Облік і аудит податків в Україні – Малишкін О. І. – 3.3.5. Особливості коригувань ПК при застосуванні касового методу ПДВ
Касовий метод визначення податкового зобов’язання передбачено трьома пунктами ПКУ: 187.2 – постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів; 187.7 – постачання товарів або послуг за рахунок бюджетних коштів; 187.10 – постачання комунальних послуг. Для таких платників передбачено заповнення окремої таблиці 4 Д7.
Зокрема у підприємств ЖКГ податковий кредит формується в три етапи:
O до ПК включають вхідний ПДВ за сплаченими придбаннями товарів, робіт, послуг;
O до ПК включають вхідний ПДВ по несплачених придбаннях не для касового метода. Ці дві частини вхідного ПДВ мають право на ПК у разі наявності податкових накладних;
O до ПК включається залишок вхідного ПДВ з минулих періодів, який сплачений у звітному періоді (для касового методу) за наявності податкових накладних.
Приклад.
Компанія “Водоканал” за березень має такі дані по вхідному ПДВ:
Загальна сума сплаченого та несплаченого ПК з ПДВ – 620, у т. ч.: сплаченого – 20, несплаченого – 600 тис. грн. З несплаченого вхідного ПДВ у 600 тис. грн на касовий метод припадає 500, на не касовий метод – 100 тис. грн. Сплачений залишок попередніх періодів – 10 тис. грн.
Виходячи з нормам п. 187.10 ПКУ податковий кредит компанії складається з трьох частин у сумі 130 (20 + 100 + 10) тис. грн. Результат розрахунку наводиться у трьох графах: 4, 10,12 таблиці 4 додатку 7 до декларації з ПДВ (дод. В 8).
З методичних і практичних позицій доцільно проаналізувати внутрішні та зовнішні зв’язки даних таблиці 4 додатку до декларації з ПДВ Д7.
Внутрішні зв’язки. Сума несплачених придбаних товарів/послуг і відповідний ПДВ (графи 5 і 6) розділяється на дві частини – для касового метода (графи 7 і 8) і не для касового метода (графи 9 і 10). Тобто для обсягів поставок: 3000 – 2500 = 500, а для суми ПДВ: – 500 = 100. Джерелом даних для цих колонок є дані бухгалтерського обліку платника за проведеннями на придбання товарів/послуг без їх оплати: д-т 20 – 28, 92, 93, 94 і к-т 63 (37). Використати дані реєстру податкових накладних не вдасться з тієї причини, що до останнього заносять вже готову для включення до декларації інформацію. Отже, таблиця 4 Д7 є скоріш розробною (робочою), ніж звітною.
Зовнішні зв’язки.
Залишок несплачених товарів/послуг для застосування касового методу на кінець періоду (графи 13 і 14) переноситься до граф 1 та 2 відповідно таблиці 4 розрахунку за наступний звітний період. Своєю чергою, залишок на кінець розраховується з врахуванням залишку на початок. У нашому прикладі залишок на кінець щодо сум ПДВ: 160 (графа 2) – 10 (графа 12) + 500 (графа 8) = 650 тис. грн.
З метою коректного заповнення декларації з ПДВ суму ПК, розраховану таким чином доцільно включити до рядка 10.1 (розділ II).
Отже, методика розрахунків та обліку податкового кредиту з ПДВ залишається актуальною методичною та, відповідно, науковою проблемою, яка потребує уваги з погляду її практичного значення для платників ПДВ
3.3.6. Особливості обліку податкового кредиту ПДВ в бюджетних установах
Бюджетні установи, так само як і господарюючі суб’єкти за умови їх реєстрації в податковому органі не лише нараховують податкові зобов’язання з ПДВ, а й мають право на податковий кредит. Відповідно, складають декларацію з ПДВ, сплачують до бюджету “чисте” зобов’язання та претендують на відшкодування від’ємного значення податку з бюджету.
Право на податковий кредит бюджетні установи мають на суми тих придбань, які використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої установи. Як правило, такою діяльністю бюджетних установ є надання платних послуг, в результаті яких установа отримує певний дохід, що має інше джерело, ніж бюджетні кошти: надання платних освітніх, медичних, культурно-просвітницьких послуг, забезпечення охорони правопорядку тощо.
Наприклад, стоматологічним відділенням районної лікарні закуповуються матеріали для виготовлення зубних протезів з метою реалізації населенню у рамках діяльності з надання платних послуг. В такому разі вхідний ПДВ від постачальника протезів включається до податкового кредиту установи.
Одночасно більшість послуг бюджетних установ звільнені від ПДВ нормами статті 197 ПКУ: за пп 197.1.2 – послуги зі здобуття вищої, середньої, професійно-технічної освіти навчальними закладами; за пп. 197.1.5 – послуги з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг тощо. Відповідно по звільнених операціях установа не має права на податковий кредит, хоча послуги такої установи і потрапляють під поняття “постачання товарів/послуг” в розумінні статті 185 ПКУ.
По звільнених операціях вхідний ПДВ установи або його частка відносяться на збільшення фактичних витрат установи за загальним чи спеціальним фондом залежно від того, за кошти якого фонду фінансується дана господарська операція.
Для порівняння: у звичайних підприємств вхідний ПДВ на придбані товари, послуги, які не використовують у оподатковуваній діяльності, відносять до витрат періоду або на збільшення вартості придбаних активів. Таке право підприємств, як ми зазначали раніше, закріплено у п 10 Інструкції № 141 з бухгалтерського обліку податку на додану вартість. Використовувати таку схему в бюджетних установах не можливо, оскільки вона не регламентована чинним порядком бухгалтерського обліку в цих організаціях.
У таких організаціях застосовують правила бухгалтерського обліку для бюджетних установ, які затверджуються Державним казначейством України. При цьому вся сума вхідного ПДВ відноситься до фактичних витрат відповідно за загальним або спеціальним фондом. Тобто бюджетні установи позбавлені права включення вхідного ПДВ за пільговими операціями або при його перерахунку за статтею 199 ПКУ до складу необоротних активів. З метою уніфікації порядку обліку податкового кредиту доцільно запровадити єдиний підхід до цього аспекту в бізнес-структурах і в бюджетних установах.
Діючи форми бухгалтерських регістрів бюджетної організації не орієнтовані на потреби фіскальної служби. Зокрема, у складі меморіальних ордерів таких установ, які затверджуються централізовано, відсутній ордер для групування даних рахунку 64 “Розрахунки з бюджетом”. Ліквідувати такий недолік доцільно введенням окремого регістру по зазначеному рахунку (див. дод. В 7). Нововведення дасть змогу сфокусувати обороти за кредитом та дебетом на цьому рахунку, проводити порівняння із даними реєстрів податкових накладних як підсумками за місяць, так і за окремими операціями.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)