Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу – Атамас П. Й. – 1.4. Визначення обсягу виручки підприємств малого бізнесу для переходу на сплату єдиного податку
У даному питанні слід розрізняти суб’єктів господарювання на тих, які тільки бажають перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, та тих, що вже працюють на єдиному податку.
При визначенні виручки суб’єкти підприємницької діяльності, що бажають перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, повинні керуватися наступним:
– обсяг виручки приймається до уваги з урахуванням ПДВ, акцизного збору і інших податків і зборів, що входять в ціну продукції, товарів, робіт, послуг;
– при визначенні виручки від реалізації основних засобів враховується різниця між сумою, отриманою від реалізації основних засобів, та їх залишковою вартістю.
До складу виручки, що береться в розрахунок для цілей єдиного податку, не входять безоплатно отримані ТМЦ, отримані позики і кредити, кредиторська заборгованість з пропущеним терміном позовної давності, дивіденди, суми, отримані від продажу валюти, що належить підприємству.
Транзитні платежі, що фактично поступили на рахунок підприємства, такі як суми ПДВ і ринкового збору, суми від продажу товарів за договорами комісії (у підприємства – комісіонера) при розрахунку обсягу виручки для цілей переходу на єдиний податок враховуються.
Важливо відзначити, що критерій обсягу виручки не застосовується для знов створених юридичних осіб, охочих вибрати спосіб оподаткування своїх майбутніх доходів шляхом сплати єдиного податку. Такі юридичні особи відразу після проходження державної реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності повинні надати в орган податкової служби за місцем державної реєстрації письмову заяву на видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за формою, наведеною в додатку до Порядку видачі Свідоцтва згідно наказу ДПАУ від 13.10.98 р. № 476 “Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою і Порядку його видачі”
Для юридичних осіб, охочих перейти на єдиний податок із загальної системи оподаткування, щоб визначити обсяг виручки від реалізації з урахуванням вищенаведених вимог, необхідно зробити вибірку даних за рахунками 30 “Каса” і 31 “Рахунки в банках” за операціями, пов’язаними з реалізацією (як правило, кореспондуючими будуть рахунки 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”, 681 “Розрахунки за авансами одержаними”, 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”, 70 “Доходи від реалізації”). Тобто до виручки від реалізації в даному випадку додаються всі надходження, отримані на поточний рахунок і в касу підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Крім того, якщо підприємством були здійснені бартерні операції, то суми за бухгалтерськими рахунками 30 “Каса” і 31 “Рахунки в банках” проходити не будуть, але, не дивлячись на це, вказані суми також будуть вважатися виручкою, яка долучається до розрахунку.
Слід врахувати, що на практиці податкові органи для визначення обсягу виручки беруть показник валового доходу з Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яке бажає перейти на сплату єдиного податку. Для розрахунку береться сума скорегованого валового доходу (ряд. 03 декларації з податку на прибуток) і до неї додається 20 %, оскільки дані в декларації з податку на прибуток вказані без урахування ПДВ. На наш погляд, цей спосіб хоч і має свої недоліки, але все таки об’єктивніше відображає обсяг виручки, оскільки включає доходи від бартерних і інших операцій, які не простежуються за даними рахунків 30 “Каса” і 31 “Рахунки в банках”.
Тому, на наш погляд, з метою дотримання принципу обачності малому підприємству доцільно обирати саме цей спосіб визначення виручки від реалізації перед переходом на сплату єдиного податку.
Недоліки даного способу пояснюються тим, що скорегований валовий дохід у Податковій декларації з податку на прибуток містить частину валового доходу, перерахунку ТМЦ, що утворився в результаті виконання п. 5.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (Закону про податок на прибуток), який не можна визнати по суті виручкою від реалізації. Цей момент слід враховувати, тобто при визначенні малим підприємством обсягу виручки від реалізації із загального скорегованого валового доходу потрібно відняти позитивний результат перерахунку вартості запасів згідно п. 5.9 Закону про податок на прибуток.
Дані для визначення виручки від реалізації з урахуванням вказаних вимог у юридичної особи, що вже працює на єдиному податку, містяться:
– щодо минулих з початку року податкових періодів – у рядку 4 Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою (при цьому необхідно також враховувати дані уточнюючих розрахунків – при їх наявності);
– щодо періодів, звітність за які ще не складалася, – у Книзі обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва – юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності (сума граф 3, 4 й 5 (у частині виручки від іншої реалізації)).
Обсяг виручки від реалізації вказується при заповненні заяви на видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку. У заяві повинні бути приведені фактична сума виручки, отримана на день подання заяви, а також розрахункова сума, обчислена виходячи з середньомісячної фактичної виручки за період, передуючий переходу на єдиний податок.
Підприємствам, що здійснюють свою діяльність не з початку звітного року, ту частину заяви, де йдеться про розмір виручки, слід заповнювати таким чином.
Допустимо, підприємство зареєстроване 02.12.2008 р.
Протягом року у підприємства били наступні обсяги виручки:
Грудень 2008 р. – 0 грн;
Січень 2009 р. – 0 грн;
Лютий 2009 р. – 0 грн;
Березень 2009 р. – 2000 грн;
Квітень 2009 р. – 3000 грн;
Травень 2009 р. – 16 000 грн.
Разом за 6 місяців діяльності підприємство отримало виручку у розмірі 21 000 грн.
Сума виручки за червень, визначена розрахунковим шляхом:
21 000 грн : 6 міс. = 3500 грн.
Розмір виручки за 7 місяців:
21 000 грн + 3500 грн = 24 500 грн.
Допустимо, таке підприємство приймає рішення з 01.07.2009 р. перейти на сплату єдиного податку і 13 червня 2009 року подає заяву на видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку. Підприємство в заяві указує обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна, основних засобів за рік – 24,5 тис. грн, зокрема на дату подачі заяви – 21 тис. грн (за умови, що в червні реалізації не було), за решту місяців (місяць) – розрахунковим шляхом виходячи з середньомісячної фактичної виручки за період, що передував переходу, – 3500 грн.
У заяві також слід вказати, яка ставка єдиного податку (6 % або 10 %) обрана суб’єктом малого підприємництва. При виборі юридичною особою ставки єдиного податку у розмірі 10 % у заяві необхідно заповнити рядки, що передбачають відміну реєстрації такої особи як платник ПДВ, або не передбачають за певних обставин, про що мова піде далі в наступних розділах.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)