Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Зміни в соціальній сфері
Ускладнення економічної системи внаслідок структурних змін призвело до появи нових професій, брокери (посередники при укладанні угоди між продавцем і покупцем), дилери (юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють операції за свій рахунок), дистриб’ютори (збутові посередники), куртьє (посередники біржових операцій), маклери (посередники при укладанні біржової угоди), маркетолога (розробники рекламної стратегії), менеджери (наймані управителі компанії) тощо. За уніформою (дрес-кодом) робітників на Заході усе частіше поділяли на три категорії: білі комірці – оплачувані професіонали з хорошою освітою – офісні працівники, робітники не ручної праці, інженери (відсоток “білих комірців” у США зріс з 17% (1900 р.) до 59,4% (1990 р.); блакитні комірці – кваліфіковані або ж напівкваліфіковані робітники ручної праці, що займаються технічним обслуговуванням, навчанням, будівництвом; сірі (коричневі) комірці – як правило, некваліфіковані робітники у сільському, лісовому, рибному господарстві, або ж у сфері послуг (догляд за дітьми, постачання товарів).
Загалом, починаючи з 1970-х pp., становище робітників докорінно змінилося. Вони вже не виглядали, як колись, великою, впливовою і монолітною верствою. Робітництво стало жертвою технологічних змін. Кваліфіковані робітники легше пристосувалися до наслідків НТР, поповнюючи лави середнього класу. Набагато гірше виглядала ситуація з низько-кваліфікованими працівниками, оскільки старі галузі промисловості (наприклад, текстильна) нерідко перебазовувалися до інших країн, де оплата праці за ту ж саму роботу була суттєво меншою. Унаслідок імміграційних процесів відбулася етнічна диверсифікація робітничої верстви: мешканці західних країн усе менш охоче йшли працювати на будівництво, у сільське господарство – натомість, цей вакуум заповнювали іммігранти з Азії, Африки, Центрально-Східної Європи. У 1980-х pp. про себе заявив “нижчий клас” (underclass) – люди, які не могли чи не хотіли заробляти на себе й сім’ю (“пасивна біднота”), та жили винятково за рахунок соціальних програм із безробіття. Наприклад, якщо у США у 1980 р. до категорії “нижчого класу” належало 29,3 млн осіб, то у 1997 р. вже 36 млн (переважно афроамериканці та латинос).
Безробіття, про яке майже не згадували у період економічного буму 1947 – 1973 pp., стало не циклічним, а структурним. Якщо у 1961 – 1970 pp. офіційно в Західних країнах було зареєстровано 9 млн безробітних, у 1971 – 1980 pp. – 16,1 млн, то в 1981 -1988 pp. – 30 млн Однак, уже в 1990-х pp. рівень безробіття почав скорочуватися. Скажімо, у Великій Британії за урядування Т. Блера безробіття скоротилося до найнижчого показника з 1970-х pp.
Станом на червень 2007 р. рівень безробіття у Франції складав 8,7%, Іспанії – 8,1%, Німеччині – 7,1% (у східній частині більше, аніж у західній), в Італії – 7%, Канаді – 6,4%, у США – 4,8%, Великій Британії – 2,9%. Серед членів ЄС найнижчий показник безробіття зафіксовано у Норвегії – 3,5% та Данії – 3,8%. Проте, вже з кінця 2008 р. показник безробіття на Заході зріс повсюдно.
В умовах мінливості економічної ситуації збільшилася нерівність між прибутками окремих категорій людей. Статки пересічних західних обивателів зростали нерівномірно. Упродовж 1979 -1989 pp. реальна заробітна плата на Заході збільшувалася щорічно у середньому на 1,2%, а в проміжку 1989 – 1996 pp. – на 0,7%. Найзначніше коливання зарплат спостерігалося у США: у 1980 р. реальна годинна заробітна плата там складала 7,78 дол., 1990 р. -7,39 дол., 2000 р. – 7,89 дол. (в цінах 1982 p.). У промисловості погодинна заробітна плата була дещо вищою, аніж назагал, хоч далеко не однаковою у всіх країнах. Так, станом на 1995 р. у ФРН вона складала 31,9 дол., Франції – 19,3 дол., США – 17,2 дол., в Італії – 16,5 дол., Великій Британії – 13,8 дол.
