Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Структурні реформи 1980-хрр. “Рейганоміка” та “тетчеризм”
Одразу з настанням економічної кризи розпочалися безкінечні дискусії між економістами та політиками стосовно рецептів її подолання. Спершу уряди країн Заходу виходили з того, що економічні негаразди мають тимчасовий характер і незабаром минуться. Згодом вони намагалися розв’язати проблеми методом державного регулювання економічних процесів (кейнсіанськими методами), що призвело до ще більшого “перегріву” економіки. Скорочення центральними банками відсоткових ставок, без достатньої уваги до інфляційних процесів, не дали очікуваних результатів. Із часом стало зрозуміло, що вийти з рецесії без фінансової стабілізації (причому як на світовому, так і на внутрішньодержавному рівні) й “затягування пасків” неможливо. Щодалі заходила криза, то більшу популярність отримували прихильники – надто по тому як американські радники-технократи із концепцією “необмежено вільного ринку” допомогли режиму А. Піночета у Чилі подолати економічні негаразди.
У квітні 1978 р. замість Бреттон-Вудської валютної системи впроваджено нову – Ямайську (за місцем проведення наради країн-членів МВФ). Після офіційного скасування золотих паритетів валют і посилення курсових коливань, зросла тенденція до диверсифікації валютних резервів (у 1976 р. 87% світових валютних резервів були в американських доларах). Поряд із доларом у міжнародних розрахунках почали використовувати інші валюти – німецьку марку, японську єну, швейцарський франк тощо. У 1980-х рр. проведено реформу МВФ, після чого він міг надавати кредити країнам, що розвиваються, не автоматично, а лише після виконання певних умов (проведення ринкових реформ, оздоровлення державних фінансів, лібералізація зовнішньої торгівлі).
Вирішальним чинником у перемозі прихильників вільного ринку над представниками неокейнсіанства стала економічна рецесія 1980 р., що завдала удару таким галузям промисловості як будівництво, металургія, автомобілебудування. Показник безробіття у США на грудень 1982 р. склав 10,8% – більше, аніж по війні. Не встигла вийти з рецесії промисловість, як виникли проблеми у банківському секторі. У1983 р. збанкрутувало 49 американських банків, побивши рекорд 1940 р., коли через фінансові проблеми зникли 43 банківські установи. У внутрішньо-економічному житті країн Заходу розпочалась “ера економії”, що, з-поміж іншого, зачепила і соціальні програми. Усе це відбувалося на тлі гострої критики “держави добробуту” з боку адептів вільного ринку. Саме на цій хвилі у 1980-х рр. у більшості західних країн до влади прийшли неоконсерватори – Рональд Рейган у США, Браян Малруні у Канаді, Маргарет Тетчер у Великій Британії, Гельмут Коль у ФРН тощо. Концепція “держави добробуту” певним чином еволюціонувала до концепції “доброго уряду”, який піклується про гарантії соціальних прав своїх громадян, але економно. Така політика мала відродити стимул працювати, а не покладатися лише на державу. Лейтмотивом цього підходу були слова М. Тетчер: “Безплатний сир буває лишень у мишоловці”.
Класичними неоконсервативними взірцями подолання наслідків серії економічних рецесій стали “тетчеризм” у Великій Британії та “рейганоміка” у США. У цих країнах відбувся перехід до нової економічної політики, у центрі якої опинилася фінансова стабілізація і боротьба з інфляцією. М. Тетчер відмовилася від практики попередніх британських урядів й до мінімуму обмежила втручання держави в економіку (“Кращий уряд – це той, що менше керує!”). Грошову масу почали розглядати як визначальний фактор впливу на економіку та формування цін (політика монетаризму). Було закрито і продано у приватну власність тисячі нерентабельних підприємств (наприклад, “Брітіш Ейрспейс” (1981), “Брітіш Телеком” (1984), “Ролс-Ройс” (1987), “Брітіш-Стіл” (1988). Уряд ініціював реконструкцію базових галузей економіки, скорочення бюрократичного апарату, узгодження соціальних програм із економічними можливостями. Визнано, що надмірне державне втручання, навіть із найкращими намірами, стримує вільний розвиток конкуренції та ринку.
