмети праці Іупгіг, засоби праці Іузп , технологію Іут , організацію праці та виробництва Іуае .
Узагальнені показники (Іуі) Розраховуються на основі одиничних, а одиничні – на основі часткових з урахуванням їх відносної важливості, що визначається ваговими коефіцієнтами а!:
Галузеві методики оцінки організаційно-технічного рівня виробництва розробляються з урахуванням методичних рекомендацій в рамках єдиної системи технологічної підготовки виробництва (ЄСТВ) і галузевих особливостей. Вони встановлюють порядок атестації організаційно-технічного рівня підприємств за категоріями, шляхом співставлення узагальнених показників з нормативними.
Розглянемо методику розрахунку узагальнених, одиничних і часткових показників організаційно-технічного рівня підприємств.
1. Технічний рівень предметів праці Оцінюється узагальненим показником, який включає одиничні показники:
– рівня випуску Продукції вищої категорії якості:
Де Q В. к – річний обсяг випуску продукції вищої категорії якості, грн; Qт – річний обсяг товарної продукції; – рівня уніфікації виробу:
Де T – загальна трудомісткість виготовлення виробів, нормо-год/рік;
To – трудомісткість виготовлення оригінальних складових частин виробів, нормо-год/рік;
М0 – трудомісткість виготовлення уніфікованих складових частин виробу, нормо-год/рік;
– рівня Технологічності конструкції
Де Бшд, Бшб – досягнута і базова технологічна собівартості, грн.
2. Технічний рівень засобів праці Оцінюється узагальненим показником Іузп, який включає рівень використання прогресивного обладнання ІО. п. о Та рівень вікового складу обладнання Іав, о:
3. Рівень технології Оцінюється прогресивністю технологічних процесів та оснастки:
Де Іо. к. к – одиничний показник рівня технологічних процесів, атестованих за вищою категорією якості;
Іотп – показник рівня використання типових і групових техпроцесів; Іоуо – показник рівня використання уніфікованої оснастки.
4. Рівень організації праці та виробництва
Де Іо о п Та Іо о в – відповідно одиничні показники організації праці та
Організації виробництва.
Одиничні показники розраховуються:
Де Ічзав, Ічзм, Ічмех – часткові показники, що характеризують відносний рівень завантаження обладнання, змінності роботи обладнання, механізації завантажувально-розвантажувальних, транспортних і складських робіт.
Де Іч. баг – відносний рівень багатоверстатного обслуговування; Ічбр – відносний рівень бригадної організації праці; Ічсум – суміщення професій; Ічвн – виконання норм виробітку; Ічплин – плинності кадрів; Ічтр – наявності типових проектів для робітників; Ічтс – наявності типових проектів для організації праці службовців; Ічнр – Відносний рівень наявності нормативів для нормування праці робітників; Іч н с – відносний рівень наявності нормативів для нормування праці службовців.
За базу для порівняння приймають галузеві рівні відповідних показників. Коефіцієнти а враховують важливість кожного часткового показника.
При оцінці організаційно-технічного рівня виробництва одиничні та узагальнені показники співпоставляються з аналогічними показниками передових підприємств, а також з нормативами, які встановлюються у відповідності з галузевими особливостями і продукцією, що випускається.
Основними шляхами підвищення організаційно-технічного рівня виробництва є заміна застарілого обладнання новим, більш продуктивним, впровадження прогресивних технологічних процесів, перехід до створення робототехнічних комплексів, гнучких автоматизованих систем і виробництв, раціональна спеціалізація та кооперування.
Організаційно-технічний рівень виробництва відображається в паспортах підприємства та виробничого об’єднання.