Облік і аудит податків в Україні – Малишкін О. І. – Висновки до розділу 4
Класифікацію аудиту залежно від суб’єктів перевірки доцільно проводити за якісними ознаками і поділити його на два види: податковий аудит і аудит податків. Перший вид аудиту здійснюють органи податкової служби держави. Останній здійснюють як незалежні аудитори так і підрозділи внутрішнього аудиту підприємств.
Принциповими відмінностями незалежних аудиторських перевірок від звичайних контрольних перевірок органів ДПС є: наявність у перевіряючого чинного сертифікату аудитора України; дотримання фахівцями, що перевіряють, норм Кодексу етики професійних бухгалтерів (аудиторів); контроль якості наданих послуг з боку контрольного органу (Аудиторської палати України).
З метою приведення термінології до сучасних вимог практики пропонуємо:
А) змінити (модифікувати) термін “аудит” в Законі України “Про аудиторську діяльність”, виклавши його у такій редакції:
Фінансовий аудит – Перевірка даних фінансового обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах відповідно до законів України та застосованої концептуальної основи фінансової звітності, згідно з вимогами користувачів цих звітів;
Б) для закріплення поняття “аудит податків” у законодавчому полі дати таке його визначення:
Аудит податків – незалежна перевірка даних податкового обліку і показників податкової звітності платника податків з метою висловлення думки аудитора про її повноту і достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України про оподаткування, нормативним документам центрального податкового органу щодо правил оподаткування.
Одночасно слід сформулювати поняття щодо державного Податкового аудиту:
Податковий аудит (державний)- перевірка даних податкового і інших видів обліку та показників податкової звітності платника податків працівниками ДПС з метою визначення повноти і достовірності нарахування та своєчасності і повноти перерахування відповідних податків (зборів) до бюджету усіх рівнів згідно з вимогами законодавства України про оподаткування.
Під час розробки загального плану та програми аудиту податків незалежному аудитору необхідно брати до уваги такі чинники: характер діяльність платника податків; ризики суттєвості; систему оподаткування; надійність внутрішнього контролю; характер, час і обсяг аудиторських процедур; інші обставини.
Процес планування аудиту в малих аудиторських фірмах та в аудиторів – фізичних осіб може бути спрощеним, оскільки вони мають обмеження в ресурсах. Чинником, що сприяє такому підходу виступає особливість перевірки податків, яка не підпадає під повноцінні вимоги усіх МСА. При цьому слід урахувати основні вимоги МСА 300.
Показники планування пропонується поєднати в одному документі – план-програма аудиту.
Конструкція оцінки системи внутрішнього контролю платника податків в методичному плані може включати в себе такі елементи оцінки:
O системи бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності;
O системи податкового обліку (податкових розрахунків) та податкової звітності;
O контрольного середовища;
O процедур контролю;
O практичних дій керівництва платника податку, які спрямовані на встановлення й підтримку системи внутрішнього контролю.
На характер документування аудиторських процедур при аудиті податків впливають такі чинники: розмір та складність суб’єкта господарювання; характер аудиторських процедур які слід виконати; ідентифіковані ризики суттєвого викривлення; значущість аудиторських доказів; методологія аудиту й інструментальні засоби.
На підставі власних досліджень автора сформовано низку робочих документів аудитора з перевірки інформації податкового обліку підприємства, по основних податках, які пройшли апробацію в ряді аудиторських фірм України.
У разі виконання завдання супутніх послуг у формі узгоджених процедур доцільно застосовувати МССП 4400 2010 р. видання.
На відміну від класичного аудиту з виконання завдань з надання впевненості або огляду, перевірка системи оподаткування є більш творчим процесом в аспектах вибору прийомів перевірки та оформлення її результатів. Кінцеву оцінку діям аудитора дає замовник.
З метою надання допомоги аудиторам у проведенні перевірок податків, зборів, внесків доцільно розробити національний стандарт (положення).
Досвід інших країн, зокрема Росії, свідчить про можливість використання аудиторами стандартних правил у цій сфері перевірок. Зауважимо, що в РФ з метою аудиту фінансової звітності використовують національні правила (стандарти) аудиторської діяльності. Проте, для аудиту податків відсутній національний норматив і аудиторські фірми розробляють внутрішні стандарти, здебільше, під назвою “Податковий аудит”.
Одним з завдань аудитора є перевірка ступеня податкового навантаження платника податків (у разі замовлення замовником). Розрахунок коефіцієнта податкового навантаження (КІШ) пропонується здійснювати на макро – та макрорівнях.
Від впровадження показника КІШ можна очікувати наступний ефект:
O процес планування перевірок органами ДПС стає більш обгрунтованим і ризико-орієнтовним. Передусім під контроль підпадають платники з найменшим показником КПН.
O платникам з високим показником КПН доцільно надати відповідні преференції через зменшення кількості та тривалості перевірок. Можливі й інші заходи стимулювання добросовісних, сумлінних платників (застосування пільг у формі відстрочення сплати податків тощо). Рішення приймаються на основі не суб’єктивного чинника, а на об’єктивних даних;
O економія часового та людського ресурсів органів ДПС на скороченні кількості і тривалості перевірок дотримання податкового законодавства;
O планування перевірок ораними ДПС стає більш обгрунтованим та цільовим ;
O результати перевірок ДПС стають більш результативними;
O у платників податків вибудовується нова уява про методи роботи органів ДПС, формується нова культура відносин податкової служби і платників податків.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)