Облік і аудит у банках – Васюренко О. В. – 4.8. Особливості відображення в обліку розрахунків з використанням платіжних карток

Пластикові платіжні картки використовуються для оплати товарів, послуг та одержання готівки з рахунку представниками юридичних осіб та фізичними особами.

Є багато видів пластикових карток, які відрізняються за характером емітента (банки, небанківські структури), характером власника (приватна особа, корпорація), функціональним призначенням (кредитна картка, дебетна картка), технологією використання (картка з магнітною смугою, картка з мікросхемою, або смарт-картка), за ступенем пільг для користувачів (“стандартні”, “золоті”, “платинові”).

Одним із функціональних призначень банківських пластикових карток є здійснення за їх допомогою платежів, завдяки чому всі їх можна назвати платіжними. Деякі картки мають також інше призначення – забезпечувати кредитування власника картки. Цю групу карток прийнято називати кредитними, а всі інші – дебетними.

Кредитними називаються картки, видача яких супроводжується відкриттям їх власникам кредитних ліній, за рахунок і в межах яких здійснюються платежі чи видача готівки за допомогою цих карток. Власникам кредитних карток відкриваються окремі кредитні рахунки.

Дебетними називаються картки, за допомогою яких платежі здійснюються списанням коштів безпосередньо з рахунку власника картки, а не за рахунок наданого кредиту. Дебетні картки є кількох видів:

– картки для операцій з готівкою, за допомогою яких власники можуть отримати готівку зі своїх рахунків безпосередньо в банку або через автоматичні пристрої (банкомати);

– картки для оплати товарів (послуг) через термінали в торговельних залах;

– чекові гарантійні картки використовуються для ідентифікації чекодавця і гарантування платежу за чеком.

Порядок емісії платіжних карток і порядок здійснення операцій з їх застосуванням визначає Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 р. № 137.

Облік операцій з використанням платіжних карток ведеться згідно з Правилами бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 8 квітня 2005 р. № 123.

Для розрахунків платіжними картками юридичним і фізичним особам відкриваються такі рахунки.

2605 АП Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток

2625 АП Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток

Бланки платіжних карток обліковуються на позабалансовому рахунку 9821А “Бланки суворого обліку”.

Бухгалтерські проводки

1. Видача бланків платіжних карток:

– видача під звіт бланків платіжних карток:

Д-т 9892

К-т 9891

– списання з підзвіту бланків платіжних карток:

Д-т 9910

К-т 9892

2. Внесення, перерахування коштів на картрахунки:

Д-т 1001, 2600, 2620, 1200

К-т 2605,2625

3. Проведення розрахунків платіжними картками за товари (послуги)

– у банку-еквайрі:

– у разі оплати за товари (послуги), здійсненої банком-еквайром до одержання коштів від банку-емітента:

Д-т 2924

К-т 2600

Д-т 1200

К-т 2924

– у разі оплати за товари (послуги), здійсненої банком-еквайром після одержання коштів з банку-емітента:

Д-т1200

К-т 2924

Д-т 2924

К-т 2600

– у банку-емітенті:

Д-т 2605, 2625

К-т2924

Д-т 2924

К-т 1200

4. Проведення розрахунків платіжними картками за товари (послуги) за рахунок наданого банком кредиту:

– у банку-еквайрі:

– у разі оплати за товари (послуги), здійсненої банком-еквайром до одержання коштів від банку-емітента:

Д-т 2924

К-т 2600

Д-т 1200

К-т 2924

– у разі оплати за товари (послуги), здійсненої банком-еквайром після одержання коштів з банку-емітента:

Д-т 1200

К-т 2924

Д-т 2924

К-т 2600

– у банку-емітенті:

Д-т 2061, 2201

К-т 2605, 2625

Д-т 9900

К-т 9129

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Визначте порядок відкриття, використання і закриття поточних рахунків суб’єктів господарювання та фізичних осіб.

2. Дайте характеристику рахунків, призначених для обліку коштів суб’єктів господарювання та фізичних осіб.

3. Визначте основні правила обліку безготівкових розрахунків між клієнтами в межах одного банку і між банками.

4. Визначте інструменти, які використовуються при здійсненні розрахункових операцій.

5. Дайте характеристику рахунків, призначених для обліку безготівкових розрахунків.

6. Визначте порядок обліку розрахунків з використанням платіжних доручень.

7. Визначте порядок обліку розрахунків з використанням платіжних вимог-доручень.

8. Визначте порядок обліку розрахунків з використанням платіжних вимог.

9. Визначте порядок обліку розрахунків з використанням розрахункових чеків.

10. Визначте порядок обліку розрахунків з використанням акредитивів.

11. Поясніть особливості обліку розрахунків з використанням платіжних карток.

12. Поясніть особливості обліку розрахунків з використанням векселів.

Практичні завдання

Вправа 4.1

Завдання

1. Погодьте визначення з терміном, проставляючи біля них відповідні літери.

Терміни

1. Акредитив.

2. Інкасування (інкасо).

3. Меморіальний ордер.

4. Обслуговуючий банк.

5. Платіжна вимога.

6. Платіжна вимога-доручення.

7. Платіжне доручення.

8. Розрахунковий чек.

9. Списання договірне.

10. Списання примусове.

Визначення

A. Банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг.

Б. Списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

B. Розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Г. Розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньо-банківських операцій.

Д. Списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Е. Розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Розрахунково-касове обслуговування – надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, пов’язаних з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно.

Списання договірне – списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Списання примусове – списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Сума переказу – відповідна сума коштів, яка в результаті переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому в готівковій формі.

Учасники безготівкових розрахунків – банки та їхні філії, підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти.

Чекодавець – підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель – підприємство або фізична особа, яка є отримувачем коштів за чеком.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Облік і аудит у банках – Васюренко О. В. – 4.8. Особливості відображення в обліку розрахунків з використанням платіжних карток