Облік і аудит податків в Україні – Малишкін О. І. – Мета, предмет та завдання аудиту податків
Можна передбачити, що за аналогією з тим, як Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) грає роль регулятора на ринку цінних паперів і відповідно впливає на стосунки аудиторів з цим органом, так і податкова служба може відігравати роль регулятора податкового поля бізнесу. В цьому контексті до початку і в процесі роботи аудитора важливо відпрацювати “правила гри” у трикутнику: платник податку – аудитор – ДПС. Складниками таких “правил гри” можуть виступати такі суттєві аспекти аудиторської перевірки:
O планування аудиту податків;
O перевірка стану внутрішнього контролю та системи обліку;
O документування аудиторських процедур тощо.
Зазначені аспекти аудиторських перевірок податків розглянуто нами у наступних параграфах цієї роботі.
Мета, предмет та завдання аудиту податків
У літературі по різному трактується мета такого аудиту. Більшість українських авторів розглядають такий аудит як частину аудиту розрахунків (зобов’язань та дебіторської заборгованості) підприємства – платника податків в контексті аудиту фінансової звітності. Наприклад, Н. А. Іванова і О. В. Ролінський [39, с. 9] до мети аудиту податків відносять підтвердження правильності, своєчасності та повноти нарахування і перерахування податків. Дослідники О. Петрик, В. Савченко, Д. Свідерський в якості мети аудиту зобов’язань та дебіторської заборгованості наводять: установлення достовірності первинних даних щодо їх формування, повноти і своєчасності відображення у зведених документах та облікових регістрах, достовірності відображення у звітності підприємства [82, с. 198]. Зазначене цілком кореспондує із більш вузьким спектром питань щодо перевірки кредиторської або дебіторської заборгованості в цілому.
Аналогічний підхід характерний і для визначення предмету аудиту податків. Згадані та інші автори визначають його як господарські процеси та операції, пов’язані з розрахунками підприємства з бюджетом, а також як відносини, що виникають при цьому на підприємстві та за його межами. Дослідження вказують, що предмет доцільно розглядати не на макрорівні оподаткування в цілому, а на рівні конкретного податку. У такому разі предметом будуть різні процесі господарської діяльності, які притаманні окремим податкам з точки зору їх податкової бази. Наприклад, для ІШВ предметом будуть операції та події, що впливають на формування сум податкових зобов’язань та податкового кредиту; для податку на прибуток – операції та події, що впливають на формування сум оподатковуваних доходів та витрат.
Завдання з аудиту податків слід розглядати з двох позицій – в цілому як процес, та завдань конкретної аудиторської перевірки. З позицій останньої основними завданнями можуть бути комплекс питань перевірки як податкового, так і фінансового обліку податків (табл. 4.3).
Таблиця 4.3. ЗАВДАННЯ АУДИТУ ПОДАТКІВ
Зміст завдання | Податковий облік | Фінансовий облік |
1. Перевірка достовірності обрахування податкової бази та об’єкта оподаткування за кожним податком і збором (логічний та арифметичний контроль) | + | – |
2. Перевірка повноти та коректності документування складових бази та об’єкта оподаткування | + | – |
3. Перевірка застосування ставок та пільг | + | – |
4. Перевірка повноти та коректності заповнення податкових декларацій, вчасності їх подання до податкового органу | + | – |
5. Перевірка повноти і вчасності сплати податкових зобов’язань до бюджету. Наявність недоплати та переплати | – | + |
6. Перевірка повноти та вчасності відшкодування податку з бюджету (для ПДВ) | + | + |
7. Перевірка коректності відображення податкового боргу та його погашення на рахунках фінансового обліку | – | + |
8. Перевірка обгрунтованості величини сальдо заборгованості в Балансі підприємства | – | + |
9. Перевірка обгрунтованості величини витрат з податків у Звіті про фінансові результати | – | + |
(2 votes, average: 2,50 out of 5)