Облік у зарубіжних країнах – Воронко Р. М. – 5.3.3. Вплив величини запасів на фінансовий стан і результати діяльності підприємства
Запаси є значною частиною активів, призначених для здійснення основної діяльності, а також основним джерелом доходів підприємства. При використанні різних методів визначення вартості запасів, отримують не одинакові результати щодо собівартості використаних запасів та їх залишку на кінець звітного періоду.
Таблиця 5.7. Порівняння собівартості стільців та фінансових результатів корпорації “Клівере” за вересень 20ххр. у розрахованих за різними методами $
Показники | Метод середньої вартості | Метод FIFO | Метод LIFO |
1. Собівартість реалізації при системі: | |||
1.1. періодичного обліку запасів | 4,879.2 | 4,860 | 4,910 |
1.2. постійного обліку запасів | 4,865.4 | 4,860 | 4,880 |
2. Собівартість залишку при системі: | |||
2.1. періодичного обліку запасів | 1,540.8 | 1,560 | 1,510 |
2.2. постійного обліку запасів | 1,554.6 | 1,560 | 1,540 |
3. Валовий прибуток при системі: | |||
3.1. періодичного обліку запасів | 2,720.8 | 2,740 | 2,690 |
3.2. постійного обліку запасів | 2,734.6 | 2,740 | 2,720 |
4. Чистий прибуток при системі: | |||
4.1. періодичного обліку запасів | 1,113.6 | 1,127 | 1,092 |
4.2. постійного обліку запасів | 1,123.2 | 1,127 | 1,113 |
Цього випливає, що методи оцінки суттєво впливають на витрати і фінансові результати діяльності підприємства.
Застосування методу середньої вартості надає можливість уникнути впливу коливань цін придбання запасів та забезпечує більш рівну величину собівартості реалізації та прибутку. З іншого боку використання цього методу вимагає проведення складніших розрахунків та в умовах зростання цін (інфляції) призводить до відображення в балансі заниженої собівартості, в порівнянні з ринковою ціною.
Слід зазначити, що лише за умови використання методу FIFO собівартість запасів при системі періодичного і постійного обліку однакова. Коли має місце тенденція зростання цін на запаси за методом FIFO отримується найбільш низька собівартість реалізації і, відповідно, найбільший прибуток. Так само оцінка запасів у балансі при використанні цього методу найбільш наближена до їх фактичної собівартості.
Метод LIFO забезпечує найвищу собівартість реалізації і як наслідок – найменший прибуток. Використання цього методу в умовах зростання цін (інфляції) найкраще забезпечує дотримання принципу відповідності доходів і витрат у звіті про прибутки І збитки. Одночасно метод LIFO створює можливості для маніпулювання показником звітного прибутку залежно від часу придбання запасів та призводить до відображення заниженої собівартості запасів у балансі. Через це метод LIFO заборонений для використання з метою оподаткування в багатьох країнах світу (табл. 5.8).
Таблиця 5.8. Законодавчі підходи до використання методу LIFO в окремих країнах світу
Назва країни | Застосування методу LIFO |
Великобританія | Заборонено |
Німеччина | Дозволено |
Франція | Дозволено |
Швеція | Заборонено |
Швейцарія | Заборонено |
Нідерланди | Дозволено |
США | Дозволено |
Канада | Дозволено |
Бразилія | Дозволено |
Мексика | Дозволено |
Південно-Африканська Республіка | Дозволено |
Сінгапур | Заборонено |
Австралія | Заборонено |
Японія | Дозволено |
До недавнього часу метод LIFO у МСБО 2 “Запаси” був встановлений Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку як дозволений альтернативний підхід до визначення собівартості запасів. Проте після останнього перегляду МСБО 2 “Запаси” Рада з МСБО прийняла рішення про виключення з 1 січня 2005 р. методу LIFO як дозволеного альтернативного підходу через Його неспроможність достовірно відображати потоки запасів.
З метою оптимізації оподаткування, підприємства, в умовах зростання цін на запаси (інфляції), надають перевагу методу LIFO, а у період зниження цін – методу FIFO, оскільки вони забезпечують найменшу величину прибутку і сплату податку з прибутку. Тому окремі країни, з метою збільшення надходжень до бюджету, в період значних інфляційних процесів можуть забороняти застосування методу LIFO.
З іншого боку, заниження суми прибутку у фінансовій звітності може суттєво вплинути на інвестиційну привабливість підприємства (знизити її). Тому облікові працівники та управлінці стикаються з дилемою: відобразити найбільшу величину прибутку і збільшити інвестиційну привабливість підприємства чи показати найменшу величину прибутку і сплатити з нього меншу суму податку? Найменш ризикованим в процесі прийняття таких рішень є використання методу середньої собівартості для визначення вартості запасів.
Таким чином, вибір методу оцінки та обліку запасів суттєво впливає на фінансовий стан підприємства і фінансові результати його діяльності як поточного, так і наступного років. В обліковій практиці зарубіжних країн прерогатива надається виконанню головного завдання бухгалтерського обліку – точному визначенню прибутку, отриманого підприємством, чи понесеного ним збитку. Проте оскільки правильне визначення вартості запасів має безпосередній вплив на фінансовий результат діяльності підприємства, то облік і контроль цієї категорії активів також займає важливе місце.
Як і вибір методу оцінки та обліку запасів, так і помилки, допущені у визначенні вартості запасів, можуть мати значний вплив на правильність визначення і відображення у звіті про прибутки і збитки чистого прибутку (збитку), а у балансі – активів та власного капіталу, величини зобов’язань та частки акціонерів у капіталі (табл. 5.9). Крім того, оскільки запаси на кінець звітного періоду є одночасно запасами на початок наступного періоду, то це, в свою чергу, спричинить неточності у розрахунках в наступному звітному періоді.
Таблиця 5.9. Вплив помилок у визначенні вартості запасів на фінансову звітність
№ з/п | Вид помилки | Вплив помилки на звіт про прибутки і збитки | Вплив помилки на баланс |
1 | Залишки запасів на печаток періоду занижені | Собівартість запасів занижена і, відповідно, завищений валовий. прибуток І чистий прибуток | Нерозподілений прибуток є реальним, за умови, що залишки запасів на кінець попереднього періоду були занижені* |
2 | Залишки запасів на печаток періоду завищені | Собівартість запасів завищена і, відповідно, занижений валовий прибуток і чистий прибуток | Нерозподілений прибуток є реальним, за умови, що залишки запасів на кінець попереднього періоду були завищені4 |
3 | Закупівлі запасів занижені | Собівартість запасів занижена і, відповідно, завищений валовий прибуток і чистий прибуток | Заборгованість по рахунках до оплати занижена. Нерозподілений прибуток завищений |
4 | Закупівлі запасів завищені | Собівартість запасів завищена і, відповідно, занижений валовий прибуток і чистий прибуток | Заборгованість по рахунках до оплати завищена. Нерозподілений прибуток занижений |
5 | Залишки запасів на кінець періоду занижені | Собівартість запасів завищена і, відповідно, занижений валовий прибуток і чистий прибуток | Вартість запасів занижена. Нерозподілений прибуток занижений |
6 | Залишки запасів на кінець періоду завищені | Собівартість запасів занижена і, відповідно, завищений валовий прибуток і чистий прибуток | Вартість запасів завищена. Нерозподілений прибуток завищений |
(1 votes, average: 5,00 out of 5)