Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення – Пєтков С. В. – Глава 25. Основні положення

Глава 25. Основні положення
Стаття 298. Обов’язковість постанови про накладення адміністративного стягнення

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами.

Відповідно до статті 298 КУАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами.

Стаття 299. Звернення постанови до виконання

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.200 І p. № 2342-ІІІ)

(1) Згідно ч. І ст.299 КУАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

(2) При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (див. статті 26,258 КУАП).

(3) Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення 15-денного строку з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу або після закінчення 15-денного строку з дня повідомлення порушнику про залишення його скарги або протесту прокурора на постанову по справі про адмінправопорушення без задоволення.

(4) Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та Іншими законами України.

Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України.

У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-1П)

(1) Згідно статті 300 КУАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України (див. розділ V КУАП).

(2) Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України (див. главу 32 КУАП).

(3) Оскільки при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (див. статтю 36 цього Кодексу), то у разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення – Пєтков С. В. – Глава 25. Основні положення