Облік і аудит податків в Україні – Малишкін О. І. – Висновок до розділу 1
Думки західних економістів щодо статусу податкового обліку (податкових розрахунків) диференційовані залежно від моделі обліку, яку застосовує та чи інша країна – загальну чи кодифіковану.
Російські вчені в переважній більшості притримуються концепції окремого існування податкового обліку як інформаційної системи на рівні підприємства. Таку позицію можна пояснити здебільше вимогами податкового законодавства РФ щодо обов’язкового ведення податкового обліку в комерційних організаціях країни.
Серед вітчизняних економістів єдиної позиції немає. Точки зору дослідників на статус податкового обліку можна поділити на три групи.
До першої належать дослідники, які не сприймають його взагалі як вид обліку. Другу групу представляють учені, які визнають його як підсистему бухгалтерського обліку. До третій групи належать експерти-консультанти, редактори періодичних бухгалтерських видань, працівники податкової служби. Вони є прибічниками існування податкового обліку як самостійної інформаційної системи зі своєю метою і функціями.
Аналіз показує, що кожна з моделей обліку – кодифікованого чи загального права, має як переваги, так і недоліки. В країнах кодифікованого права облік за податковим законодавством розглядається як сукупність певних правил, спрямованих на трансформацію статей бухгалтерського обліку (фінансової звітності) за податковими нормами. Перевагою при цьому вважається зменшення трудомісткості обліку за рахунок уникнення окремого ведення податкового обліку.
Загальне право застосовують, як правило, у країнах з розвинутим фондовим ринком. Фінансова звітність призначена для задоволення інформаційних потреб, насамперед інвесторів (ринку капіталу). Перевагою вважається той факт, що бухгалтерський облік не спотворюється податковими правилами. Для цих країн характерно паралельне співіснування бухгалтерського обліку та обліку за податковим законодавством. Недоліком системи загального права вважається підвищення витрат на ведення обліку. Проте уряди розвинених країн свідомо йдуть на застосування такої системи інформації, надаючи перевагу інтересам інвесторів над інтересами держави.
Перехід від радянської системи обліку до моделей в умовах ринкових відносин в Україні простежено на підставі аналізу етапів розвитку податкового обліку. Проведене дослідження його генезису та розвитку за етапами: 1991 – 1996 рр; 1997 – 2000 рр; 2001 – 2005 рр; 2006 – 2007 рр; 2008 – 2010 рр; 2011 р. – т/ч.
Зроблено висновок, що в практиці українських підприємств інформація податкового обліку на різних етапах його розвитку з 1991 р. виступає як певна система облікових даних у форматі:
O незалежного від методології бухгалтерського фінансового обліку інформаційного потіку. При цьому для податкового обліку застосовують специфічні правила підготовки інформації в регістрах обліку (податкових реєстрах) з метою складання податкової звітності (декларацій). Такий підхід є характерним для інформації з податку на додану вартість з 1997 р. і по цей час та інформації з податку на прибуток у період 1997-2010 рр.;
O автономного інформаційного потоку бухгалтерського обліку. При цьому використовуються підготовлені таким обліком дані для включення їх у спеціальні реєстри доходів та витрат з метою наступного обрахування суми оподаткованого прибутку і податку за відповідною ставкою з метою заповнення декларації з податку на прибуток. Такий варіант є характерним для цього податку у період дії ПКУ з 2011 р. Крім податку на прибуток такий варіант застосовується для обрахунку більшості інших податків і зборів – плати за користування надрами, плати за землю, екологічний податок тощо. Обробка первинної інформації ведеться специфічними приймами відповідно до вимог податкового законодавства та показників декларацій.
У сучасних умовах інформаційного суспільства податковий облік слід розглядати як частину глобального інформаційно-облікового масиву підприємства. В основу назви податкового обліку як в теорії, так і практичної діяльності платника податку закладається його результат – назва звітності, яка готується за даними такого обліку – податкова звітність.
Податковий облік – система підготовки та накопичення інформації платника податків, необхідної для розрахунку податків, зборів, встановлених податковим законодавством з метою складання податкової звітності.
Необхідність існування податкового обліку як економічної категорії пояснюється не лише вимогами податкового законодавства, а й ступенем розвиненості суспільства в Україні. Не останню роль відіграє рівень ментальності платників податків щодо добровільності сплати податків. Відповідно, держава має реагувати на такі виклики збалансованою системою адміністрування податків. Податковий облік виступає частиною останнього.
Досліджено, що термін “податкові розрахунки” в теоретичних розробках є конкуруючим терміну “податковий облік”. І перший, і другий характеризують процес визначення та обрахунку бази оподаткування та інших складових конкретного податку. Проте розглядати їх слід з різних позицій. Якщо ці обрахунки податкових зобов’язань розглядати з позицій балансу та інших форм фінансової звітності, то мова йде про “податкові розрахунки”. Якщо обрахунки розглядати з позицій податкових декларацій, то мова йде про “податковий облік”.
Досліджено можливості застосування інституційного підходу до побудови податкового обліку. Серед інститутів виділено інститут оподаткування (держава) і інститут бізнесу (платник податків). Наведено характерні ознаки, внутрішні зв’язки та форми звітності цих інститутів, що впливають на визначення сутності термінів податкового обліку та податкових розрахунків.
Проаналізовано статус податкового обліку як функції процесу справляння податків, наведено визначення його предмету, функцій, об’єкту, методичних прийомів та форми.
Пропоноване ввести нову таблицю до Приміток до фінансової звітності підприємства “Податки, збори, внески”, в який доцільно наводити синтезовані показники за звітний рік щодо стану нарахування та заборгованості за кожним податком (збором, внеском).
Вимоги інформаційного забезпечення процесу оподаткування в сучасних умовах вказують на вузькість чинної термінології. Запропоновано внести зміни до Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в частині розділення поняття “бухгалтерський облік” на терміни: “фінансовий облік”, “управлінський облік”, “податковий облік”. У такому разі кожний з видів обліку вирішуватиме свої специфічні завдання. В сукупності три види обліку складають глобальну систему бухгалтерського обліку сучасного підприємства і не протирічать одне одному. При цьому сам бухгалтерський облік набуває рис мегаобліку.
Автор підтримує філософську концепцію позитивізму як платформу наукових досліджень в галузі обліку, аудиту й оподаткування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)