Облік у зарубіжних країнах – Воронко Р. М. – РОЗДІЛ V. ОБЛІК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ
5.1. Сутність запасів та їх види
Значною частиною ліквідних активів підприємства є товарно-матеріальні запаси. Вони займають найбільшу питому вагу у структурі витрат підприємств різних видів діяльності, тому вибір методу обліку і оцінки запасів має суттєвий вплив на результати діяльності і фінансовий стан підприємства, які відображені у звіті про прибутки і збитки та балансі. Запаси мають здатність швидко перевтілюватись в готівку, тому їх часто називають засобами в обороті. За ступенем ліквідності вони поступаються дебіторській заборгованості, тому в балансах зарубіжних фірм вони розмішуються, у більшості випадків, після цієї категорії поточних активів.
Підходи до визначення терміну “запаси” є відмінними у різних країнах світу. Даний об’єкт обліку має також і різні назви: “Запаси”, “Складські запаси”, “Матеріально-виробничі запаси”, “Товарно-матеріальні запаси”. У країнах британо-американської облікової моделі (США, Великобританія) під запасами розуміють активи, призначені для продажу або використання протягом одного звичайного операційного циклу. У країнах континентальної облікової моделі до запасів відносять активи, призначені для короткострокового використання або перепродажу.
Загальні питання, які. стосуються сутності, оцінки запасів та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені у МСБО 2 “Запаси”. Даний стандарт визначає запаси як активи, які:
Утримуються для продажу в звичайному ході бізнесу;
Перебувають у процесі виробництва для такого продажу; або існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.
Тобто структура запасів буде залежати від виду діяльності, якою займається підприємство. На виробничих підприємствах до запасів відносяться:
Сировина і матеріали, які придбані, вирощені (сільськогосподарська продукція) або видобуті (природні ресурси) й призначені для виробництва продукції та забезпечення виробничого процесу. У процесі їх використання вони, разом з іншими витратами виробництва (витрати на оплату праці, загальні витрати), включаються до незавершеного виробництва;
Незавершене виробництво – запаси, які знаходяться у виробничому процесі, але не прошили ще всіх стадій обробки, щоб бути віднесеними до готової продукції;
Готова продукція – вироби, які виготовлені підприємством і повністю готові для продажу.
Для торговельних підприємств запасами є товари, що придбані і призначені (як правило без додаткової обробки чи переробки) для наступної реалізації.
На підприємствах сфери послуг запаси включають незавершені послуги та допоміжні матеріали.
Запаси відображаються в обліку і звітності підприємства (незалежно від того, де вони фактично знаходяться) за умови, що право власності на них належить цьому підприємству. Перехід права власності на запаси відповідно до принципу реалізації відбувається, у більшості випадків, в момент, коли продавець фактично передає товари покупцю.
Якщо підприємство має запаси, які фактично йому не належать, то вони не повинні включатись до товарно-матеріальних запасів цього підприємства. Прикладом цього можуть бути запаси підприємства, яке здійснює торгівлю на консигнаційній основі. У даному випадку консигнаційні товари повинні відображатись у складі власних запасів підприємства-постачальника.
Керівництво підприємства постійно вирішує комплексні питання, пов’язані з плануванням та контролем запасів, оскільки їх надмірна величина призводить до вилучення грошових коштів з обороту. У той же час, недостатня кількість запасів може спричинити втрати в обсягах продажу. Тому менеджери підприємства зобов’язані приймати рішення щодо оптимальної величини і структури запасів, а також строків та обсягів нових замовлень. Інформація про інвестиції в запаси є досить цікавою для зовнішніх користувачів (інвесторів, кредиторів тощо), тому вона, з додатковими поясненнями у примітках, включається обов’язково до фінансової звітності.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)