Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Ера Ульбріхта” (1953 – 1971)
“Ера Ульбріхта” (1953 – 1971)
У момент конституювання НДР у 1949 р. її територія становила 108,2 тис. кв. км і на ній проживало 17,2 млн осіб, у тому числі 4,4 млн переселенців зі Сходу. До 1954 р. НДР перебувала під радянським окупаційним режимом. Після провалу берлінської конференції чотирьох великих держав (25 січня – 18 лютого 1954 р.) Радянський Союз визнав її суверенною державою (25 березня 1954 р.). Однак східнонімецька держава і надалі залишалась у сфері впливів СРСР. Політичне керівництво в НДР здійснювала СЄПН, яка, наслідуючи КПРС, посідала всі ключові позиції в системі влади. Після перехідної фази (1949 – 1952), під час якої політична система виступала у формі народного фронту, настав етап режиму народної демократії, при якому керівні та контрольні функції здійснювало не виборне народне представництво, а чільна група діячів правлячої партії.
СЄПН уже на початковій стадії існування НДР закріпилася на становищі державної партії. Інші, буржуазні, партії мусили визнати керівну роль СЄПН і співпрацювати у побудові марксистської моделі соціалізму. Згідно із встановленим розподільним принципом, ці партії могли отримати у Народній палаті 45% місць. Утім значення Народної палати, яка згідно з конституцією НДР, вважалася вищим законодавчим органом, було доволі обмеженим. Фактично політична і державна влада зосереджувалася в ЦК СЄПН і контрольованій вищим партійним керівництвом Раді міністрів. СЄПН як державна партія скеровувала діяльність пов’язаних із нею організацій: Союзу вільної німецької молоді, Об’єднання вільних німецьких профспілок, Демократичного жіночого союзу та інших. При заснуванні СЄПН усі партійні посади на паритетних засадах зайняли колишні комуністи та соціал-демократи. Від 1948 р. на керівних посадах у партії з колишніх соціал-демократів залишалися лише одиниці, зокрема, Отто Гротеволь і Фріц Еберт. У цей час на провідні позиції в партії та державі висунувся Вальтер Ульбріхт – генеральний секретар ЦК СЄПН (від 1953 р. – перший секретар. 1960 р., після смерті Вільгельма Піка і ліквідації посади президента, він обійняв також посаду голови новоствореної Державної ради).
Економічна система розвивалась як централізовано кероване господарство на базі одержавлення промислового виробництва і проведення колективізації сільського господарства. Після дворічного плану 1949 – 1950 рр. економіка від 1951 р. розвивалася за радянським взірцем – на основі п’ятирічних планів. Другий п’ятирічний план вже після першого року був замінений семирічним, але й від нього, після численних коректив, довелося відмовитися. Приватні банки і страхові компанії були ліквідовані вже у 1945 р. і переведені у державні інституції; великі промислові підприємства у 1945 – 1946 рр. перетворені на радянські державні акціонерні підприємства, а після проголошення НДР – передані їй як державні підприємства. Щодо середніх і ремісничих підприємств, підприємств роздрібної торгівлі застосовувались приватногосподарські методи у поєднанні з участю держави, щоби згодом забезпечити повне одержавлення.
Вже в 1950 р. народні (державні) підприємства виробляли 75,5% всієї промислової продукції. У 1962 р. на державні підприємства припадало 85,4% промислової продукції, на підприємства з державною участю – 8,6%, на кооперативні – 3,3%, і лише 2,7% було вироблено у приватних підприємствах. У сільському господарстві вже від 1952 р. відверто ставилося завдання колективізації селянських господарств. До кінця 50-х років колективізація здійснювалася відносно повільними темпами: у 1959 р. ще більше ніж половина корисної сільськогосподарської площі оброблялася самостійними селянами. Однак у 1960 р. селян почали змушувати передавати свою землю до сільськогосподарських виробничих кооперативів. Упродовж кількох місяців частка корисної площі, що була у приватній власності, зменшилася до 7,6%.