На відміну від британського уряду, американська адміністрація звертала дещо меншу увагу на збалансування державного бюджету, що спричинило його хронічний дефіцит. Станом на 1983 р. видатки з держбюджету на чверть перевищували доходи. З вересня 1985 р. уряд США вдався до поступової девальвації долара, який за два роки подешевшав стосовно німецької марки на 50%. Це, закономірно, позитивно вплинуло на торгівлю, адже американські товари ставали дешевшими, ніж продукція європейських чи азійських конкурентів. Станом на 1985 -1987 рр. обсяг експорту Сполучених Штатів зріс на 22,2%.
Головною складовою програми “Відродження Америки” Р. Рейгана, починаючи з 1981 р., було зниження податків, що дало можливість підприємцям скерувати зекономлені кошти на модернізацію і розширення виробництва. Послаблення податкового тягаря, так само як і політика стимулювання ринкової пропозиції, сприяли збільшенню споживання серед населення. Водночас, скерування значних коштів на оборонні замовлення мало не лише негативні наслідки, як-от скорочення соціальних програм, але й позитивні, бо вдалося здійснити технологічний прорив як у військовій, так і в мирній сфері. Скажімо, створення Інтернету (та й не тільки) було “побічним” результатом військових розробок.
Урізання соціальних програм призвело до стрімкого падіння популярності Р. Рейгана: у січні 1983 р. лише 35% американців підтримували дії чинного президента (приблизно такий самий відсоток як Р. Ніксона під час Вотергейтського скандалу). Втім, про ефективність кроків республіканської адміністрації свідчать економічні показники: безробіття скоротилося з 10,8% у 1982 р. до 7,2% у 1984 р., інфляція – з 10,3% у 1981 р. до 3,2% у 1983 р. Проте, вже за декілька років США, так само як і Канада, Велика Британія та Австралія опинилися на порозі чергової рецесії. У жовтні 1987 р. індекс Доу Джонса на Нью-Йоркській фондовій біржі опустився на 22,6%, однак фондовий ринок швидко одужав. Майбутній кризі вдалося запобігти, передусім, завдяки відсутності надмірної паніки, стійкому споживацькому попиту та позитивним наслідкам реформ у дусі неоконсерватизму.
Related posts:
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Економічна і соціальна політика неоконсервативних урядів. “Тетчеризм” Парламентські вибори 1979 р. стали рубіжними для визначення нового етапу історії Великої Британії. Вони підвели підсумок тривалій економічній і політичній нестабільності, розпочали реформи, що призвели до важливих структурних змін в економіці і оновленні соціально-політичного життя британців. Новий етап історії Великої Британії позначений певними характерними відмінностями. Саме на цьому етапі дві найбільші правлячі політичні сили країни […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – США у 1969 – 1980 рр Р. Ніксон прийшов до влади в період, коли економічне становище країни ускладнювалось, і ці тенденції мали довгочасний характер. До Того ж на початку 70-х років послабилися зовнішньоекономічні позиції США, похитнулося міжнародне становище долара. В такій складній ситуації Р. Ніксон намагався, хоча й без особливих успіхів, узгоджувати свою економічну політику з різкими змінами господарської кон’юнктури. Широкомасштабністю […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Структурні зміни та становлення економіки споживання Економічний бум (1947 – 1973) відбувався за дещо нових обставин, головна з яких – трансформація капіталізму назагал. Фактично доба класичного капіталізму закінчилася одночасно з Великою депресією. Повоєнний капіталізм став, за словами прем’єр-міністра Великої Британії Гарольда Макміллана (1957 – 1963), “новою версією старої системи”. По суті, це вже був посткапіталізм із характерним для нього поєднанням економічного […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Економічна інтеграція Західної Європи До традиційних функцій держави, як-от організаційна та правова, після Другої світової війни додалася ще одна важлива функція – турбота про добробут своїх громадян. На 1950 – 1960-і pp. припадає становлення і розквіт соціальної держави, відомої також як “держава добробуту” (welfare state). Підгрунтям для становлення “держави добробуту” стала теорія “народного капіталізму”, що передбачала забезпечення добробуту всіх […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Уряд Л. Ергарда 16 жовтня 1963 р. місце К. Аденауера на посаді канцлера зайняв Людвіг Ергард (ХДС). Віце-канцлером і міністром загально-німецьких справ став лідер ВДП Еріх Менде, зовнішньополітичне відомство знову очолив Г. Шрьодер. У програмній декларації, запропонованій Бундестагові через два дні, Л. Ергард заповів продовження внутрішньої та зовнішньої політики попереднього уряду. Попервах канцлер мав намір зосередитися, передусім, на […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Велика коаліція” У результаті позачергових парламентських виборів 18 вересня 2005 р. склалася “натова ситуація” між двома коаліційними таборами: ні ХДС/ХСС-ВДП, ні СДПН-“Союз 90/ Зелені” не отримали необхідної більшості депутатських мандатів для формування уряду. ХДС/ХСС набрали 35,2% голосів (226 мандатів), СДПН – 34,3% голосів (222 мандати), ВДП – 9,8% голосів (61 мандат), “Союз 90/Зелені” – 8,1% голосів (51 […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Освіта 1. Розвиток освіти і науки Освіта Потреби науково-технічної революції зумовили у повоєнний період потребу суттєвих змін у системі освіти. Застосування в промисловості, сфері послуг та інших галузях суспільної діяльності складної техніки та сучасних технологій, а також лавиноподібне збільшення обсягів інформації, які щоденно доводиться засвоювати працівникам гуманітарної сфери, викликало постійний попит на висококваліфікованих працівників, які здатні […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Криза 1973 – 1975рр Криза 1973 – 1975рр. Починаючи з першої третини 1970-х рр. в економічному житті Заходу простежувалися тривожні явища, що перепліталися із песимістичними прогнозами фахівців стосовно майбутнього (“перегрів економіки”, зношення основного капіталу тощо). Усі розуміли: економічний бум попередніх років рано чи пізно закінчиться, однак мало-хто міг передбачати те, що буде далі. Провісником економічних труднощів стала відмова 15 […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Новий лібералізм Наприкінці XX ст. перед людством постали нові виклики: економічна глобалізація, індивідуалізм, структурні зміни на ринку праці та в процесах виробництва, інформатизація суспільства тощо. Зміни в суспільно-політичному та економічному розвитку людства спричинили появу “нового лібералізму”. Його головною метою стало забезпечення належних умов для динамічного та вільного розвитку суспільства, збереження і поширення можливостей громадян, зміцнення їхньої свободи […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Ліберальна ера” У квітні 1963 р. до влади повернулися ліберали на чолі з популярним політиком Лестером Пірсоном (1963 – 1968), що започаткувало т. зв. “ліберальну еру” (1963 -1984). Своєрідною формулою політичного життя країни стало твердження: “ліберали при владі – це норма”. Слабким місцем такої системи, однак, було те, що Канада вступила у тривалий період парламентаризму меншості, коли […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Держава добробуту До традиційних функцій держави, як-от організаційна та правова, після Другої світової війни додалася ще одна важлива функція – турбота про добробут своїх громадян. На 1950 – 1960-і pp. припадає становлення і розквіт соціальної держави, відомої також як “держава добробуту” (welfare state). Підгрунтям для становлення “держави добробуту” стала теорія “народного капіталізму”, що передбачала забезпечення добробуту всіх […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Праворадикалізм У 70-ті роки XX ст. у країнах Західної Європи почали виникати молоді угруповання праворадикального спрямування. Серед них можна виділити дві групи. У програмних закликах партій авторитарної чи навіть фашистської традиції (Народний фронт у Бельгії, Німецький народний союз, Національний альянс в Італії, Народна партія у Великій Британії) заперечується легітимність існуючої політичної системи, відкидається ліберально-демократичний стиль керівництва […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Італія у 90-ті роки XX ст Політична система країни відзначалася нестабільністю, що перейшла у спадок від попередніх десятиліть. Упродовж двох десятиріч усі парламентські вибори (1972, 1976, 1979, 1983, 1987) відбувалися достроково. Наполегливішими ставали вимоги реформи політичних інститутів, внесення змін до конституції. Праві висували ідею сильної авторитарної влади. Ліві в особі ІСП