Нумізматика – Шуст P. M. – §5. Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

Упродовж багатьох століть однією з наймогутніших грецьких колоній у Північному Причорномор’ї був Херсонес, заснований наприкінці V cт. до н. е. вихідцями з Гераклеї Понтійської. Вигідне географічне розташування сприяло швидкому розвитку міста, яке невдовзі стало важливим економічним, торговельним, політичним та культурним центром чорноморського регіону.

Нумізматика   Шуст P. M.   §5. Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

Ніконій. Мідь. 1,45 г

Одним із найважливіших джерел до вивчення всіх аспектів історії полісу є нумізматичні матеріали, оскільки карбування монет у Херсонесі тривало понад 1500 років. Нумізматична спадщина Херсонесу привернула до себе увагу дослідників ще наприкінці XVIII ст., коли після приєднання Криму до Російської імперії (1783 р.) виявлені тут монети почали масово вивозитись у країни Європи, де осідали у музейних та приватних збірках. З’явилися вони й у нумізматичних каталогах. Вивченню херсонеських монет присвятили свої праці відомі нумізмати Б. Кене, А. фон Заллет, П. Бурлачков, А. Берт’є-Делагард, О. Орешніков, О. Зограф, В. Анохін та ін. На основі їхніх досліджень розроблено періодизацію монетної справи Херсонесу: І. Античний період: 1) доба автономії (бл. 390-110 рр. до н. е.); 2) епоха боспорського панування (бл. 110 р. до н. е. – 138 р. н. е.); 3) період другої елевтерії – відновлення автономного статусу міста під римським протекторатом (бл. 138-268 рр.). II. Середньовічний період; 1) полісний період (474-834 рр.); 2) фемний період (834 р. – поч. XII ст.).

Монетне карбування у Херсонесі розпочалося близько 390-380 рр. до н. е. випуском першої серії, що складалася зі срібних та мідних монет. На їх аверсі зображено голову покровительки міста богині Діви у кекрифалі (різновид головного убору), а на реверсі – рибу та палицю. До даної серії входили срібні (тетробол, діобол, геміобол) та мідні (халк та лепта) номінали.

Потреби грошового ринку полісу, які постійно зростали, зумовлювали появу нових серій монет. У другій чверті IV ст. до н. е. основним монетним металом залишалася мідь. З неї карбували наступні розмінні монетні номінали – ділептон, тетралептон, три-лептон, лепту. Головними сюжетами, які вміщувалися на їхніх аверсах та реверсах, були голова Діви, голова бика, дельфін, риба, палиця та ін. У 370- 364 рр. до н. е. зі срібла карбувалися октобол, тетробол та діобол. На аверсі цих монет надалі домінували зображення голови богині Діви, а на реверсі – бик, який стоїть на палиці, та риба. У результаті військово-політичних подій на Кримському півострові У Другій половині IV ст. до н. е. розширилася територія, підконтрольна Херсонесу, і зросло значення полісу. Це стало можливим після поразки скіфського царя Атея у війні з Філіппом II Македонським у 339 р. до н. е. Херсоніти відзначили ці події випуском у 350-330 рр. до н. е. серії монет, на яких домінують військові сюжети, зокрема, зображення квадриги.

На зміну їм впродовж 330-320 рр. до н. е. у Херсонесі емітувались мідні халки та діхалки з постаттю Діви, яка стоїть навколішки, – на аверсі та грифоном – на реверсі. У цей період на монетах починають розміщу

Нумізматика   Шуст P. M.   §5. Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

Херсонес. Лепта. Мідь. Середина IV ст. до н. е.

Вати різноманітні монограми, імена магістратів, інші додаткові знаки та символи. Одним з таких магістратів був Евдром, ім’я якого часто траплялося поруч зі зображенням Діви.

У 300-280 рр. до н. е. на херсонеському монетному дворі розпочався випуск повновартісних срібних номіналів – тетрадрахм (бл. 13,7 г) та дідрахм (бл. 6,6 г), при карбуванні яких дотримувалися норми хіоської монетної системи. їх поява свідчила про економічне зростання полісу, адже для здійснення масштабного продукування срібних монет необхідна була значна кількість дорогоцінного металу. Впродовж Піст, до н. е. саме випуск срібних номіналів (тетрадрахм, дідрахм, драхм та гемідрахм) був найбільш поширеним у Херсонесі. Тоді ж з’явилися нові сюжети оформлення монет – голова Геракла, Діва, що сидить на троні, тощо.

