Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення – Пєтков С. В. – 1. Загальні положення

Невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності – тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188″ згідно із Законом України від 09.09.2010 р. № 2518-У І)

1. Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони культурної спадщини (див. Закон України “Про охорону культурної спадщини”).

2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства України про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності (формальний склад).

3. Суб’єкт адміністративного проступку – як громадяни, так і посадові особи.

4. Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Стаття 188/34. Невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу

Невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188м згідно із Законом України від 18.05.2010 p. № 2258-VI)

1. Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері державного фінансового моніторингу (див. Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”).

2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків (формальний склад).

3. Суб’єкт адміністративного проступку – спеціальний (посадові особи суб’єктів первинного фінансового моніторингу, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності).

4. Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

5. Матеріали про правопорушення, зокрема, і передбачене коментованою статтею, оформлюються відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 27 липня 2010 року № 121 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за № 813/18108). Нижче наведено витяги з цієї Інструкції.

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція на підставі статті 23 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” (далі – Закон), статей 221, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлює порядок складання уповноваженими на те посадовими особами Державного комітету фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) та подання органам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів та матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 166 та 188 4 Кодексу.

1.2. Протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1669 та 188 Кодексу, складаються уповноваженими на те Держфінмоніторингом посадовими особами (далі – уповноважені посадові особи), якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

1.3. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то протокол про адміністративне правопорушення складається на кожну особу окремо. У разі вчинення однією особою кількох окремих адміністративних правопорушень протоколи складаються щодо кожного з вчинених правопорушень.

1.4. Уповноважені посадові особи складають протоколи про адміністративні правопорушення за допущення таких порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму:

Порушення вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію;

Неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, Держфінмоніторингу;

Ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, на запит Держфінмоніторингу;

Порушення вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій;

Неповідомлення Держфінмоніторингу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції;

Невиконання законних вимог посадових осіб Держфінмоніторингу стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків;

Розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об’єктом обміну між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю;

Ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, пов’язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю) на запит Держфінмоніторингу.

1.5. Протоколи про адміністративні правопорушення складаються по відношенню до: посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу (абзаци другий – сьомий пункту 1 4 Інструкції);

Осіб, які незаконно розголосили в будь-якому вигляді інформацію, яка відповідно до закону с об’єктом обміну між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом, або факт її подання (одержання) та яким ця інформація стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю (абзац восьмий пункту 1.4 Інструкції);

Громадян – суб’єктів підприємницької діяльності та посадових осіб підприємств, установ, організацій, які не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу (абзац дев’ятий пункту 1.4 Інструкції).



Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення – Пєтков С. В. – 1. Загальні положення