Незважаючи на вкрай несприятливі стартові умови, пов’язані з великим обсягом демонтажних заходів у радянській зоні окупації, в НДР творилася доволі потужна важка промисловість. Форсоване промислове будівництво супроводжувалося зростанням труднощів, пов’язаних із забезпеченням ринку продовольством і промисловими товарами. Становище робітників ускладнювала жорстка дисципліна праці, система виробничих норм, що базувалася на суворому законодавстві.
Зовнішньополітичні зв’язки НДР були цілком зорієнтовані на СРСР та його союзників. У 1950 р. вона стала членом Ради економічної взаємодопомоги. Східнонімецька держава була залучена також до військово-союзної системи СРСР. Після того, як ФРН стала членом НАТО, під егідою Радянського Союзу 1955 р. створено Варшавський пакт, до якого у 1956 р. приєдналася НДР. Ще до вступу до Варшавського пакту в НДР були створені збройні військові формації, що входили до складу народної поліції. У січні 1956 р. на основі цих військових частин розпочато формування Національної народної армії.
Хоча сувора партійна диктатура не допускала постання опозиції, у східнонімецькому суспільстві вже в перші роки після утворення НДР наростало невдоволення наявними умовами життя і праці. Цей суспільний спротив стосовно починань окупантів і політики німецьких комуністів наочно виявлявся у нескінченному потоці втікачів, що полишали НДР, попри заборони і строгий прикордонний контроль. Смерть Й. Сталіна 5 березня 1953 р. загал східнонімецького суспільства сприйняв як момент, від котрого повинен розпочатися поворот у напрямі політичної лібералізації і поліпшення матеріальних умов життя. Тим часом керівництво СЄПН не мало намірів корегувати свою політику, а наприкінці травня 1953 р. оголосило навіть про підвищення норм виробітку на 10%. 16 червня у пресі це рішення було підтверджено. Це викликало гостре невдоволення робітників-будівельників у Східному Берліні. 17 червня 1953 р. вони полишили роботу і вийшли на демонстрацію протесту. Наступного дня хвиля страйків охопила всю НДР. Страйки і бунти відбулися у 270 місцевостях. Поряд із чисто економічними лунали політичні вимоги: відставки уряду та В. Ульбріхта, вільних виборів. Виступ робітництва придушили радянські війська. Кількість смертей невідома і коливається від 21 (згідно з офіційними даними) до близько 300 (згідно з неофіційними відомостями). Ув’язнено і покарано майже 1400 осіб.
Червневі заворушення, однак, не спричинили суттєвих змін у політиці партійного керівництва. Деякі корективи в політичному курсі носили радше косметичний характер: зменшення норм виробітку, припинення крайніх репресивних заходів стосовно церкви. До значного пом’якшення ситуації в господарстві спричинилося прийняте під впливом червневої кризи рішення СРСР про остаточну ліквідацію власного економічного сектора – так званих радянських акціонерних товариств, які у 1954 р. перейшли у власність держави. Зате В. Ульбріхт використав червневі події для зміцнення власної влади в партії, вчинивши розправу над опозиційною групою в керівництві СЄПН, що гуртувалася навколо міністра державної безпеки Вільгельма Цайссера, міністра юстиції Макса Фехнера і головного редактора газети “Neues Deutschland” Рудольфа Геррнштадта.