пропонували встановлення президентської республіки, що передбачало вибори глави держави прямим […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Італія па початку XXI ст У травні 2001 року на парламентських виборах переміг правоцентристський блок “Дім свобод” (La Casa delle Liberta) на чолі з партією С. Берлусконі “Вперед, Італіє! (45,4%). Друге місце зайняв блок “Олива” (35%, із 2004 р. блок трансформовано в “Союз олива” – Uniti ne – у складі 4 партій), на третій позиції – ПКВ (5%). Після 1995 […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Відродження неоконсервативної ідеології Відродження неоконсервативної ідеології Період кінця 60-х – початку 70-х відзначався високими показниками економічного зростання. На фоні цього з’явилася довіра до реформ і демократизації. Водночас, уже з кінця 60-х років спостерігалися перші прояви загострення соціальних та політичних суперечностей: події 1968 р. у Франції, “спекотна осінь” 1969 р. в Італії, страйкова боротьба у США та Великій Британії […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Іспанія на початку XXI ст Незважаючи на загалом позитивні зрушення в економічному та політичному розвитку країни, в іспанському суспільстві наростали опозиційні настрої проти правлячої партії, головним чином пов’язані з її зовнішньополітичним курсом. 15 лютого 2003 р. близько 1 млн осіб у Мадриді та такої ж кількості в Барселоні зібралися на демонстрацію, протестуючи проти війни в Іраку. Ці виступи за розмахом […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 4. Сполучені Штати Америки Розділ 4. Сполучені Штати Америки США у повоєнні роки. Політика демократичної та республіканської адміністрацій (1945-1960) Упродовж Другої світової війни в житті США відбулися докорінні зміни. Воєнні дії розгорталися за тисячі кілометрів від їхньої території, Сполучені Штати, не зазнали бідувань і руйнувань, пов’язаних із війною. Порівняно невеликими були в них людські втрати на фронтах -292 тис. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Зміни в соціальній сфері Ускладнення економічної системи внаслідок структурних змін призвело до появи нових професій, брокери (посередники при укладанні угоди між продавцем і покупцем), дилери (юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють операції за свій рахунок), дистриб’ютори (збутові посередники), куртьє (посередники біржових операцій), маклери (посередники при укладанні біржової угоди), маркетолога (розробники рекламної стратегії), менеджери (наймані управителі компанії) тощо. За уніформою […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Розділ 5. Канада Повоєнні роки Друга світова війна кардинально змінила міжнародний статус Канади, посприявши її стрімкому економічному піднесенню та перетворенню у високорозвинену державу. Країна зробила помітний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції, будучи постачальником військової техніки та продуктів харчування до Великої Британії, США, Китаю, СРСР. Федеральний уряд спромігся мобілізувати до війська близько 1,1 млн осіб із усього 12-мільйонного населення […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Повоєнні роки Повоєнні роки Друга світова війна кардинально змінила міжнародний статус Канади, посприявши її стрімкому економічному піднесенню та перетворенню у високорозвинену державу. Країна зробила помітний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції, будучи постачальником військової техніки та продуктів харчування до Великої Британії, США, Китаю, СРСР. Федеральний уряд спромігся мобілізувати до війська близько 1,1 млн осіб із усього 12-мільйонного населення […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – “Друга хвиля НТР” Одним із чинників, що сприяв подоланню наслідків економічної кризи 1973 – 1975 рр. став науково-технічний поступ, також відомий як “друга хвиля” НТР або ж “Інформаційна революція” (остання чверть XX ст. – початок XXI ст). Нові технології робили виробництво товарів економнішим, дешевшим і масовим. Серед головних компонентів НТР – широке застосування електроніки, реактивної техніки, ядерної енергії, […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – ВСТУП Пропоноване читачеві видання являє собою хронологічно безпосереднє продовження виданого у 2005 р. навчального посібника “Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки 1918 – 1945 