Облік у бюджетних установах – Атамас П. Й. – 2.3. Облік операцій па поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства
Бюджетні установи та організації, як і підприємства виробники сфери, більшість грошових розрахунків здійснюють у безготівковій формі, а свої вільні кошти зобов’язані зберігати на поточних рахунках у банках або реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках в органах Державного казначейства.
Для обліку наявності цих коштів та операцій з ними у плані рахунків бюджетних установ передбачені синтетичні рахунки 31 “Рахунки у банках” та 32 “Рахунки в казначействі”. Перший використовують в основному установи, які мають кошти в іноземній валюті, і яким відкривають поточні валютні рахунки у банках, а другий – установи, що обслуговуються в органах ДКУ.
До синтетичних рахунків 31 та 32 передбачені субрахунки за видами коштів згідно з рахунками, відкритими у банках або органах ДКУ. Наприклад:
313 “Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги”;
323 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги”;
315 “Поточні рахунки для обліку депозитних сум”;
325 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум” і т. ін.
Безготівкові розрахунки бюджетних установ здійснюються за такими принципами:
1) бюджетна установа не має права самостійно обирати установу банку для відкриття рахунків;
2) бюджетна установа сама обирає форму безготівкових розрахунків і погоджує її у відповідній угоді (договорі, контракті), укладеній з постачальником, виходячи з умов фінансування та наявних коштів;
3) кошти з рахунка установи списуються лише за розпорядженням його власника;
4) момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу надання послуг, виконання робіт, отримання матеріалів тощо;
5) платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунку платника;
6) платежі здійснюються лише в розмірі зареєстрованих зобов’язань платника;
7) платежі здійснюються лише на передбачені кошторисом цілі та на підставі документів, що підтверджують цільове призначення витрачання коштів.
Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням різних видів розрахункових документів:
– платіжні доручення;
– платіжні вимоги-доручення;
– розрахункові чеки;
– акредитиви;
– документи в електронному вигляді у системі “клієнт – банк”.
Найбільш поширеними у бюджетних установах є розрахунки за допомогою платіжних доручень, які застосовуються як у розрахунках за товари, роботи, послуги, так і за нетоварними операціями (переказ коштів підвідомчим установам, платежі до бюджету, органів соціального страхування, погашення іншої кредиторської заборгованості, претензій, штрафів, пені тощо). Платіжні доручення подаються органу Державного казначейства у двох примірниках.
При фінансуванні бюджетних установ через органи ДКУ порядок розрахунків платіжними дорученнями має свої особливості, які випливають з того, що функцію обслуговуючого банку для таких установ фактично виконує орган ДКУ. Розрахунки при цьому здійснюються у такій послідовності (рис. 2.4):
1 – на підставі угоди (тендерної угоди, контракту) постачальник відвантажує продукцію, виконує роботи, надає послуги бюджетній установі;
2 – після виконання роботи, відвантаження продукції, надання послуги постачальник направляє бюджетній установі рахунок-фактуру;
3 – бюджетна установа подає до органу ДКУ платіжні доручення з підтвердними документами;
4 – орган ДКУ після перевірки наявності зареєстрованого відповідного зобов’язання та коштів на рахунку установи за відповідним кодом бюджетної класифікації витрат (згідно з кошторисом) подає до уповноваженого банку платіжні доручення;
5 – уповноважений банк списує кошти з єдиного казначейського рахунка і переказує їх установі банку постачальника;
6 – уповноважений банк надсилає органу ДКУ виписки з казначейського рахунка з доданими платіжними дорученнями;
7 – орган ДКУ списує кошти з реєстраційного рахунка бюджетної установи і надсилає останній виписку з рахунка з доданими платіжними дорученнями;
Рис. 2.4. Послідовність розрахунків платіжними дорученнями через органи Державного казначейства
8 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок отримувача коштів і надсилає виписку з рахунка постачальнику з доданими платіжними дорученнями.
Кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку з надходження доходів за загальним фондом наведена у табл. 2.1, тому тут наводяться лише деякі операції за коштами загального і спеціального фондів (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку за витратами коштів з рахунків у банку та органах ДКУ
Облік операцій за рухом грошових коштів на рахунках у банках та органах ДКУ ведуть у меморіальному ордері № 2 т. ф. № 381 (бюджет) – за коштами загального фонду та у меморіальному ордері N9 3 т. ф. № 382 (бюджет) – за коштами спеціального фонду. При цьому для кожного субрахунки складають окремий меморіальний ордер з додатковою нумерацією (2а, 26, За, 36 і т. ін.). Записи у накопичувальні відомості здійснюють на підставі виписок банку (органу ДКУ) з доданими розрахунковими документами. У кінні місяця підсумки оборотів за кожним меморіальним ордером переносять окремим рядком у книгу Журнал-головна.