У добу технологічних інновацій зросли статки “нових багатіїв”, таких, як глава провідного виробника програмного забезпечення для комп’ютерів “Майкрософт” Б. Гейтс. На Заході кількість представників “вищого класу” (upper class) заледве сягає 1%, однак, це не заважає їм контролювати левову частку багатства цих країн. Якщо у США, аби потрапити до “вищого класу”, вистачало лише багатства, то в Західній Європі та Канаді значну увагу відводили аристократичному походженню, освіті, манерам поведінки (у Великій Британії – навіть акценту у спілкуванні). Ознакою хорошого тону для нових багатіїв стало виділення коштів на благодійницьку діяльність, або ж на наукові проекти.
З одного боку – певне поліпшення матеріального добробуту робітників, а з другого – втрата попереднього політичного впливу, позначилися на долі профспілок і страйкового руху загалом. У 1975 р. у профспілках перебував кожен четвертий американський робітник і службовець, а в 1980 р. – тільки кожен п’ятий. Наприкінці XX ст. менше 10% працівників у приватній сфері в США та Західній Європі належали до профспілкових організацій. Усе ж, у Західній Європі профспілки відігравали помітнішу роль, аніж у Сполучених Штатах, де після закону Тафта-Хартлі 1947 р. вони були у невизначеному стані. Щоправда, у Великій Британії М. Тетчер вдалося теж обмежити права тред-юніонів, діяльність яких, час від часу, набирала деструктивного характеру, завдаючи шкоди економіці. Ухвалені британським парламентом закони ускладнювали проведення страйків і передбачали судове переслідування організаторів та учасників незаконних страйків.
Лідером страйкового руху на Заході була Франція, профспілки якої щоразу знаходили причини для невдоволення. Наприклад, навесні 2006 р. країну охопили масові протести. Причиною суспільного невдоволення став закон про “договір першого найму”, що набрав чинності 2 квітня 2006 р. Реформа дозволяла роботодавцям без пояснення причин звільняти молодь до 26 років будь-коли, впродовж дворічного випробувального терміну. Уряд аргументував такий крок кращою можливістю для працедавців наймати на роботу більше нових і фахових робітників. 28 березня 2006 р. відбувся загальнонаціональний страйк, у якому взяло участь до 3 млн осіб (студенти, водії, працівники залізниці). У результаті страйку виникли перебої в роботі громадського транспорту, було скасовано близько третини авіарейсів, а довжина автомобільних заторів у передмісті Парижа сягала десятків кілометрів. Нова хвиля невдоволення на Заході розпочалася у зв’язку з фінансово-кредитною кризою 2008 р.
Починаючи з 1970-х рр., Захід охопили далекосяжні демографічні зміни, значною мірою зумовлені завершенням економічного буму та початком кризових десятиліть. Середній вік вступу у шлюб зріс, що зумовлювалося потребою мати більше часу для матеріального самоствердження, аби прогодувати сім’ю. В останній третині XX ст. показник шлюбності опустився до найнижчого рівня в новітній історії, а за статистикою – розпадалося до половини усіх шлюбів. Розмір сімей зменшився, оскільки показник народжуваності постійно скорочувався. Поряд із сім’єю, базованою на шлюбі, з’явилася сім’я, заснована на індивідуалізованих відносинах між чоловіком і жінкою, без формального закріплення в органах реєстрації. Така сім’я отримала назву “елементарної”, себто такої, що складається з елементарних частинок-елементів, що з’єднуються і розпадаються, коли заманеться.
Криза нуклеарної сім’ї супроводжувалася хвилею лібералізації права па розлучення. Ще у 1969 р. легалізовано розлучення у Канаді, в 1971 р. у СШЛ. В католицьких країнах право на розлучення з’явилося дещо пізніше – в Італії у 1970-х, в Ірландії – у 1990-х. Проте, якщо спочатку така політика призводила до зростання кількості укладених шлюбів, оскільки з’явилася можливість “виправити помилку”, то згодом вона дала цілком протилежні результати. Одночасно було лібералізовано і законодавство про аборти, однак донині – це одне з найдискусійніших питань соціального життя Заходу. Дискусія звелася до обстоювання, з одного боку, права жінки мати стільки дітей, скільки вона захоче, а з другого боку – прав ненароджених дітей на життя.
