Обгрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків – Донець Л. І. – РОЗДІЛ 8. Прогнозування та вибір оптимального господарського рішення
РОЗДІЛ 8. Прогнозування та вибір оптимального господарського рішення
8.1. Прогнозування та види прогнозів
У класичному менеджменті вважається, що прогнозування – це метод, у якому використаються як досвід, що накопичений у минулому, так і поточні допущення відносно майбутнього з метою його визначення. У результаті цього одержують картину майбутнього, яку можна використати як основу при плануванні.
Прогноз у управлінні представляє собою розробку моделей розвитку керованого об’єкту. Показники прогнозу (числові характеристики об’єкту, обсяги й терміни виконання робіт, тощо) мають ймовірнісну природу. На основі прогнозів здійснюється передбачення й приймаються рішення.
Ціль прогнозування – одержати науково обгрунтовані варіанти тенденцій розвитку (зміни) керованого об’єкту (показників його стану) у часі й просторі.
Джерелами інформації для прогнозів є вербальні й письмові тексти, одержувані в процесі комунікацій між людьми або у відкритій пресі. Для одержання інформації з відкритої печаті використовують такі методи: структурно-морфологічний, визначення публічної активності, виявлення груп патентних документів, аналіз показників, термінологічний і лексичний аналіз, які будуть розглянуті далі.
Цілі, час, умови прогнозу й специфіка його розробки визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. При цьому багато методів можуть використовуватися в розробці різних прогнозів.
В таблиці 8.1 наведено загальну характеристику методів прогнозування, які використовуються частіше інших, із вказівкою джерел, у яких їхня сутність викладена в розгорнутому виді.
Таблиця 8.1. Класифікація прогнозів та їхньої ролі в обгрунтуванні господарського рішення
Роль і місце в обгрунтуванні господарського рішення | |
Цільовий | Визначення можливості реалізації мети управління. Дозволяє уточнити основну ціль організації й сформулювати її місію. Визначаються критерії досягнення мети. |
Пошуковий | Виявлення закономірних тенденцій у розвитку керованого об’єкту. Встановлення стану прогнозованого об’єкту в сьогоденні й майбутньому. Ураховується в процесі розробки стратегічних рішень. |
Мета прогнозування | |
Нормативний | Визначення шляху, етапів реалізації цілей господарського рішення. На його основі відбувається вибір відповідних методів управління. |
Програмний | Дослідження впливу факторів на різних етапах досягнення мети організації. Формулювання гіпотези взаємовпливу різних факторів на об’єкт прогнозування й визначення ймовірнісних термінів досягнення проміжних цілей у процесі досягнення основної цілі. |
Проектний | Одержання матеріалу, що забезпечує цільову спрямованість концепцій проектів, життєвого циклу проектів, критеріїв оцінки інвестиційних проектів. Результати проектного прогнозу використовуються при розробці інвестиційних і фінансових рішень |
Час (період) прогнозування | |
Оперативні | Прогнози спрямовані на забезпечення, розробку, прийняття й реалізацію управлінських оперативних рішень |
Короткострокові | Прогнози спрямовані на забезпечення, розробку, прийняття й реалізацію управлінських тактичних рішень |
Довгострокові | Прогнози спрямовані на забезпечення, розробку, прийняття й реалізацію управлінських стратегічних рішень |
Умови взаємозв’язку факторів | |
Детерміновані | Прогнози формуються з урахуванням детермінованих, імовірнісних взаємозв’язків факторів й об’єкта прогнозування, а також невизначених умов |
Недетерміновані | Прогнози формуються на засадах специфіки використання методів прогнозування й методів розробки й прийняття управлінських рішень |
Специфіка обробки інформації | |
Формалізовані | Моделі прогнозування складаються за допомогою математичних залежностей, що дозволяє здійснювати прогнозування й прийняття рішення із використанням ЕОМ або у вигляді письмових або усних текстів |
Неформалізовані | Моделі прогнозування складаються у вигляді письмових або усних текстів |
При розв’язанні завдань прогнозування й прийнятті господарського рішення суттєвою проблемою стає кількість й якість необхідної інформації. Приведемо кілька методів, що дозволяють людині, що приймає рішення із мінімальними матеріальними й організаційними витратами наповнювати інформаційну базу даних.