Облік і аудит податків в Україні – Малишкін О. І. – 1.1.4. Досвід Російської Федерації
Росія має найбільшу на пострадянському просторі економіку і претендує на перші ролі в економіці та політиці країн СНД. В економіці Російської Федерації працюють як ринкові інституції, так і присутнє значне державне регулювання окремих аспектів діяльності галузей та окремих підприємств.
Характерно, що в РФ податковий облік існує як нормативно регламентована система інформації з 2002 р. відповідно до глави 25 Податкового кодексу РФ (далі – ПК РФ). Це поняття застосовується лише відносно податку на прибуток організацій РФ. У статті 313 ПК РФ надано таке визначення: “Налоговый учет – система обобщения информации для определения налоговой базы по налогу на основе данных первичных документов, сгруппированных в соответствии с порядком, предусмотренным настоящим Кодексом” [151]. Кінцевою метою податкового обліку є обрахування податкової бази з податку на прибуток.
Засобом досягнення мети податкового обліку є групування даних первинних документів в порядку, встановленому ПК РФ. Податковий облік доходів та витрат з метою обчислення податку на прибуток став окремим від бухгалтерського обліку і самостійним напрямом обліку фактів господарського життя організації [134; 138].
Авторитетна група російських дослідників в колективній монографії 2010 р. видання за заг. ред. проф. Н. Т. Лабинцева [153] виділяє такі елементи теоретичних основ податкового обліку (табл. 1.3).
Звертає увагу друга частина функцій обліку – забезпечення ефективної взаємодії між підприємством та перевіряючим органом, що свідчить про високий рівень втручання держави у справи бізнесу в Росії. При цьому мається на увазі скоріш допомога з боку підприємства органам ДПС у розв’язанні питань перевірок. Такий підхід має забезпечити максимальну бюджетовіддачу з боку бізнесу і не перешкоджання його фіскальним функціям.
Таблиця 1.3. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРЕТИЧНИХ ОСНОВ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК В РФ
Елементи основ обліку | Характер елементів |
1. Основні аспекти | Завдання, методи, користувачі та вимірники |
2. Складові обліку | Об’єкти, одиниці, дані податкового обліку |
3. Функції обліку | Інформаційна, контрольна, аналітична, планова, а також Забезпечення ефективної взаємодії між підприємством та перевіряючим органом |
4. Нормативне регулювання обліку | Законодавче, нормативне, методичне, облікова політика організації |
5. Етапи і способи формування інформації | Ідентичність систем бухгалтерського і податкового обліку; система податкового обліку заснована на даних бухгалтерського обліку; система податкового обліку заснована на коригуванні даних бухгалтерського обліку; паралельна система податкового обліку |
Отже, податковий облік з податку на прибуток дослідниками РФ розглядається як складова синтезованої системи інформації комерційної організації – підприємства. Норми такого виду обліку прописані в статтях 314 – 333 ПК РФ.
З аналізу норм ПК РФ встановлено, що в законодавстві РФ відсутня вимога про необхідність розрахунку податкових різниць з метою податкової звітності з податку на прибуток. Розраховують тимчасові та постійні різниці для формування відстрочених податкових активів та зобов’язань з метою бухгалтерської (фінансової) звітності (метод відстрочених зобов’язань за балансом). Слід відмітити, що законодавчо закріплений термін “бухгалтерська звітність”, тоді як в Україні – фінансова звітність. Остання назва відповідає вимогам МСФЗ.
Елементами податкового обліку згідно з ПК РФ є аналітичні регістри – зведені форми систематизації даних податкового обліку за звітний (податковий) період, які згруповані відповідно до вимог ПК, без розподілу (відображення) за рахунками бухгалтерського обліку.
У ПК РФ визначено також поняття “дані податкового обліку” – дані, які враховуються в розробних таблицях, довідках бухгалтера і інших документах платника податків, що групують інформацію за об’єктами оподаткування” [151]. З іншого боку, в ПК РФ не зазначено, який орган розробляє форми і зміст реєстрів обліку, тому реєстри, застосовані в практиці, не є офіційно затвердженими. В практичній діяльності платника податку вони затверджуються наказом про облікову політику організації. Наявність такого наказу в комерційних і некомерційних організаціях РФ є обов’язковим.
Отже, відносно досвіду РФ можна говорити про сформовану на законодавчому рівні нормативну базу податкового обліку податку на прибуток без застосування механізму податкових різниць. За змістом показників доходів і витрат, їх структурою, російська система оподаткування також відрізняються від застосованих положень в Україні. У той же час ПДВ та інші податки російських організацій формуються без виділення системи податкового обліку – за даними бухгалтерського обліку. Проте в обліку ПДВ також є особливості – застосовують окремий первинний документ – рахунок-фактуру та окремі регістри, що свідчить про існування податкового обліку ПДВ в рамках автономної моделі.
Україна, як відомо, не належить до жодного європейського або євразійського угруповання або союзу. Тому досвід країн ЕС, з одного боку, як західний вектор геополітики України, а з іншого – країн Митного союзу на чолі з Росією, як східний вектор політики, мають бути проаналізованими з позицій майбутніх економічних вигід від впровадження тих чи інших підходів до побудови національної податкової системи і, зокрема, підсистеми податкового обліку.
Аналіз взаємозв’язку фінансової та податкові інформації вказує на загострення цієї проблеми у зв’язку із запровадженням в Україні МСФЗ. На це звертає увагу Е. Гейєр, пояснюючі таку ситуацію такими чинниками: по-перше, МСФЗ орієнтовані на інформаційні потреби інвесторів, по-друге, мають відмінності від П(С)БО, і, по-третє, зовсім не придатні для нарахування податків [17, с. 115 ]. Залучення зовнішнього інституту (МСФЗ) потребує ретельного аналізу його відповідності існуючим національним інститутам. Слід знайти такий механізм обліку, який узгоджується із глобальними процесами та відповідає національним інтересам України.
Отже, проаналізувавши проблеми взаємоузгодженості методичних підходів та показників різних видів обліку за методологією МСФЗ, що прийняті в міжнародній практиці, можна констатувати, що ці проблеми розв’язуються без застосування механізму податкових різниць. Цей механізм в міжнародній практиці застосовують лише у фінансовому обліку з метою складання фінансової звітності переважно за балансовим методом. Не можна не помітити, що такому загально прийнятому інтернаціональному підходу протирічить система розрахунку та обліку податкових різниць, що планується до запровадження в Україні з 2014 року. Більш докладно аналіз позитивів та негативів механізму податкових різниць здійснено автором у розділі 2.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)