Важливим результатом демографічних змін стала еволюція вікової структури населення, яке можна назвати “старінням”. Скорочення частки дітей при зростанні частки людей похилого віку означало, що середній вік населення зростає, що, зі свого боку, мало як позитивні, так і негативні наслідки. До позитивних, зокрема, належать: по-перше, збільшення кількості працездатного населення; по-друге, зменшення кількості дітей сприяло менш болісному реформуванню системи освіти. Негативні наслідки: зростання соціальних видатків (пенсії за старістю, медичні допомоги) та скорочення кількості населення (з цією проблемою вже з 1980-х рр. гостро зіткнулись Австрія, Бельгія, Велика Британія, Данія та ФРН). Показово, що “старіння” населення позначилося на структурі споживацьких витрат та на політичних уподобаннях, адже люди літнього віку дещо консервативніші у своїх поглядах.
Відсутність економічної стабільності в останній третині XX – на початку XXI ст. зумовило загострення старих і появу нових соціальних проблем, серед яких наркоманія та поширення захворювання на СНІД. Враховуючи малопозитивний досвід 1920-х рр. боротьби з алкоголізмом, західні держави не стали забороняти наркотичні засоби (виняток – Швеція), проте намагалися всіляко перекрити основні канали завезення наркотичних речовин з Латинської Америки та Центральної Азії. Водночас, у деяких країнах (Нідерланди, Канада) спробували боротися з наркоманією, частково легалізуючи торгівлю легкими наркотиками, що однак, значному прогресу не посприяло.
Нерозривно з наркоманією пов’язана одна з найстрашніших інфекційних хвороб сучасного світу, що призводить до летальних наслідків – СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Уперше захворювання, подібні на СНІД, було зафіксовано у чоловіків-гомосексуалістів у 1978 – 1981 рр. в США, Швеції та на Гаїті. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) ідентифіковано у 1983 р. одночасно у Франції (Люк Монтаньє) та США (Роберт Галло). Однак із того часу медицина так і не знайшла засобів для боротьби з недугою. Про загрозу, яку несе ця хвороба, свідчить невтішна статистика: у 2007 р. СНІД забрав життя 2,1 млн осіб, із яких 300 тис. дітей, віком до 15 років.
Related posts:
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Структурні зміни та становлення економіки споживання Економічний бум (1947 – 1973) відбувався за дещо нових обставин, головна з яких – трансформація капіталізму назагал. Фактично доба класичного капіталізму закінчилася одночасно з Великою депресією. Повоєнний капіталізм став, за словами прем’єр-міністра Великої Британії Гарольда Макміллана (1957 – 1963), “новою версією старої системи”. По суті, це вже був посткапіталізм із характерним для нього поєднанням економічного […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Економічна інтеграція Західної Європи До традиційних функцій держави, як-от організаційна та правова, після Другої світової війни додалася ще одна важлива функція – турбота про добробут своїх громадян. На 1950 – 1960-і pp. припадає становлення і розквіт соціальної держави, відомої також як “держава добробуту” (welfare state). Підгрунтям для становлення “держави добробуту” стала теорія “народного капіталізму”, що передбачала забезпечення добробуту всіх […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Відродження неоконсервативної ідеології Відродження неоконсервативної ідеології Період кінця 60-х – початку 70-х відзначався високими показниками економічного зростання. На фоні цього з’явилася довіра до реформ і демократизації. Водночас, уже з кінця 60-х років спостерігалися перші прояви загострення соціальних та політичних суперечностей: події 1968 р. у Франції, “спекотна осінь” 1969 р. в Італії, страйкова боротьба у США та Великій Британії […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Соціальні трансформації У ситуації загального оптимізму, пов’язаного із закінченням війни, демобілізацією чоловіків та успішною відбудовою економіки у країнах Заходу різко зросла народжуваність – “бейбі-бум”. Скажімо, якщо у 1930-х рр. у США народилося 24 млн немовлят, у 1940-х рр. – 32 млн, то лише за один 1950 р. – понад 3,5 млн (з тенденцією до зростання). Втім, уже […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Основні суспільні верстви Після Другої світової війни відбулися серйозні соціальні трансформації. Найдраматичнішою стала, як це умовно називають дослідники, “смерть селянства”. Напередодні 1945 р. відсоток зайнятих у сільському господарстві