Національна економіка – Носова О. В

Національна економіка – це наука та навчальна дисципліна, що вивчає закони і закономірності функціонування й розвитку економіки країни у взаємодії з іншими країнами, а також на підставі пізнаних закономірностей обгрунтовує пріоритети державної економічної політики.

Національна економіка – це наука та навчальна дисципліна, що вивчає закони і закономірності функціонування й розвитку економіки країни у взаємодії з іншими країнами, а також на підставі пізнаних закономірностей обгрунтовує пріоритети державної економічної політики.

Основу національної економіки складають підприємства, фірми, організації, домашнє господарство, які об’єднані економічними взаємовідносинами у єдине ціле, виконують певні функції у суспільному виробництві. В національній економіці кожен суб’єкт (домогосподарство, фірма, регіон, держава), включаючись до економічного

Суб’єкти національної економіки: – домогосподарства; – підприємницький сектор; – державні інститути; – закордон. Домогосподарство (ДГ) – економічний суб’єкт, діяльність якого спрямована на задоволення власних потреб з метою максимізації корисності. Домогосподарства – власники факторів виробництва,

На функціонування та розвиток національної економіки впливають різноманітні фактори. Специфіка національної економіки та особливості її функціонування визначаються не лише внутрішніми, але й зовнішніми факторами. Під зовнішніми факторами прийнято розуміти фактори, що здатні вплинути на

2.1. Генезис економічних теорій національної економіки у XVI-XIX столітті Меркантилістські теорії національної економіки. У Західній Європі меркантилізм зародився вже в XV ст., але великого поширення набув у XVII ст. Головною передумовою генези меркантилізму був

Неокласичний напрям Неокласики досить широко використовували у своїх дослідженнях математичний апарат, зокрема методи диференціального числення. Намагаючись дати кількісну характеристику досліджуваних величин, вони оперують поняттям границі, що дає змогу обмежити об’єкт аналізу і надати йому

Неокласичний напрям Неокласики досить широко використовували у своїх дослідженнях математичний апарат, зокрема методи диференціального числення. Намагаючись дати кількісну характеристику досліджуваних величин, вони оперують поняттям границі, що дає змогу обмежити об’єкт аналізу і надати йому

Неокейнсіанство Моделі стійкого економічного росту, теорії рівноваги розроблялися представниками неокейнсіанського напряму Роєм Харродом, Євсеєм Домаром, Робертом Солоу. Вони грунтувалися на тій самій методологічній передумові, що й модель Кейнса: рівновага досягається при рівності заощаджень та

Неокейнсіанство Моделі стійкого економічного росту, теорії рівноваги розроблялися представниками неокейнсіанського напряму Роєм Харродом, Євсеєм Домаром, Робертом Солоу. Вони грунтувалися на тій самій методологічній передумові, що й модель Кейнса: рівновага досягається при рівності заощаджень та

3.1. Об’єктивні основи соціалізації та порівняльний аналіз моделей соціальної ринкової економіки Трансформація економічної системи виводить на перший план питання про відношення економічного і соціального розвитку, сутність та шляхи вирішення соціальних проблем, що виникають у

3.1. Об’єктивні основи соціалізації та порівняльний аналіз моделей соціальної ринкової економіки Трансформація економічної системи виводить на перший план питання про відношення економічного і соціального розвитку, сутність та шляхи вирішення соціальних проблем, що виникають у

Однією з найбільш вдалих функціонуючих моделей соціальної ринкової економіки є шведська (скандинавська) модель – держава загального добробуту. Теоретичною основою моделі виступає теорія суспільного добробуту. Власне, вся історія розвитку економічної теорії одночасно виступає як історія

Основними ознаками соціальної ринкової економіки є соціальна стійкість і стабільність становища населення при зростанні добробуту. Головні напрямки їх досягнення: O запобігання надмірної диференціації доходів населення, яка веде до соціальних конфліктів і криз; O формування

4.1. Класифікація національних економік Економіка будь-якої країни може розглядатися як економічна система, яка складається із трьох основних елементів – продуктивних сил, виробничих відносин і господарського механізму. Складові економічної системи можуть перебувати у різному стані,

Сучасна економіка України класифікується як перехідна від командно-адміністративної (директивної) системи до ринкової. Рада Міністрів Європейського Союзу 1 грудня 2005 р. і Міністерство торгівлі США 17 лютого 2006 р. визнали ринковий характер економіки України, але

5.1. Демократія: сутність, передумови і особливості в сучасному світі Один з найважливіших критеріїв зрілості суспільства – ступінь його демократичності (рівень демократії). У демократизації суспільства суб’єкти політичного процесу в Україні вбачають мету, умову, ефективний засіб

Економічний порядок – це якісна характеристика стану соціально-економічної системи щодо морально-етичних і політичних норм. Економіка тієї або іншої країни (з урахуванням індивідуальної траєкторії розвитку) прагне у своїй еволюції до однієї з форм господарського порядку,

Тема 6. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ 6.1. Підприємство – суб’єкт підприємницької діяльності, його функції в національній економіці Обмежений обсяг основних економічних ресурсів визначає необхідність їх ефективного й раціонального використання – мінімізації витрат при максимізації результату.

Підприємство як відокремлений суб’єкт господарювання в межах національної економіки функціонує на принципах комерційного розрахунку, самофінансування, розширеного відтворення та нарощування й розвитку свого потенціалу та потенціалу держави. Процес господарювання базується на певних економічних механізмах, які

Будь-яке підприємство є системою, що функціонує у системі більш високого порядку – економічній системі регіону, держави. Підприємство – активний учасник економічних процесів на різних рівнях національної економіки – макро – мезо – мікрорівні. За

7.1. Середовище як чинник розвитку економіки Форми організації економічного життя у сучасному світі відрізняються значною різноманітністю. Щоб розібратися в причинах істотних відмінностей в організації економік різних країн необхідно звернутися до вивчення чинників, які їх

Витоки концепції соціальних властивостей матеріально-технологічного середовища можна віднайти вже в географічному детермінізмі, що започатковується древніми греками. Велике значення географічним чинникам у встановленні певного соціального порядку надавав Ш.-Л. Монтеск’є. В соціології до нього звертаються представники

8.1. Сутність і структура трудового потенціалу Трудовий потенціал (ТП) є найважливішою й найактивнішою складовою економічного потенціалу країни. Інші його складники – засоби виробництва, природні ресурси – стають реальними продуктивними силами лише за умови прикладання

Найважливіші напрямки формування і розвитку трудового потенціалу визначаються його структурою: природно-біологічним, освітньо-професійним, соціально-економічним та іншими елементами ТП. А основними інститутами його відтворення є сім’я, школа, держава з її соціальною і демографічною політикою та інші.