Характерною особливістю херсонеської монетної системи було поєднання двох монетно-вагових систем – хіоської (родоської) та перської. Використання останньої зумовлювалося наявністю тісних торгово-економічних зв’язків зГераклеєю Понтійською, де перша система домінувала. Саме цим пояснюється карбування у Херсонесі тридрахм – номіналу вагою близько 10 г, який був перехідним між обома монетними системами.

У II ст. до н. е. загострились стосунки Херсонесу зі скіфами. За панування царів Скілура і Палака могутня скіфська держава змусила грецькі колони сплачувати їй данину. Внаслідок невдалих військових дій поліс втратив майже всі свої володіння у Північно-Західно-му Криму. Перед загрозою скіфського завоювання херсоніти звернулися за допомогою до царя Понту Мітрідата VI Евпатора. У відповідь 110 р. до н. е. він надіслав Херсонесу військо на чолі з воєначальником Діофантом. Після кількох вдалих походів йому вдалося ліквідувати скіфську загрозу, але тепер Херсонес потрапив у залежність від правителів Понту. Після смерті Мітрідата VI Евпатора (63 р. до н. е.) місто опинилось під впливом Боспорського царства. З посиленням у Причорномор’ї присутності Риму Херсонес дедалі більше відчував зростання його сили.

Підпорядкування Херсонесу іноземним володарям позначилося на розвитку його монетної справи. Опинившись у залежності, на перших порах місто продовжувало карбувати традиційні номінали зі срібла та міді. Однак близько 100-90 рр. до н. е. емісія срібних монет припинилася. Остання серія драхм зі зображенням голови Діви на аверсі та її ж постаті, яка цілиться в лань, – на реверсі, подібна до тогочасних боспорських випусків. Надалі монети у Херсонесі карбувалися переважно з неблагородних металів, головним чином, з міді, а також зі золота. Основними номіналами, які випускалися у І ст. до н. е., були мідні тетрахалки, діхалки та оболи. Як і раніше, на них здебільшого зображена Діва, правда, тепер уже переважно у вигляді воїна. Реверсні сюжети містять орла, який сидить на блискавках, бика та інші предмети та символи. Дедалі відчутніше на монетну справу полісу впливають міста Понту та Пафлагонії.

Піднесення монетного карбування Херсонесу припадає на період римсько-боспорської війни 45 р. н. е. Вдало обрана позиція підтримки Риму всіма доступними економічними та військовими засобами принесла позитивні результати. На противагу Воспору, римляни були на боці Херсонесу. Все це не могло не позначитися на монетному виробництві, яке потрапило під їхній контроль. На монетах з’явилося зображення богині перемоги – Ніке. Тоді ж (47 та 49 рр.) було відкарбовано невелику кількість золотих статерів із головою божества Херсонас і змією на аверсі та постаттю лані – на реверсі. Основним номіналом, карбованим за часів імператора Клавдія (41-54 рр.), були ассарії. На них вміщувався рік емісії за херсонеською ерою (перший рік херсонеської ери відповідав 24 р. до н. е.). У роки правління Нерона та Веспасіана монетне виробництво полісу було обмеженим, відродилося воно лише за часів імператора Тіта (79-81 рр.). Знову почали емітувати датовані мідні тетрассарії та золоті статери. Брат і наступник Тіта Доміціан продовжував монетарну політику свого попередника: випускались ті ж монетні номінали, з таким самим зовнішнім виглядом. Коротке правління Нерви (96-98 рр.) не внесло змін у нумізматичну спадщину Херсонесу, а при Траяні було випущено незначну кількість тетрассаріїв та статерів (бл. 107 р.). Часи панування Адріана відмічені лише випуском золотого статера (бл. 134 р.). На той час метрологічні параметри херсонеських статерів відповідали нормам римських ауреусів, а тетрассарій дорівнював половині римського сестерція.

Близько 145 р. політичний статус Херсонесу змінився: правителі Бос-пору та імператор Антонін Пій наділили його правами вільного міста (таким він був до 268 р.). Херсонес став форпостом римської політики у регіоні. Тут розташовувався римський гарнізон, а безпосереднє керівництво здійснював намісник провінції Нижня Мезія. Цей період окреслюється як період “другої елевтерії”. Монетну продукцію полісу представляли чотири мідні номінали: тетрассарій (аверс – голова божества Херсонас, реверс богиня Діва та лань), трессіс (аверс – Асклепій, реверс – Гігея), дупондій (богиня Діва та лань, реверс – бик) та ассарій (аверс – богиня Діва або Херсонас, реверс – богиня Ніке або Херсонас). На всіх монетах

Нумізматика   Шуст P. M.   §5. Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

Херсонес. Гемідрахма. Срібло. 120-110 рр. дон. е.