складав у Великій Британії та Бельгії менше 20%, у США й Німеччині – близько 25%, у Франції – понад 35%, в Іспанії та Португалії – близько 50%. Після Другої світової […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Структурні реформи 1980-хрр. “Рейганоміка” та “тетчеризм” Одразу з настанням економічної кризи розпочалися безкінечні дискусії між економістами та політиками стосовно рецептів її подолання. Спершу уряди країн Заходу виходили з того, що економічні негаразди мають тимчасовий характер і незабаром минуться. Згодом вони намагалися розв’язати проблеми методом державного регулювання економічних процесів (кейнсіанськими методами), що призвело до ще більшого “перегріву” економіки. Скорочення центральними банками відсоткових […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – 2. Суспільно-політичні зрушення в останній третині XX – на початку XXI ст Відродження неоконсервативної ідеології Період кінця 60-х – початку 70-х відзначався високими показниками економічного зростання. На фоні цього з’явилася довіра до реформ і демократизації. Водночас, уже з кінця 60-х років спостерігалися перші прояви загострення соціальних та політичних суперечностей: події 1968 р. у Франції, “спекотна осінь” 1969 р. в Італії, страйкова боротьба у США та Великій Британії […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Криза 1973 – 1975рр Криза 1973 – 1975рр. Починаючи з першої третини 1970-х рр. в економічному житті Заходу простежувалися тривожні явища, що перепліталися із песимістичними прогнозами фахівців стосовно майбутнього (“перегрів економіки”, зношення основного капіталу тощо). Усі розуміли: економічний бум попередніх років рано чи пізно закінчиться, однак мало-хто міг передбачати те, що буде далі. Провісником економічних труднощів стала відмова 15 […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Держава добробуту До традиційних функцій держави, як-от організаційна та правова, після Другої світової війни додалася ще одна важлива функція – турбота про добробут своїх громадян. На 1950 – 1960-і pp. припадає становлення і розквіт соціальної держави, відомої також як “держава добробуту” (welfare state). Підгрунтям для становлення “держави добробуту” стала теорія “народного капіталізму”, що передбачала забезпечення добробуту всіх […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Освіта 1. Розвиток освіти і науки Освіта Потреби науково-технічної революції зумовили у повоєнний період потребу суттєвих змін у системі освіти. Застосування в промисловості, сфері послуг та інших галузях суспільної діяльності складної техніки та сучасних технологій, а також лавиноподібне збільшення обсягів інформації, які щоденно доводиться засвоювати працівникам гуманітарної сфери, викликало постійний попит на висококваліфікованих працівників, які здатні […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Праворадикалізм У 70-ті роки XX ст. у країнах Західної Європи почали виникати молоді угруповання праворадикального спрямування. Серед них можна виділити дві групи. У програмних закликах партій авторитарної чи навіть фашистської традиції (Народний фронт у Бельгії, Німецький народний союз, Національний альянс в Італії, Народна партія у Великій Британії) заперечується легітимність існуючої політичної системи, відкидається ліберально-демократичний стиль керівництва […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Часткова розрядка Під кінець Першої половини п’ятдесятих років окреслилися певні тенденції до ослаблення напруги у міжнародних відносинах. Вони були пов’язані зі смертю Сталіна (5 березня 1953 р.) і спричиненими цією подією змінами у політиці СРСР. Із відходом у небуття диктатора у московській партійній верхівці розгорнулася боротьба за владу, наслідком якої було послаблення активності та агресивності радянського зовнішньополітичного […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Кіно У повоєнні роки найбільшу частку кінопродукції країн Заходу випускали режисери Голівуду. Під назвою Голлівуд прийнято об’єднувати потужні кінокомпанії США, розташовані в однойменному районі Лос-Анджелеса в Каліфорнії. Головними американськими кінокорпораціями є “XX Сенчірі Фокс”, “Парамаунт Пікчерс”, “Коламбія Пікчерс”, “Ворнер Бразерс Ентер-теймент”, “Нью Лайн Синема” та ін. Найпотужнішими кінокомпаніями Європи є “Гомон” (Франція), “Пате” (Франція), “Бабельсберг Студіос” […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Уряди ІСРП (1982 – 1996) Перемогу здобули соціалісти (48,4% голосів), отримавши