Облік і аудит податків в Україні – Малишкін О. І. – 4.1. Теоретико-методологічні основи незалежного аудиту податків
4.1. Теоретико-методологічні основи незалежного аудиту податків
У продовж останніх років у нормативних документах податкового органу України і в працях дослідників усе частіше застосовуються терміни “податковий аудит” або “аудит податків”. Його вживають також у повсякденній роботі і незалежні аудитори-практики, і державні службовці-ревізори контрольних органів.
У вищих навчальних закладах України за програмами підготовки спеціалістів і магістрів вивчають дисципліни з аудиту податків. Зокрема, на кафедрі аудиту Національного університету ДПС України крім традиційних, викладають такі спеціальні дисципліни: податковий контроль, податковий контроль і аудит, податковий аудит, аудит ефективності державних програм, аудит великих платників податків.
Крім того, в законодавстві та літературі вживаються також терміни “енергетичний”, “виробничий”, “екологічний, “фінансовий” аудит. Очевидно, слово “аудит” має на сьогодні широкий спектр застосування й вживання. Однією з причин підвищеного ступеня вживання слова “аудит”, на наш погляд, є більш психологічний чинник – відносна новизна слова англійського походження на відміну від українського слова “ревізія”, яка асоціюються із радянським минулим. Саме з цієї причини навіть у спільноті фахівців іноді ставиться знак рівняння між цими поняттями.
У вітчизняній літературі автори розрізняють поняття “аудит податків” та “податковий аудит”. Зокрема, Т. Меліхова під першим розуміє зовнішній аудит та внутрішній аудит, а під другим – перевірки державних органів [69, с. 34].
Дослідженням питань аудиту податків займалися українські дослідники М. П. Войнаренко, І. Двуреченська, К. Логвінова, Т. Меліхова, Г. Пухальська, Л. Тарута та ін. Аспекти здійснення податкового аудиту з боку органів ДПС України висвітлювалися в працях М. Альбіної, Л. Білоцерківської, Л. Древаль та ін.
Цікавим і корисним є досвід зарубіжних учених, зокрема, російських, які досліджували методики податкового аудиту. В російських джерелах терміни “податковий аудит” та “аудит податків” принципово не відрізняють. Таку позицію можна знайти наприклад, в кандидатських дисертаціях Н. Косової: “Развитие методики налогового аудита” (2003 p.), І. Кислої: “Организация и методика налогового аудита в коммерческих предприятиях” (2009 р.), монографії “Налоговый учет и аудит: состояние и развитие” за редакцією проф. Н. Лабинцева [153].
Серед українських дослідників одними з перших намагалися обгрунтувати теоретичні та методичні аспекти аудиту податків М. Войнаренко, Г. Пухальська. Так, у книзі видання 2009 р. “Податковий облік і аудит”, яка затверджена Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів, автори дають таке визначення: “Податковий аудит – перевірка працівниками органів ДПС повноти нарахування та своєчасної сплати податків і зборів платниками податків до бюджетів усіх рівнів” [14].
Отже, сферою податкового аудиту зазначені автори вважають перевірки лише з боку державного органу – ДПС України. З іншого боку, аудитом займаються і незалежні, і внутрішні аудитори, діяльність яких може бути кваліфікована як аудит податків.