Нумізматика   Шуст P. M.   §5. Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

Херсонес. Ассарій. Мідь. 54 р.

Їх вартість позначалась грецькими літерами. Найбільш масовою була емісія тетрассаріїв, які випускалися впродовж усього періоду. Як і в Ольвії та Тірі, розквіт херсонеського монетного карбування припадає на період правління імператора Септимія Севера (193-211 pp.) та його наступників. Останні серії монет Херсонесу виготовлені за часів імператора Галієна (254-268 pp.). V II ст. на території полісу поширилися римські денарії, які поступово витіснили з обігу місцеві срібні номінали. Потреби міського грошового господарства задовольнялись монетами, виготовленими на монетарних Нікомедії, Константинополя та інших міст імперії.

На відміну від інших грецьких колоній у Північному Причорномор’ї, Херсонес не припинив свого існування під час руйнівних нападів варварських племен на Римську імперію та залежні від неї землі. Після поділу територій, підвладних Римові, місто потрапило до складу Східної Римської (Візантійської) імперії, ставши одним із важливих опорних пунктів на її кордонах. В епоху середньовіччя місто отримало назву Херсон. Потреба значних фінансових засобів для зміцнення його обороноздатності сприяла відновленню монетного карбування. За панування імператора Зенона (474-491 pp.) розпочалося функціонування місцевого монетного двору. Тоді випускалися мідні монети зі зображенням погруддя монарха на аверсі та його постаттю зі списом та земною сферою в руках, які відповідали загальноімперським аналогам. Легенди на обох сторонах монети виконані латинською мовою.

Масштабнішою була монетна продукція за часів імператора Юстиніана І (527-565 pp.). Єдиним номіналом, який тоді карбували у Херсоні, був мідний пентанумій (1/8 фоліса) вагою бл. 2,65-3,49 г. Емісія нових монетних номіналів – фоліса (40 нуміїв) та півфоліса (20 нуміїв) – розпочалася при Юстиніані II (565-578 pp.). На них вміщувалось позначення вартості: “М” – на першому та “К” – на другому. Згодом позначення вартості було змінено відповідно на “Н” та “Д”. Новим номіналом для херсонського монетного двору були вісім пентануміїв, що карбувалися при імператорі Іраклії (610-641 pp.). їх оформлення відрізняється від попередніх випусків вміщенням на аверсі та реверсі постаті імператора та членів його родини. Саме тоді в місті проведено грошову реформу, внаслідок якої уніфіковано всі мідні монетні номінали, які прирівняли до п’яти нуміїв. Після цього карбування монет у Херсоні припинилося аж до середини IX ст.

Останній етап херсонського монетного карбування епохи середньовіччя припадає на т. зв. фемний період його історії. Прагнення до зміцнення імператорської влади в регіоні спонукало візантійців до створення тут окремої феми – військово-адміністративної області на чолі з стратегом, який призначався імператором. Одночасно місто отримало право на виготовлення власної монети, яку почали карбувати за імператора Феофіла (829-842 рр.). Характерна особливість монетної емісії того часу – виготовлення монетних кружків технікою лиття. При імператорі Михаїлі III (842-867 рр.) випускались монети трьох типів з позначенням вартості літерами “М”, “П” та “А” на одній стороні та зі зображенням хреста – на зворотній. Упродовж IX-X ст. монетна емісія у Херсоні здійснювалася регулярно – від імені як імператорів, так і їхніх співправителів. У ці часи відбувалися походи руських князів на Візантію, жертвою яких нерідко ставав Херсон. Так, у 988-989 рр. місто здобув великий князь київський Володимир Святославич (980-1015 рр.). Таким чином він намагався домогтися від візантійських імператорів виконання своїх зобов’язань. І хоча незабаром місто повернулося під владу візантійців, його економічна могутність була підірвана назавжди. Військово-політичні події кінця X-XI ст. не могли не позначитись на монетній справі міста – у 1034-1067 рр. воно було позбавлене права монетної регалії, і лише за часів Олексія Комнена (1081-1118 рр.) тут було виготовлено значну кількість литих мідних монет з монограмою “ро”. Це була остання емісія середньовічних монет Херсону. Невдовзі місто потрапило у сферу венеціанських, а згодом генуезьких торгових впливів. Не витримавши ні військової, ні торговельної конкуренції з їхніми факторіями, воно припинило своє існування.

Нумізматика   Шуст P. M.   §5. Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

Херсонес. Дупондій. Мідь. 253-268 pp.

Нумізматика   Шуст P. M.   §5. Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу

Візантія. Херсонес. Роман І (920-944). Мідь



Нумізматика – Шуст P. M. – §5. Грошовий обіг та монетна справа Херсонесу