У 1956 р., у зв’язку з XX з’їздом КПРС, у СЄПН дійшло до нових колізій, наслідком яких було усунення з керівних партійних посад опонентів, що домагалися десталінізації, радикальних реформ і зближення з ФРН. Чистки і процеси проти опозиціонерів тривали до 1958 р. Задля запобігання евентуальним вибухам невдоволення у 1956 р. підвищено оплату праці та пенсії, а невдовзі після цього скасовано існуючу від часу війни систему розподілу продуктів харчування. Однак за допомогою часткових заходів подібного роду не можна було розв’язати жодну з пекучих суспільних проблем і втечі на Захід тривали. Переважно це була молодь і кваліфіковані фахівці. Ці демографічні втрати не міг покрити природній приріст і кількість населення НДР зменшилася до 16 млн осіб. Нездатність властей НДР стримати потік втікачів спонукали їх вдатися до надзвичайних заходів. Східнонімецьке партійне керівництво за згодою Москви вирішило перекрити останній шлях втечі до ФРН, тобто кордон між окупаційними секторами Берліна. У неділю на світанку 13 серпня 1961 р. відділи війська та поліції заблокували кордон Східного Берліна, а робітничі бригади розпочали спорудження муру між двома частинами Берліна. Цей день – важлива дата для внутрішньої консолідації НДР. Припинився відплив робочої сили з НДР на Захід. Це уможливило надалі швидкий економічний розвиток НДР, до якого спричинилася допомога інших країн східного блоку, зокрема через постачання робочої сили.
У 1963 р. VI з’їзд СЄПН прийняв програму партії, в якій було оголошено про початок етапу соціалістичного будівництва в НДР, окреслено основні напрямки розвитку країни, найважливішим із яких було створення економічної основи соціалізму. В цей час розпочато економічну реформу, яка передбачала запровадження нової системи планування і керівництва народним господарством. Відмовляючись від теперішніх форм господарювання, автори реформи передбачали створення моделі соціалістичного ринку. Народні підприємства переходили на господарський розрахунок, підвищувалась їх господарська самостійність. VII з’їзд СЄПН (17-22 квітня 1967) прийняв п’ятирічний план розвитку, що охоплював період від 1966 по 1970 рр. Економічна реформа дала імпульс для модернізації виробництва та зростання життєвих стандартів. Разом із тим партійне керівництво шукало правових та ідеологічних обгрунтувань осягненого. Це знайшло свій вираз у конституції НДР від 6 квітня 1968 р, у якій були узаконені керівна роль СЄПН, марксизм-ленінізм як панівна ідеологія і постійне вдосконалення суспільної системи соціалізму.
Related posts:
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Німецька Демократична республіка “Ера Ульбріхта” (1953 – 1971) У момент конституювання НДР у 1949 р. її територія становила 108,2 тис. кв. км і на ній проживало 17,2 млн осіб, у тому числі 4,4 млн переселенців зі Сходу. До 1954 р. НДР перебувала під радянським окупаційним режимом. Після провалу берлінської конференції чотирьох великих держав (25 січня – 18 лютого […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Правління Е. Гонеккера З травня 1971 р. В. Ульбріхт був звільнений за “власним проханням” із посади Першого секретаря ЦК СЄПН, ставши почесним головою партії. Його місце зайняв Еріх Гонеккер. Новий керівник партії свого часу очолював Вільну німецьку молодь, а від 1958 р. був членом Політбюро і секретарем ЦК СЄПН. Очолюване Е. Гонеккером керівництво відмовилося від окремої лінії в […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Часткова розрядка Під кінець Першої половини п’ятдесятих років окреслилися певні тенденції до ослаблення напруги у міжнародних відносинах. Вони були пов’язані зі смертю Сталіна (5 березня 1953 р.) і спричиненими цією подією змінами у політиці СРСР. Із відходом у небуття диктатора у московській партійній верхівці розгорнулася боротьба за владу, наслідком якої було послаблення активності та агресивності радянського зовнішньополітичного […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Економічна інтеграція Західної Європи До традиційних функцій держави, як-от організаційна та правова, після Другої світової війни додалася ще одна важлива функція – турбота про добробут своїх громадян. На 1950 – 1960-і pp. припадає становлення і розквіт соціальної держави, відомої також як “держава добробуту” (welfare state). Підгрунтям для становлення “держави добробуту” стала теорія “народного капіталізму”, що передбачала забезпечення добробуту всіх […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Поділ Німеччини Поділ Німеччини Під владою держав-переможниць З підписанням акта беззастережної капітуляції 7 травня 1945 р. у Реймсі, а наступного дня у Берліні, верховну владу в Німеччині перебрали чотири союзні держави – США, СРСР, Велика Британія і Франція. У декларації командувачів чотирьох переможних армій від 5 червня 1945 р. було заявлено, що у Німеччині вже немає центрального […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 8. Німеччина Поділ Німеччини Під владою держав-переможниць З підписанням акта беззастережної капітуляції 7 травня 1945 р. у Реймсі, а наступного дня у Берліні, верховну владу в Німеччині перебрали чотири союзні держави – США, СРСР, Велика Британія і Франція. У декларації командувачів чотирьох переможних армій від 5 червня 1945 р. було заявлено, що у Німеччині вже немає центрального […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Протистояння блоків На рубежі 40 – 50-х років міжнародна ситуація різко загострилася, холодна війна сягнула апогею. У 1949 р. Радянський Союз випробував свою першу атомну бомбу. У радянському керівництві вважали неможливим тривале співіснування соціалістичної системи з іншим суспільним ладом. Сталін не лише не хотів пом’якшувати чи зупиняти конфлікт із західним світом, а, навпаки, свідомо загострював його. Не […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Під владою держав-переможниць Поділ Німеччини Під владою держав-переможниць З підписанням акта беззастережної капітуляції 7 травня 1945 р. у Реймсі, а наступного дня у Берліні, верховну владу в Німеччині перебрали чотири союзні держави – США, СРСР, Велика Британія і Франція. У декларації командувачів чотирьох переможних армій від 5 червня 1945 р. було заявлено, що у Німеччині вже немає центрального […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 4. Сполучені Штати Америки Розділ 4. Сполучені Штати Америки США у повоєнні роки. Політика демократичної та республіканської адміністрацій (1945-1960) Упродовж Другої світової війни в житті США відбулися докорінні зміни. Воєнні дії розгорталися за тисячі кілометрів від їхньої території, Сполучені Штати, не зазнали бідувань і руйнувань, пов’язаних із війною. Порівняно невеликими були в них людські втрати на фронтах -292 тис. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Новий лібералізм Наприкінці XX ст. перед людством постали нові виклики: економічна глобалізація, індивідуалізм, структурні зміни на ринку праці та в процесах виробництва, інформатизація суспільства тощо. Зміни в суспільно-політичному та економічному розвитку людства спричинили появу “нового лібералізму”. Його головною метою стало забезпечення належних умов для динамічного та вільного розвитку суспільства, збереження і поширення можливостей громадян, зміцнення їхньої свободи […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 1. Міжнародні відносини Розділ 1. Міжнародні відносини 1. Формування повоєнного міжнародного порядку Повоєнна політична мапа Великі війни у світовій історії ставали зламними пунктами у житті народів. Перша світова війна, яка закінчилася поразкою держав центрального табору, спричинила небачені до того далекосяжні політичні зміни у Європі. Друга світова війна як перший справді глобальний конфлікт із точки зору впливу на подальшу […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Постання двох німецьких держав Окупаційна політика Москви спричинила разом з тим наростання взаємної недовіри і напруженості у стосунках між державами – переможницями. На них значною мірою позначалися різні підходи держав до економічних проблем політики у німецькому питанні. Хоча у Потсдамі не йшлося про можливість в найближчій перспективі політичної єдності Німеччини, учасники конференції передбачали все ж створення центральних німецьких управлінь […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Повоєнна політична мапа Розділ 1. Міжнародні відносини 1. Формування повоєнного міжнародного порядку Повоєнна політична мапа Великі війни у світовій історії ставали зламними пунктами у житті народів. Перша світова війна, яка закінчилася поразкою держав центрального табору, спричинила небачені до того далекосяжні політичні зміни у Європі. Друга світова війна як перший справді глобальний конфлікт із точки зору впливу на подальшу […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Театр Театральне мистецтво другої половини XX ст. розвивалося у кількох напрямках. Поряд із класичним театром, у 1950-х рр. з’явилися нові