Національна економіка – Савченко В. Ф. – 10.2. Економічна безпека та економічна незалежність держави
Економічна безпека визначається станом національної економіки, при досягненні якого забезпечуються національні інтереси, стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз, здатність до розвитку і захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства та держави.
До основних завдань економічної безпеки належать:
– підвищення якості життя населення;
– скорочення дефіциту бюджету;
– зменшення державного боргу;
– формування ефективної структури економіки;
– розвиток ринку цінних паперів;
– підтримання економічного зростання;
– зменшення безробіття;
– підтримання інфляції у загальноприйнятих нормах;
– стабільність національної валюти. Економічна безпека має такі головні складові:
– економічна незалежність – можливість здійснення самостійного державного контролю за використанням національних ресурсів, спроможність отримати конкурентні переваги для рівноправної участі у міжнародному співробітництві;
– стабільність і стійкість економіки – надійність елементів економічної системи, захист усіх форм власності, зниження ролі дестабілізуючих факторів;
– здатність до прогресу і саморозвитку – спроможність реалізовувати і захищати національні інтереси, створювати сприятливий інвестиційно-інноваційний клімат.
Основним суб’єктом економічної безпеки є держава, яка реалізує повноваження через органи законодавчої, виконавчої та судової влади.
Об’єкти економічної безпеки – держава, суспільство, окремі громадяни, підприємства, організації та установи, території країни.
Загрозу економічній безпеці становить сукупність умов і чинників, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства, держави, унеможливлюють чи ускладнюють реалізацію національних економічних інтересів. Загрози поділяють на внутрішні та зовнішні.
Основними внутрішніми загрозами у таких сферах є:
1) в економічній – масове ухилення від сплати податків; криміналізація суспільства; високий рівень зношеності основних фондів; загроза втрати продовольчої незалежності країни; скорочення обсягів виробництва у провідних та перспективних галузях; цінові диспропорції між промисловістю і сільським господарством; нелогічно зростаючий внутрішній борг; низька інвестиційна діяльність; посилення “тіньової” економіки; недостатній платоспроможний попит населення; монополізація економіки; збільшення структурних диспропорцій у промисловості; галопуюча інфляція; високий рівень безробіття;
2) У науково-технічній – скорочення частки фундаментальної науки; брак державної науково-технічної стратегії; виїзд провідних науково-технічних кадрів за кордон; руйнування науково-технічного потенціалу; зменшення науково-технічних розробок; перехід науковців у інші сфери діяльності;
3) у соціальній – соціальна незахищеність значної частини населення; зниження якості життя; поглиблення диференціації доходів; погіршення структури харчування; зменшення доступності освіти; погіршення можливостей медичного обслуговування; неконтрольовані міграційні процеси; депопуляція населення; складна демографічна ситуація.
Серед головних зовнішніх загроз вирізняють:
1) неконтрольований відплив валютних капіталів за кордон;
2) Від’ємне зовнішньоекономічне сальдо;
3) економічна залежність від окремих видів імпортної сировини та країн;
4) зростання зовнішньої заборгованості;
5) Неефективне та нецільове використання іноземних кредитів;
6) практична реалізація орієнтації на вивіз сировинних ресурсів.
Рівень економічної безпеки оцінюється кількісними (цифровими) значеннями показників-індикаторів. Перевищення поро-гових значень цих показників загрожує безпеці країни. Визначимо порогові значення окремих основних показників – індикаторів економічної безпеки національної економіки:
– валовий внутрішній продукт – падіння ЗО % ВВП за рік;
– відношення доходів 10 % найбагатших та 10 % найбідніших часток населення – 10 Разів;
– частка населення з доходами, нижчими за прожитковий рівень, – 10 % населення;
– рівень інфляції – 10 %;
– рівень безробіття – у період трансформації економіки (не більше б років) – 20 %, потім 10 %.
Інтегральний індекс економічної безпеки держави визначається за багаторівневою оцінкою, яка враховує індекси безпеки окремих сфер економіки, що, у свою чергу, також багаторівневі. Головними з них є макроекономічна, енергетична, продовольча, фінансова, демографічна, соціальна, виробнича, інвестиційна, науково-інноваційна та зовнішньоекономічна безпека.
Інтегральний індекс економічної безпеки України за останні роки має позитивну динаміку (за винятком років фінансової кризи).
Індикатори економічної безпеки дають змогу визначити показники розвитку національної економіки, а також сформулювати цілі, для реалізації яких слід усунути, в крайньому разі мінімізувати, загрози, виявлені в результаті аналізу, та поліпшувати загальний стан економіки країни.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)