Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення – Пєтков С. В. – Стаття 163/13. Порушення умов видачі векселів

Видача векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуга або без визначення у відповідному договорі умови проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми зобов’язань трасата перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем – трасата) перед особою, якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж, – тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 згідно із Законом України від 09.09.2010 р. № 2511-VI)

1. Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання вексельних зобов’язань у господарській діяльності (див. Господарський кодекс України, Закон України “Про обіг векселів в Україні”).

2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається у видачі векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги або без визначення у відповідному договорі умови проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми зобов’язань трасата перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем – трасанте) перед особою, якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж.

3. Суб’єкт адміністративного проступку – як громадяни (в т. ч. фізичні особи – підприємці), так і посадові особи суб’єктів господарювання.

4. Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди),- тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах,- тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – тягне за собою накладення штрафу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 27.06.86 p. № 2444-ХІ; законами України від 28.01.94 р. № 3888-М І, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. Як 2342-ІІІ, від 18.11.2003 p. № I284-IV; у редакції Законів України від 12.01.2005 p. № 2322-IV, від 06.09.2005 p. № 2806-ІV; із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 17.02.2011 p. № 3046-VI; у редакції Закону України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

1. Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного регулювання господарської діяльності (див. Господарський кодекс України, Закони України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного регулювання господарської діяльності”).

2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається в таких формах:

1 ) провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди);

2) надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Обидва склали є формальні. Однак коментована стаття містить також кваліфікований склад, який передбачає провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), ускладнене отриманням доходу у великих розмірах.

Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” документ дозвільного характеру – це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов’язаний видати суб’єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб’єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно положень цієї ж статті вказаного Закону, принцип мовчазної згоди – принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

3. Суб’єкт адміністративного проступку – загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку)- чч. 1 і 2 цієї статті; спеціальний (посадова особа суб’єкта господарювання, громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності) – ч. З цієї статті.

4. Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення – Пєтков С. В. – Стаття 163/13. Порушення умов видачі векселів