течії театрального мистецтва, представники яких шукали неконвенційні засоби мистецького виразу. Початковою загальною назвою руху за реформування театру був “альтернативний театр”, згодом із нього почали виділятися окремі течії. Запропонована критиками та пресою назва “альтернативний театр” є умовною, […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Конституційний лад Конституційний лад Федеративна республіка Німеччина (без Західного Берліна) займала на час свого конституювання територію 245 тис. кв. км, із населенням 47,7 млн осіб. Згідно з Основним законом, ФРН була демократичною і соціальною федеративною державою. Важливою особливістю системи влади в республіці стало виразне обмеження компетенції президента, тісна пов’язаність федерального уряду довірою парламенту. Система влади на федеральному […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Початок холодної війни Повоєнна політична мала була відображенням нового співвідношення сил у світі. З закінченням війни настав кінець традиційній рівновазі європейських держав: Велика Британія і Франція були ослаблені, Німеччина та Італія зазнали поразки. Перемоги досягнуто головно завдяки воєнним успіхам нових наддержав – США та СРСР. Таким чином, замість європейської системи великодержав постала загальна світова система, хоча на перших […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Об’єднання Німеччини Східнонімецьке суспільство прагнуло до якнайшвидшого об’єднання. Згідно з результатами опитування громадської думки, проведеного на початку лютого 1990 p., за возз’єднання в цей час висловилося 75% східних німців, що перевищило аналогічний показник за листопад 1989 р. на 27%. У січні 1990 р. в НДР з’явилися нові партії: Німецький суспільний союз (НСС), що за своїми програмними засадами […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Праворадикалізм У 70-ті роки XX ст. у країнах Західної Європи почали виникати молоді угруповання праворадикального спрямування. Серед них можна виділити дві групи. У програмних закликах партій авторитарної чи навіть фашистської традиції (Народний фронт у Бельгії, Німецький народний союз, Національний альянс в Італії, Народна партія у Великій Британії) заперечується легітимність існуючої політичної системи, відкидається ліберально-демократичний стиль керівництва […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – ЧАСТИНА II. КРАЇНИ ЗАХОДУ Розділ 4. Сполучені Штати Америки США у повоєнні роки. Політика демократичної та республіканської адміністрацій (1945-1960) Упродовж Другої світової війни в житті США відбулися докорінні зміни. Воєнні дії розгорталися за тисячі кілометрів від їхньої території, Сполучені Штати, не зазнали бідувань і руйнувань, пов’язаних із війною. Порівняно невеликими були в них людські втрати на фронтах -292 тис. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – 1. Формування повоєнного міжнародного порядку Розділ 1. Міжнародні відносини 1. Формування повоєнного міжнародного порядку Повоєнна політична мапа Великі війни у світовій історії ставали зламними пунктами у житті народів. Перша світова війна, яка закінчилася поразкою держав центрального табору, спричинила небачені до того далекосяжні політичні зміни у Європі. Друга світова війна як перший справді глобальний конфлікт із точки зору впливу на подальшу […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Кризи та локальні конфлікти Внутрішньополітичні зміни, що відбувалися в СРСР після смерті Сталіна, викликали великий інтерес у країнах східного блоку. В різних суспільно-політичних середовищах Центрально-Східної Європи під впливом процесів десталінізації в СРСР пробудилися надії на послаблення тоталітарних режимів і демократизацію суспільно-політичного життя. На грунті цих настроїв у деяких країнах дійшло до масових протестних акцій проти намагання правлячих комуністичних верхів […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Ліберальна ера” У квітні 1963 р. до влади повернулися ліберали на чолі з популярним політиком Лестером Пірсоном (1963 – 1968), що започаткувало т. зв. “ліберальну еру” (1963 -1984). Своєрідною формулою політичного життя країни стало твердження: “ліберали при владі – це норма”. Слабким місцем такої системи, однак, було те, що Канада вступила у тривалий період парламентаризму меншості, коли […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 9. Італія Повоєнний розвиток Проголошення республіки. Італія капітулювала у вересні 1943 р. Однак на цьому війна для неї