Облік і аудит у банках – Васюренко О. В. – 9.1. Особливості відображення статей в іноземній валюті у фінансовій звітності. Правила оцінки валютних статей балансу
9.1 Особливості відображення статей в іноземній валюті у фінансовій звітності. Правила оцінки валютних статей балансу.
9.2. Порядок відображення в обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах.
9.3. Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті.
9.4. Бухгалтерський облік валютно-обмінних операцій банків.
9.5. Бухгалтерський облік операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів на міжбанківському валютному ринку.
Вивчивши цю тему, ви зможете:
1. Пояснити сутність поняття “іноземна валюта” згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
2. Охарактеризувати особливості бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті.
3. Визначити правила оцінки валютних статей балансу.
4. Визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті.
5. Охарактеризувати порядок ведення бухгалтерського обліку валютно-обмінних операцій банків.
6. Визначити порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за дорученням клієнтів та для власних потреб.
7. Виконати процедури переоцінки статей, виражених в іноземній валюті.
9.1. Особливості відображення статей в іноземній валюті у фінансовій звітності. Правила оцінки валютних статей балансу
Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті, що здійснюють банки України, грунтуються на основних вимогах міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
У бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті та банківських металах відображаються відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання та контролю.
Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті банки здійснюють у подвійній оцінці, а саме в номінальній сумі іноземної валюти та гривневому еквіваленті за офіційним курсом.
Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного курсу гривні щодо іноземних валют на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).
На кожну наступну після визнання дату балансу:
– усі монетарні статті в іноземній валюті та банківських металах відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют і банківських металів на дату балансу;
– немонетарні статті в іноземній валюті та банківських металах, що обліковуються за собівартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют і банківських металів на дату визнання (дату здійснення операції);
– немонетарні статті в іноземній валюті та банківських металах, що обліковуються за справедливою вартістю, відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют і банківських металів на дату визначення їх справедливої вартості.
Доходи і витрати (нараховані, отримані, сплачені) в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за рахунками 6-го і 7-го класів у національній валюті за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют на дату їх визнання з використанням технічних рахунків групи 380 “Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів”.
Активи і зобов’язання в іноземній валюті та банківських металах відображаються у фінансовій звітності в гривневому еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 та 3801 не включають до фінансової звітності.
Іноземна валюта та банківські метали, прийняті банком на зберігання, обліковуються за позабалансовим рахунком 9703 “Інші активи на зберіганні” у гривнях за офіційним курсом на дату прийняття їх на зберігання.