рр.” Праця присвячена розвиткові країн означених регіонів у наступний історичний період, що охоплює час від закінчення Другої світової війни по перші роки XXI ст. При окресленні хронологічних рамок опису автори […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Кіно У повоєнні роки найбільшу частку кінопродукції країн Заходу випускали режисери Голівуду. Під назвою Голлівуд прийнято об’єднувати потужні кінокомпанії США, розташовані в однойменному районі Лос-Анджелеса в Каліфорнії. Головними американськими кінокорпораціями є “XX Сенчірі Фокс”, “Парамаунт Пікчерс”, “Коламбія Пікчерс”, “Ворнер Бразерс Ентер-теймент”, “Нью Лайн Синема” та ін. Найпотужнішими кінокомпаніями Європи є “Гомон” (Франція), “Пате” (Франція), “Бабельсберг Студіос” […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Конституційний лад Конституційний лад Федеративна республіка Німеччина (без Західного Берліна) займала на час свого конституювання територію 245 тис. кв. км, із населенням 47,7 млн осіб. Згідно з Основним законом, ФРН була демократичною і соціальною федеративною державою. Важливою особливістю системи влади в республіці стало виразне обмеження компетенції президента, тісна пов’язаність федерального уряду довірою парламенту. Система влади на федеральному […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Література Головним наслідком трагічного досвіду Другої світової війни у галузі літератури стало посилення уваги до проблем моральної відповідальності людини за свої вчинки, ролі окремого індивіда в загальносвітовому історичному процесі, питань генези тоталітаризму тощо. У 1960 – 1970-х рр. письменники почали звертати більше уваги на проблеми самореалізації особи та відсутності порозуміння між людьми, спричинену конфліктом із оточенням […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Наука У другій половині XX ст. відбулися помітні зміни в усіх галузях науки. Важливою складовою наукового розвитку країн Заходу повоєнного часу стало налагодження системи швидкого впровадження у життя наукових винаходів та інновацій. Швидкими темпами в другій половині XX ст. розвивалася фішка. Головними центрами розвитку фізичних студій були Інститут фізики та астрофізики ім. Макса Планка в Гьоттінгені […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Уряди Народної партії (1996 – 2004) На дострокових парламентських виборах 1996 р. перемогу з невеликим відривом отримала Народна Партія (38,5%), соціалісти посіли друге місце (37,5%). Стабілізація в країні, процеси модернізації та інтеграція країни в Європу – фактори, які пояснюють перемогу правих. Іспанці повернулися до традиційних консервативних цінностей. Новий уряд був створений завдяки домовленості з автономістськими партіями Каталонії, Краю Басків, Канарських островів. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Перша хвиля НТР Друга світова війна, з її потребою у високих технологіях, підготувала грунт для низки революційних відкриттів і впровадження у життя новинок міжвоєнного періоду (наприклад, різного роду пластмас). Усвідомлення вагомої ролі інновацій слугувало основним чинником довгострокового технологічного зростання та змін у структурі економіки. Промисловість і сільське господарство вийшли за межі застарілих технологій XIX ст. “Нове” перетворилося на […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Консерватори при владі З середини 1970-х рр. консервативні партії в країнах Заходу змінили свою політичну стратегію, що було зумовлено економічними негараздами. Пропагуючи оновлення системи господарювання, консервативний реформізм з’явився у Канаді значною мірою як наслідок кризи неокейнсіанства. Виявилося, що можливості втручання держави у ринкові відносини досить обмежені. До того ж, актуальними стали питання законності і порядку, відродження моральних цінностей. […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – 1. Розвиток освіти і науки 1. Розвиток освіти і науки Освіта Потреби науково-технічної революції зумовили у повоєнний період потребу суттєвих змін у системі освіти. Застосування в промисловості, сфері послуг та інших галузях суспільної діяльності складної техніки та сучасних технологій, а також лавиноподібне збільшення обсягів інформації, які щоденно доводиться засвоювати працівникам гуманітарної сфери, викликало постійний попит на висококваліфікованих працівників, які здатні […]...