не завершилася. Країна виявилася поділеною. Після звільнення у червні 1944 р. Риму король Віктор Еммануїл III (на престолі з 1900) передав свої владні повноваження міському Комітету Національного Визволення, голова якого Івано Бономі згодом був обраний прем’єром. Північна Італія в […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Повоєнний розвиток Повоєнний розвиток Проголошення республіки. Італія капітулювала у вересні 1943 р. Однак на цьому війна для неї не завершилася. Країна виявилася поділеною. Після звільнення у червні 1944 р. Риму король Віктор Еммануїл III (на престолі з 1900) передав свої владні повноваження міському Комітету Національного Визволення, голова якого Івано Бономі згодом був обраний прем’єром. Північна Італія в […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Література Головним наслідком трагічного досвіду Другої світової війни у галузі літератури стало посилення уваги до проблем моральної відповідальності людини за свої вчинки, ролі окремого індивіда в загальносвітовому історичному процесі, питань генези тоталітаризму тощо. У 1960 – 1970-х рр. письменники почали звертати більше уваги на проблеми самореалізації особи та відсутності порозуміння між людьми, спричинену конфліктом із оточенням […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 7. Франція Франція в роки Тимчасового режиму і Четвертої республіки З початком визволення Франції з-під німецької окупації влітку 1944 р. в країні почав діяти Тимчасовий уряд, який очолив генерал Шарль де Голль. До складу уряду ввійшли представники двох найбільших організацій руху Опору – деголівського Французького Комітету Національного Визволення і Національної Ради Опору, де переважали комуністи та соціалісти. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Консерватори при владі З середини 1970-х рр. консервативні партії в країнах Заходу змінили свою політичну стратегію, що було зумовлено економічними негараздами. Пропагуючи оновлення системи господарювання, консервативний реформізм з’явився у Канаді значною мірою як наслідок кризи неокейнсіанства. Виявилося, що можливості втручання держави у ринкові відносини досить обмежені. До того ж, актуальними стали питання законності і порядку, відродження моральних цінностей. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Повоєнні роки Повоєнні роки Друга світова війна кардинально змінила міжнародний статус Канади, посприявши її стрімкому економічному піднесенню та перетворенню у високорозвинену державу. Країна зробила помітний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції, будучи постачальником військової техніки та продуктів харчування до Великої Британії, США, Китаю, СРСР. Федеральний уряд спромігся мобілізувати до війська близько 1,1 млн осіб із усього 12-мільйонного населення […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 5. Канада Повоєнні роки Друга світова війна кардинально змінила міжнародний статус Канади, посприявши її стрімкому економічному піднесенню та перетворенню у високорозвинену державу. Країна зробила помітний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції, будучи постачальником військової техніки та продуктів харчування до Великої Британії, США, Китаю, СРСР. Федеральний уряд спромігся мобілізувати до війська близько 1,1 млн осіб із усього 12-мільйонного населення […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Проблеми повоєнної відбудови 1. Повоєнне економічне зростання. Соціальна структура суспільства. Проблеми повоєнної відбудови Наприкінці Другої світової війни більшість економістів передбачали серйозні господарські труднощі, за масштабами значно більші ніж після Першої світової війни. Зруйнований економічний потенціал континентальної Європи, крах міжнародної торгівельної системи, чергове перекроювання кордонів, мільйони убитих та поранених, поява маси біженців та переміщених осіб, загальна зневіра – аж […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Хвиля міграцій Одним із наслідків війни було біженство – масовий відхід людей з місць свого проживання. Після Першої світової війни держави-переможниці при визначенні державних кордонів, меж областей брали до уваги етнічний принцип. При цьому намагалися враховувати бажання груп населення, доля яких вирішувалася. Хоча у своїх рішеннях вони не змогли уникнути деяких несправедливих розв’язок, які суперечили задекларованому принципові […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – ВСТУП Пропоноване читачеві видання являє