Облік і аудит податків в Україні – Малишкін О. І. – 4.2. Прийоми планування аудиту податків та оцінки системи внутрішнього контролю
4.2.1. Етапи проведення аудиту податків
Серед етапів аудиту фінансової звітності більшість вітчизняних та зарубіжних авторів виділяють такі: переддоговірний, збір інформації, розробка плану та програми перевірки, процедури безпосередньо перевірки, проміжний та підсумковий контроль, складання висновку (звіту) [3; 13; 23; 50; 82; 114; 127; 129]. Не піддаючи сумніву коректність зазначеної послідовності, слід визначити специфіку етапів аудиту податків. У вітчизняній літературі цей аспект не досліджено. Натомість, російські автори проводять жваве обговорення цих питань. Серед останніх дослідників можна виділити праці О. Андрієнка, И. Бажина, И. Кислої, Н. Лабинцева, М. Попова [135; 136; 146; 165].
При дослідженні змісту аудиту податків важливо окреслити як загально прийняті аспекти, так і специфічні, притаманні саме цьому виду аудиту. Схематично це може виглядати так, як наведено у дод. Г 1.
4.2.2. Прийоми планування
Планування є початковим і важливим етапом у здійсненні аудиту фінансової і податкової звітності. Оцінка системи внутрішнього контролю замовника здійснюється як на етапі планування, так і в процесі самої перевірки. В першому випадку вона виступає складовою процесу планування.
Розглянемо з початку методичні аспекти планування аудиторської перевірки, а потім – оцінки системи внутрішнього контролю.
Доцільність застосовування профільного МСА 300
Виходячи з вимог МСА 300 “Планування аудиту фінансової звітності” (видання 2010 р.) (далі – МСА 300) щодо аудиту фінансової звітності процес планування має обов’язковий характер. Відносно методик попередніх років він достатньо повно описаний в науковій та навчальній літературі авторами Я. Гончарук, Г. Давидовим, Н Дорош, Л. Кулаковською, Ю. Піча, О. Петрик, В. Рудницким, В. Савченко, Д. Свідерським та ін.
Статус планування аудиту податків, його методичне обгрунтування і прийоми в літературі практично не досліджено. Перше питання, яке постає у дослідника цього напряму: чи доцільно і коректно для аудиту податків застосовувати вимоги профільного МСА 300 ? Доцільність екстраполяції вимог МСА в цілому щодо перевірки показників податкових звітів обгрунтована нами раніше. Це висновок ми робимо з нашої власної аудиторської практики, яка свідчить про ефективність такого рішення з точки зору якості аудиторських перевірок. Такий підхід сприяє зменшенню аудиторського ризику, підвищенню надійності результатів перевірок і забезпеченню впевненості користувачів аудиторських звітів у якості перевірок.
Зазначений підхід стає необхідним при використанні таких форм аудиту податків як завдання з надання впевненості відповідно до Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості та МСЗНВ 3000 “Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної фінансової інформації”, а також МССП 4400 “Завдання з виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації”.
Отже, спираючись на вимоги п. 7 МСА 300 аудитору необхідно скласти і документально оформити загальний план (стратегію) аудиту, описавши в ньому передбачувані обсяг, час і напрямок аудиту. При складанні детального плану (програми) аудиту описується характер, час і обсяг аудиторських процедур (п. 9 МСА 300). План и програму відрізняють рівень постановки завдань. Перший стосується загальних напрямів перевірки, а другий – перевірки за конкретними податками і зборами.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)