Національна економіка – Носова О. В. – Металургійний комплекс України
Паливно-енергетичний комплекс – це сукупність галузей промислового виробництва, які здійснюють видобуток палива, виробництво електроенергії, їх транспортування та використання. До складу паливно-енергетичного комплексу входять:
– галузі паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торф’яна, сланцева);
– електроенергетика, що включає теплові, гідравлічні, атомні електростанції та електростанції які працюють на нетрадиційних джерелах енергії.
В структурі виробництва (видобутку) палива в Україні переважає вугілля. Питома вага вугілля складає майже 60 %, тоді як на нафту припадає близько 7 %, на природний газ – 25 %. Разом з тим у споживанні паливно-енергетичних ресурсів домінуюча роль належить природному газу.
Обсяги переробки нафти в Україні в значній мірі залежать від масштабів імпортних поставок.
Забезпеченість споживання газу за рахунок власного видобутку в останні роки становить близько 20 °%. Решта газу імпортується з Росії та Туркменістану.
Енергетичною основою розвитку продуктивних сил на сучасному етапі та в перспективі є і буде електрична енергія. В Україні експлуатують: теплові, гідравлічні та атомні електростанції, а також ті, які використовують енергію вітру та Сонця.
Металургійний комплекс України
Представлений підприємствами чорної та кольорової металургії. Металургія є галуззю спеціалізації України в міжнаціональному територіальному поділі праці. Чорна металургія має великий вплив на розвиток і розміщення машинобудування, хімічної промисловості, енергетики. Металургія є потужним фактором формування територіальних промислових комплексів, крупних транспортних вузлів.
Кольорова металургія України розвивається на основі розробки родовищ сировинних ресурсів – алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті та інші.
Головними напрямками розвитку металургійного комплексу України є підвищення технічного рівня сталеплавильного, прокатного, трубного, і метизного виробництва для забезпечення поліпшення якісних показників готової металопродукції з метою задоволення потреб власних споживачів і підвищення ефективності експортного потенціалу.
Машинобудівний комплекс України
Рівень розвитку машинобудування є одним з основних показників економічного та промислового розвитку країни.
Галузі машинобудування поділяються на:
O важке;
O загальне;
O середнє;
O виробництво точних механізмів;
O виробництво приладів та інструментів;
O виробництво металевих виробів та заготовок;
O ремонт машин і устаткування.
Заходи по виведенню з кризи машинобудівного комплексу:
O визнання пріоритетності розвитку машинобудівного комплексу на базі новітніх європейських, світових і національних технологій та розбудови його на засадах технологічної й економічної самодостатності;
O вдосконалення галузевої структури машинобудування, розширення асортименту його продукції за рахунок виробництва товарів народного споживання на рівні сучасних вимог якості та конкурентоспроможності;
O розроблення і впровадження стратегії зростання темпів випуску наукомісткої продукції високого рівня; освоєння нових конкурентоспроможних зразків техніки, підвищення якості й ефективності виробництва з орієнтацією на потреби внутрішнього ринку та збільшення експортного потенціалу; розвиток ракетно-космічної, літакобудівної, суднобудівної галузей; формування інформаційних і телекомунікаційних систем тощо.
Хімічний комплекс
Розміщення хімічної промисловості має свої особливості у зв’язку з тим, що на нього впливають такі чинники:
– Екологічний чинник. Хімічна промисловість є одним з основних джерел техногенної небезпеки й забруднювачів навколишнього середовища.
– Невисока трудомісткість. її підприємства можна розмістити у слабо заселених районах. Винятком є виробництва хімічних волокон і фармацевтична промисловість.
В надрах України є запаси майже всіх видів мінеральної хімічної сировини. Хімічний комплекс використовує як сировину, так і промислові відходи, які створюються у значних обсягах в деяких галузях промисловості. Провідною підгалуззю хімічної промисловості України є виробництво мінеральних добрив – азотних фосфорних, калійних.
Україна спеціалізується також на виробництві сірчаної кислоти та соди.
Лісопромисловий комплекс (ЛПК) об’єднує підприємства, пов’язані з вирощуванням і переробкою лісової сировини. Основний продукт лісу – деревина, яку використовують переважно для виробництва засобів виробництва і предметів споживання.