собою хронологічно безпосереднє продовження виданого у 2005 р. навчального посібника “Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки 1918 – 1945 рр.” Праця присвячена розвиткові країн означених регіонів у наступний історичний період, що охоплює час від закінчення Другої світової війни по перші роки XXI ст. При окресленні хронологічних рамок опису автори […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – США у 1969 – 1980 рр Р. Ніксон прийшов до влади в період, коли економічне становище країни ускладнювалось, і ці тенденції мали довгочасний характер. До Того ж на початку 70-х років послабилися зовнішньоекономічні позиції США, похитнулося міжнародне становище долара. В такій складній ситуації Р. Ніксон намагався, хоча й без особливих успіхів, узгоджувати свою економічну політику з різкими змінами господарської кон’юнктури. Широкомасштабністю […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Червоно-зелена” коаліція” Кульмінаційним моментом у розвитку партійно-політичної системи об’єднаної Німеччини були вибори 1998 р. Правляча коаліція партій ХДС/ХСС – ВДП підходила до виборів ослабленою; давалися взнаки труднощі в процесах інтеграції двох частин Німеччини і негаразди в соціально-економічній політиці уряду. Позиції СДПН під час виборної кампанії були значно сильнішими. Це був історичний шанс для партії змінити свій багаторічний […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Італія у 90-ті роки XX ст Політична система країни відзначалася нестабільністю, що перейшла у спадок від попередніх десятиліть. Упродовж двох десятиріч усі парламентські вибори (1972, 1976, 1979, 1983, 1987) відбувалися достроково. Наполегливішими ставали вимоги реформи політичних інститутів, внесення змін до конституції. Праві висували ідею сильної авторитарної влади. Ліві в особі ІСП пропонували встановлення президентської республіки, що передбачало вибори глави держави прямим […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Освіта 1. Розвиток освіти і науки Освіта Потреби науково-технічної революції зумовили у повоєнний період потребу суттєвих змін у системі освіти. Застосування в промисловості, сфері послуг та інших галузях суспільної діяльності складної техніки та сучасних технологій, а також лавиноподібне збільшення обсягів інформації, які щоденно доводиться засвоювати працівникам гуманітарної сфери, викликало постійний попит на висококваліфікованих працівників, які здатні […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Архітектура У перші повоєнні роки активно розвивалася архітектура. її розвиток був зумовлений потребами відбудувати руйнування, завдані європейським країнам Другою світовою війною. Своєю чергою, відбудова міст Західної Європи створила можливості для удосконалення урбаністичного планування, запровадження архітектурних нововведень. У 1947 р. відновив свої зібрання Міжнародний конгрес сучасної архітектури. Протягом 1947 – 1956 рр. відбулося п’ять зібрань цього форуму […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Держава добробуту До традиційних функцій держави, як-от організаційна та правова, після Другої світової війни додалася ще одна важлива функція – турбота про добробут своїх громадян. На 1950 – 1960-і pp. припадає становлення і розквіт соціальної держави, відомої також як “держава добробуту” (welfare state). Підгрунтям для становлення “держави добробуту” стала теорія “народного капіталізму”, що передбачала забезпечення добробуту всіх […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Наука У другій половині XX ст. відбулися помітні зміни в усіх галузях науки. Важливою складовою наукового розвитку країн Заходу повоєнного часу стало налагодження системи швидкого впровадження у життя наукових винаходів та інновацій. Швидкими темпами в другій половині XX ст. розвивалася фішка. Головними центрами розвитку фізичних студій були Інститут фізики та астрофізики ім. Макса Планка в Гьоттінгені […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Мирні договори зі сателітами Німеччини Згідно з прийнятим у той час визначенням, до сателітів Німеччини належали Італія, Румунія, Болгарія, Угорщина та Фінляндія. Керівники великих держав-переможниць утворили в Потсдамі Раду міністрів закордонних справ (Китаю, Франції, Сполучених Штатів, Великої Британії та СРСР). її основним завданням була підготовка договорів із переможеними державами. Процедурні питання розглянули на конференції міністрів закордонних справ США, Великої Британії […]...