Облік і аудит у банках – Васюренко О. В. – 7.3. Порядок та облік переоцінки основних засобів і нематеріальних активів
Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його подальший облік має здійснюватися із застосуванням одного з таких двох методів:
А) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;
Б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Переоцінку потрібно здійснювати, якщо залишкова вартість об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу.
Порядок переоцінки банк визначає самостійно з урахуванням вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку. Під час переоцінки основних засобів накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких методів.
Перший метод. Накопичена амортизація перераховується пропорційно до зміни балансової вартості об’єкта основних засобів так, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням первісної вартості та суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує перегляду норми амортизації.
Другий метод. Накопичена амортизація вираховується з первісної (переоціненої) вартості об’єкта основних засобів, а отримана на нетто-основі балансова вартість переоцінюється до його справедливої вартості. За цим методом переоцінена вартість об’єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Норми амортизації потребують перегляду. Цей метод, як правило, використовується для будівель та споруд.
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат. Якщо балансова вартість об’єкта основних засобів збільшується в результаті переоцінки (дооцінки), то збільшення має відображатись як зростання додаткового капіталу.
Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінки за цими об’єктами, а в разі недостатності суми дооцінки – за рахунок витрат банку.
Бухгалтерські проводки
1. Дооцінка основних засобів:
– якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:
Д-т 4400,4500
К-т 5100
– одночасно:
Д-т 5100
К-т 4409,4509
– якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:
Д-т 4409,4509
К-т 4400,4500
– одночасно:
Д-т 4400,4500 К-т 5100
2. Уцінка основних засобів:
– якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:
Д-т 5100, 7499 (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100)
К-т 4400, 4500
– одночасно:
Д-т 4409, 4509
К-т 5100
– якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:
Д-т 4409, 4509
К-т 4400, 4500
– одночасно:
Д-т 5100, 7499 (у разі відсутності кредитового залишку за рахунком 5100)
К-т 4400,4500
Після первісного визнання нематеріального активу його облік надалі має здійснюватися із застосуванням одного з таких двох методів:
А) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;
Б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.
Банки оцінюють нематеріальні активи за справедливою вартістю, якщо для таких активів є активний ринок. Під час переоцінки нематеріальних активів накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки одним з двох методів відображення накопиченої амортизації.
Якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об’єкта.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображається в складі додаткового капіталу, а сума уцінки – у складі витрат звітного періоду.
Уцінка нематеріальних активів здійснюється за рахунок дооцінки за цим об’єктом, а в разі недостатності суми дооцінки – за рахунок витрат банку.
Бухгалтерські проводки
1. Дооцінка нематеріальних активів:
– якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:
Д-т 4300
Кт5101
– одночасно:
Д-т5101
К-т 4309
– якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:
Д-т 4309
К-т 4300
– одночасно:
Д-т 4300
К-т 5101
2. Уцінка нематеріальних активів:
– якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:
Д-т 5101,7499
К-т 4300
– одночасно:
Д-т 4309
K-T5101
– якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:
Д-т4309
К-т 4300
– одночасно:
Д-т 5101,7499
К-т 4300
(1 votes, average: 5,00 out of 5)