абсолютну більшість місць в обох палатах Кортесів, а друге місце дісталося об’єднанню іспанських правих – Народному альянсу. Фактично після виборів 1982 р. в Іспанії склалася біполярна політична система, представлена двома партіями – ІСРП та НА (СДЦ оголосив про свій саморозпуск у лютому 1983 р.). В ієрархії мотивів, що спонукали […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Архітектура У перші повоєнні роки активно розвивалася архітектура. її розвиток був зумовлений потребами відбудувати руйнування, завдані європейським країнам Другою світовою війною. Своєю чергою, відбудова міст Західної Європи створила можливості для удосконалення урбаністичного планування, запровадження архітектурних нововведень. У 1947 р. відновив свої зібрання Міжнародний конгрес сучасної архітектури. Протягом 1947 – 1956 рр. відбулося п’ять зібрань цього форуму […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – ВСТУП Пропоноване читачеві видання являє собою хронологічно безпосереднє продовження виданого у 2005 р. навчального посібника “Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки 1918 – 1945 рр.” Праця присвячена розвиткові країн означених регіонів у наступний історичний період, що охоплює час від закінчення Другої світової війни по перші роки XXI ст. При окресленні хронологічних рамок опису автори […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Економічний бум 1947 – 1973 рр Починаючи з 1947 р., економіка країн Заходу розвивалася досить швидкими темпами. Впродовж 1948 – 1952 рр. показник промислової продукції у Західній Європі зріс на 35%, сільське господарство досягло довоєнного рівня, а експорт збільшився удвічі. Середньорічне зростання економіки у проміжку між 1950 і 1973 рр. складало 4,9%. Американські кредити і значний товарний попит викликали у західноєвропейських […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Наука У другій половині XX ст. відбулися помітні зміни в усіх галузях науки. Важливою складовою наукового розвитку країн Заходу повоєнного часу стало налагодження системи швидкого впровадження у життя наукових винаходів та інновацій. Швидкими темпами в другій половині XX ст. розвивалася фішка. Головними центрами розвитку фізичних студій були Інститут фізики та астрофізики ім. Макса Планка в Гьоттінгені […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Музика Музична культура другої половини XX ст. була представлена класичним та популярним напрямками. Серед композиторів класичного напрямку другої половини XX ст. найвідомішими були Леонард Бернштайн (1918 – 1990) та Бенджамін Бріттен (1913 – 1976). Л. Бернштайн писав камерну та симфонічну музику, викладав музику в Гарвардському університеті, багато концертував світом. Упродовж 1959 – 1969 рр. він диригував […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Друга хвиля НТР” Одним із чинників, що сприяв подоланню наслідків економічної кризи 1973 – 1975 рр. став науково-технічний поступ, також відомий як “друга хвиля” НТР або ж “Інформаційна революція” (остання чверть XX ст. – початок XXI ст). Нові технології робили виробництво товарів економнішим, дешевшим і масовим. Серед головних компонентів НТР – широке застосування електроніки, реактивної техніки, ядерної енергії, […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Ліберальна ера” У квітні 1963 р. до влади повернулися ліберали на чолі з популярним політиком Лестером Пірсоном (1963 – 1968), що започаткувало т. зв. “ліберальну еру” (1963 -1984). Своєрідною формулою політичного життя країни стало твердження: “ліберали при владі – це норма”. Слабким місцем такої системи, однак, було те, що Канада вступила у тривалий період парламентаризму меншості, коли […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Консерватори при владі З середини 1970-х рр. консервативні партії в країнах Заходу змінили свою політичну стратегію, що було зумовлено економічними негараздами. Пропагуючи оновлення системи господарювання, консервативний реформізм з’явився у Канаді значною мірою як наслідок кризи неокейнсіанства. Виявилося, що можливості втручання держави у ринкові відносини досить обмежені. До того ж, актуальними стали питання законності і порядку, відродження моральних цінностей. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 4. Сполучені Штати Америки Розділ 4. Сполучені Штати Америки США у повоєнні роки. Політика демократичної та республіканської адміністрацій (1945-1960) Упродовж Другої світової війни в житті США відбулися докорінні зміни. Воєнні дії розгорталися за тисячі кілометрів від їхньої території, Сполучені Штати, не зазнали бідувань і руйнувань, пов’язаних із війною. Порівняно невеликими були в них людські втрати на фронтах -292 тис. