Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України – Мельник М. П. – Стаття 60. Подання зустрічного позову
Відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-УІ)
(положення частини першої статті 60, які встановлюють строки зміни позивачем предмета або підстави позову, а також строки подання відповідачем зустрічного позову, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. ІІІ 7-рп/2011)
КОМЕНТАР:
1. Відповідно до частини першої статті 60 ГПК зустрічний позов подається для спільного розгляду з первісним позовом. Оскільки первісний позов підглядає розглядові у строк, визначений згідно із статтею 69 названого Кодексу починаючи від дня одержання позовної заяви, то й зустрічний позов має бути розглянутий у той же строк, починаючи від дня одержання первісної позовної заяви. (Лист, Вищий господарський суд, від 20.10.2006, №01-872351 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в І півріччі 2006 року”)
Якщо господарський суд, одержавши зустрічну позовну заяву, дійде висновку про те, що зустрічний позов взаємно не пов’язаний з первісним, він має діяти таким чином, як зазначено в пункті 16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 N 01-08/163 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”:
“Частиною першою статті 60 ГПК передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.
Обставини, які свідчать про взаємну пов’язаність зустрічного позову з первісним (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за усіма позовами; у зв’язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК”.
На практиці виникає часто питання щодо місяця розгляду зустрічної позовної заяви, у разі, якщо викладені в ній вимоги мають виключну підсудність. В даному випадку слід виходити з того, що за змістом ч. 1 ст. 60 ГПК зустрічний позов завжди розглядається спільно з первісним позовом в тому ж суді, в провадженні якого перебуває справа за первісним позовом, включаючи випадки, коли відповідач за зустрічним позовом є організацією, зазначеною в ч. ст. 16 ГПК.
На практиці часто виникає питання щодо строку на подання зустрічної позовної заяви. Аналізуючи ч. 1 ст. 60 ГПК України, зустрічний позов може бути поданий до початку розгляду по суті. В господарському судочинстві немає чіткого визначення поняттю “початок розгляду справи по суті”, як не має і попереднього судового засідання, як в цивільному судочинстві. На практиці часто під початком розгляду справи по суті визначають момент коли сторони розпочинають давати свої пояснення, докази або заявляти клопотання. Таким чином формально можна визначити, що зустрічний позов може бути поданий до початку надання сторонами своїх пояснень, заявлення клопотань не процесуального характеру.
2. Відповідно до частини другої статті 60 ПІК подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Тобто, позов повинен бути поданий з додержанням вимог статей 54 – 58 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту позовних вимог.
Оскільки ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено (частина друга статті 63 ГПК), то може бути оскаржена й ухвала про повернення зустрічної позовної заяви. В разі оскарження ухвали про повернення зустрічної позовної заяви до прийняття рішення за первісним позовом розгляд первісного позову може бути відкладений до розгляду скарги на названу ухвалу (частина перша статті 77 ГПК).
(2 votes, average: 4,00 out of 5)