Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 4.2. Виробництво на території регіону

1. Обгрунтування галузевого розміщення виробництва.

2. Фактори формування регіональних міжгалузевих комплексів.

3. Оцінювання господарського використання території.

4. Виробнича інфраструктура регіону.

1. Обгрунтування галузевого розміщення виробництва

Вирішальним фактором розвитку виробництва є потреба господарства (ринку) в певному виді продукції.

Досліджуючи механізми формування регіональної структури виробництва, можна відстежити такі тенденції:

1) Розвиток галузей, де найефективніше розвинуті малі форми організації на основі приватної власності (сфера обслуговування, сільське господарство, легка, харчова промисловість тощо), відбувається під впливом ринкових важелів: попиту, пропозиції, конкуренції і ціни. Функції держави зводяться до регулювання ринкових процесів;

2) Розміщення і розвиток підприємств базових галузей економіки, Таких як паливно-енергетичний комплекс, гірничовидобувна промисловість, металургія, деякі галузі машинобудування і хімічної промисловості Потребує економічного обгрунтування.

Процес економічного обгрунтування галузевого розміщення виробництва складається з таких етапів:

Аналіз сучасного розвитку і розміщення галузі. На цьому етапі виявляють диспропорції в розвитку і розміщенні виробництва та визначають шляхи їх усунення. При цьому враховують показники:

O забезпеченість сировинними ресурсами;

O обсяг виробництва продукції в натурі;

O собівартість і реалізації продукції;

O витрати виробництва;

O матеріаломісткість і енергомісткість;

O капітальні вкладення з виділенням коштів на розширення, реконструкцію, технічне переоснащення і нове будівництво;

O обсяг незавершеного будівництва;

O приріст продукції на 1 грн капітальних вкладень;

O рентабельність і строк окупності;

O вартість основних фондів і фондовіддачі;

O фінансове становища галузі або окремих підприємств, інвестиційних можливостей тощо.

Визначення основних умов і факторів розвитку галузі та окремих підприємств на перспективу. На цьому етапі досліджують:

O потребу ринку в певній продукції;

O виробничо-технічні особливості та рівень науково-технічного прогресу галузі;

O ресурсний фактор.

Приклад.

Виплавка 1 т чавуну потребує використання 1,2 т вугілля, 1,5 т залізної руди, 0,5 т флюсових вапняків, 30 м куб. води “_

O траснпортно-споживчий фактор; одним з методів вивчення цього фактора є виробничо-збутове зонування – визначення економічних меж рівнозначних виробничо-транспортних витрат.

Вибір варіантів і визначення оптимального варіанта розміщення галузі. Відповідно до вибраних місць розташування і обсягів виробництва розробляють кілька можливих варіантів розвитку галузі:

O для всіх варіантів визначають обсяги і технологію виробництва, капітальні та експлуатаційні витрати, які обчислюють за існуючими нормативами та стандартами виробництва;

O оцінюють економічну ефективність кожного з варіантів. Критерії оцінки можуть бути різними;

O роблять екологічну експертизу;

Етапи екологічної експертизи

Оцінювання впливу на навколишнє середовище;

Прогнозування стану природного середовища;

Висновки і рекомендації щодо зменшення негативного впливу; експертні висновки щодо можливості реалізації проекту

O обирають варіант розвитку та розміщення галузі або виробництва.

2. Фактори формування регіональних міжгалузевих комплексів

Міжгалузевий комплекс – це об’єктивно існуюче явище, яке виступає у формі пов’язаних у певному відношенні галузей (підгалузей, видів діяльності) окремої території.

Основними факторами утворення комплексів та їх територіальної організації є певні види ресурсів. Стимулятором розвитку багатьох міжгалузевих комплексів є локальні природні ресурси. Класифікація міжгалузевих регіональних комплексів, що розвиваються на природно-ресурсній базі, наведена на рис. 14 [2].

Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень   Круш П. В.   4.2. Виробництво на території регіону

Виділення в адміністративній області міжгалузевих регіональних комплексів потрібне для посилення цільової спрямованості програм-прогнозів.

Визначають певні основні підходи до виділення міжгалузевих комплексів.

Цільовий підхід. Міжгалузевий комплекс розглядається як група галузей господарського комплексу або окремих виробництв, які Поєднані Спільною метою розвитку.

Технологічний підхід. Передбачає групування галузей, які пов’язані між собою послідовністю перероблення і використання загального матеріалу та однаковим призначенням продукції.

Відтворювальний підхід. Є визначальним у виділенні міжгалузевих комплексів на регіональному рівні. Він Поєднує цільову спрямованість і технологічну послідовність перероблення сировинних матеріалів. Характерним для нього є відтворювальна цілісність міжгалузевих комплексів на всіх стадіях та об’єднання підприємств і організацій виробничої та невиробничої сфер господарства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень – Круш П. В. – 4.2. Виробництво на території регіону