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Велика коаліція” У результаті позачергових парламентських виборів 18 вересня 2005 р. склалася “натова ситуація” між двома коаліційними таборами: ні ХДС/ХСС-ВДП, ні СДПН-“Союз 90/ Зелені” не отримали необхідної більшості депутатських мандатів для формування уряду. ХДС/ХСС набрали 35,2% голосів (226 мандатів), СДПН – 34,3% голосів (222 мандати), ВДП – 9,8% голосів (61 мандат), “Союз 90/Зелені” – 8,1% голосів (51 […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – 2. Господарство та соціальні процеси в умовах постіндустріального суспільства Криза 1973 – 1975рр. Починаючи з першої третини 1970-х рр. в економічному житті Заходу простежувалися тривожні явища, що перепліталися із песимістичними прогнозами фахівців стосовно майбутнього (“перегрів економіки”, зношення основного капіталу тощо). Усі розуміли: економічний бум попередніх років рано чи пізно закінчиться, однак мало-хто міг передбачати те, що буде далі. Провісником економічних труднощів стала відмова 15 […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – 1. Розвиток освіти і науки 1. Розвиток освіти і науки Освіта Потреби науково-технічної революції зумовили у повоєнний період потребу суттєвих змін у системі освіти. Застосування в промисловості, сфері послуг та інших галузях суспільної діяльності складної техніки та сучасних технологій, а також лавиноподібне збільшення обсягів інформації, які щоденно доводиться засвоювати працівникам гуманітарної сфери, викликало постійний попит на висококваліфікованих працівників, які здатні […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 6. Велика Британія Внутрішня і зовнішня політика лейбористських урядів 1945 – 1951 рр. Велика Британія постраждала під час Другої світової війни порівняно менше, ніж інші європейські країни. Людські жертви становили 145 тис. убитими, 278 тис. пораненими, 53 тис. осіб пропали безвісти. Було пошкоджено понад 4 млн помешкань, знищено 30% торговельного флоту. За роки війни країна втратила 25% національного […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Література Головним наслідком трагічного досвіду Другої світової війни у галузі літератури стало посилення уваги до проблем моральної відповідальності людини за свої вчинки, ролі окремого індивіда в загальносвітовому історичному процесі, питань генези тоталітаризму тощо. У 1960 – 1970-х рр. письменники почали звертати більше уваги на проблеми самореалізації особи та відсутності порозуміння між людьми, спричинену конфліктом із оточенням […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Проблеми екології і “зелені” У 70-ті роки XX ст. у країнах Західної Європи почали виникати молоді угруповання праворадикального спрямування. Серед них можна виділити дві групи. У програмних закликах партій авторитарної чи навіть фашистської традиції (Народний фронт у Бельгії, Німецький народний союз, Національний альянс в Італії, Народна партія у Великій Британії) заперечується легітимність існуючої політичної системи, відкидається ліберально-демократичний стиль керівництва […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Соціалісти і державна влада. Комуністичний рух Незважаючи на нові проблеми економічної глобалізації та єдиного інформаційного суспільства терміни “ліві” і “праві” є прийнятними для визначення різних політичних менталітетів. Загалом “ліві” відрізняються від політичних позицій “правих” щодо політичної програми модернізації, соціальної справедливості та глобалізації. З 1970-х років з’явилися ознаки розколу “лівих” на традиціоналістів та представників альтернативного політичного крила. В той час, як лівий […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Образотворче мистецтво Бурхливий розвиток переживало у другій половині XX ст. образотворче мистецтво. Поряд із класичним малярством та скульптурою з’явилися нові види візуального мистецтва. Популярними стали експериментування, пошуки нових засобів художнього виразу. Характерною рисою мистецтва цього періоду стала його інтернаціоналізація, чимало митців упродовж життя працювали в різні періоди у різних країнах. Головною подією мистецького життя Західної Європи у […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Проблеми повоєнної відбудови 1. Повоєнне економічне зростання. Соціальна структура суспільства. Проблеми повоєнної відбудови Наприкінці Другої світової війни більшість економістів передбачали серйозні господарські труднощі, за масштабами значно більші ніж після Першої світової війни. Зруйнований економічний потенціал континентальної Європи, крах міжнародної торгівельної системи, чергове перекроювання кордонів, мільйони убитих та поранених, поява маси біженців та переміщених осіб, загальна зневіра – аж […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Міжнародний тероризм У другій половині XX ст. новим чинником міжнародного життя став політичний тероризм – специфічна тактика політичної боротьби, що полягає в систематичному використанні ідеологічно вмотивованого насилля. Для залякування населення, а також здійснення тиску на органи державної влади з метою прийняття ними вигідних для терористів політичних рішень, порівняно нечисленні групи бойовиків вчиняли напади на відомих політиків, громадських […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – ЧАСТИНА III. ОСВІТА, НАУКА ТА КУЛЬТУРА КРАЇН ЗАХОДУ 1. Розвиток освіти і науки Освіта Потреби науково-технічної революції зумовили у повоєнний період потребу суттєвих змін у системі освіти. Застосування в промисловості, сфері послуг та інших галузях суспільної діяльності складної техніки та сучасних технологій, а також лавиноподібне збільшення обсягів інформації, які щоденно доводиться засвоювати працівникам гуманітарної сфери, викликало постійний попит на висококваліфікованих працівників, які здатні […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Повоєнний розвиток Повоєнний розвиток Проголошення республіки. Італія капітулювала у вересні 1943 р. Однак на цьому війна для неї не завершилася. Країна виявилася поділеною. Після звільнення у червні 1944 р. Риму король Віктор Еммануїл III (на престолі з 1900) передав свої владні повноваження міському Комітету Національного Визволення, голова якого Івано Бономі згодом був обраний прем’єром. Північна Італія в […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 9. Італія Повоєнний розвиток Проголошення республіки. Італія капітулювала у вересні 1943 р. Однак на цьому війна для неї не завершилася. Країна виявилася поділеною. Після звільнення у червні 1944 р. Риму король Віктор Еммануїл III (на престолі з 1900) передав свої владні повноваження міському Комітету Національного Визволення, голова якого Івано Бономі згодом був обраний прем’єром. Північна Італія в […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розвиток держави на зламі XX – XXI ст Новим прем’єр-міністром Канади у результаті жовтневих виборів 1993 р. став досвідчений політик, франкоканадець за походженням Жан Кретьєн (1993 – 2003). Народившись у багатодітній сім’ї (19 дітей), він здобув грунтовну юридичну освіту, в 1977 р. став першим франкоканадцем, що посів пост міністра фінансів країни, а протягом 1980 – 1982 рр. виконував функції міністра юстиції та генерального […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Повоєнні роки Повоєнні роки Друга світова війна кардинально змінила міжнародний статус Канади, посприявши її стрімкому економічному піднесенню та перетворенню у високорозвинену державу. Країна зробила помітний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції, будучи постачальником військової техніки та продуктів харчування до Великої Британії, США, Китаю, СРСР. Федеральний уряд спромігся мобілізувати до війська близько 1,1 млн осіб із усього 12-мільйонного населення […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 5. Канада Повоєнні роки Друга світова війна кардинально змінила міжнародний статус Канади, посприявши її стрімкому економічному піднесенню та перетворенню у високорозвинену державу. Країна зробила помітний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції, будучи постачальником військової техніки та продуктів харчування до Великої Британії, США, Китаю, СРСР. Федеральний уряд спромігся мобілізувати до війська близько 1,1 млн осіб із усього 12-мільйонного населення […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 10. Іспанія Диктатура Ф. Франко. Перші повоєнні роки Диктаторський режим Ф. Франко був встановлений у результаті громадянської війни 1936 – 1939 рр. Поразка в ній республіканців спричинила політичну еміграцію близько 500 тис. осіб. У роки Другої світової війни франкістська Іспанія, незважаючи на проголошення Ф. Франко 4 вересня 1939 р. декрету про нейтралітет, підтримувала Німеччину. Як і будь-яка […]...