Національна економіка – Носова О. В. – 14.2.2. Співробітництво України в рамках Світової організації торгівлі (СОТ)
1. У 2008 році Україна стала членом Світової організації торгівлі. СОТ – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 157 країн, на долю яких припадає більше 96 % обсягів світової торгівлі. З країн СНД до СОТ увійшли: Вірменія, Грузія, Киргизія, Молдова, Російська Федерація і Україна.
Функціями СОТ є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Зрозуміло, що вступ України до СОТ означає не тільки інтеграцію до міжнародної ринкової економіки та створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі, але і виконання принципів та норм ведення торгівлі, які є умовами інтеграції у світове співтовариство. Наприклад, одним з найважливіших є принцип недискримінації, який означає, що всі контрактні сторони-члени СОТ зобов’язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Тобто, жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід.
Принцип недискримінації поділяється на суб-принцип режиму найбільшого сприяння, який застосовується до зовнішніх ринків, та суб-принцип національного режиму, який стосується внутрішнього ринку.
Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні. Наприклад, держава член СОТ надає окремій країні, яка необов’язково є членом СОТ, деякі пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно з режимом найбільшого сприяння встановити щодо інших держав – членів СОТ однаковий пільговий режим.
Національний режим забороняє дискримінацію іноземних товарів та послуг, наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземний оферент.
Для забезпечення реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів, формування режиму найбільшого сприяння для товарів і послуг на зовнішніх ринках Україна, у травні 2008 року, приєдналась до робочих груп таких країн: Азербайджан, Алжир, Андорра, Афганістан, Багамські Острови, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Бутан, Ємен, Іран, Ірак, Казахстан, Коморські Острови, Лаос, Ліберія, Ліван, Лівія, Сан-Томе і Принсіпі, Самоа, Сейшельські Острови, Сербія, Судан, Таджикистан, Чорногорія, Російська Федерація, Узбекистан, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія.
В даний час Україна є членом 25 робочих груп щодо вступу нових членів до СОТ._3азначені переговори спрямовані на покращення доступу до ринків товарів країн-кандидатів шляхом зменшення їх ставок ввізного мита, забезпечення реалізації інтересів вітчизняних виробників, збільшення експорту товарів та послуг тощо.
Членство України в СОТ дає можливість співпрацювати з багатьма країнами, а саме мати доступ до ринків товарів цих країн з боку України, і навпаки, мати доступ до ринку України з боку даних країн. Так, еспортно-імпортні відносини України пов’язані з такими видами економічної діяльності, як металургія й обробка металу, харчова промисловість, електроенергетика, виробництво машин та устаткування, хімічне виробництво, зокрема гумових і пластмасових виробів, транспорт, видобування вуглеводнів, будівництво, виробництво коксопродуктів, готельні послуги.
Взагалі, слід сказати, що національна економіка є надзвичайно експортно-орієнтованою. Частка промислової продукції, що експортується, коливається на рівні 50 % від загального обсягу промислового виробництва і становить близько 55 % від ВВП. Понад третини вартості загального експорту припадає на продукцію металургійної галузі, а частка в експорті продукції хімічної та нафтохімічної промисловості дорівнює 20 %, машинобудівної – 10 %, аграрного сектору та харчової промисловості – понад 10 %. Що стосується імпорту, за своєю товарною структурою імпорт в Україну має однорідний та стабільний характер. Найбільшу частку займають енергоресурси – від 25 до 30 %, обладнання та устаткування – 18-20 %, продукція хімічної промисловості – близько 14 %. За результатами 2011 року частка високотехнологічних інвестиційних товарів, сировини та енергоносіїв у загальному обсязі імпорту складала понад 60 %, що й визначило й визначатиме у подальшому динаміку економічного зростання в національній економіці. Із вступом до СОТ, відповідно до Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами, було скасовано кількісні обмеження щодо експорту металопродукції до країн-членів ЄС.
Географія експорту та імпорту досить розгорнута, при цьому країни СНД займають провідне місце, що відображає таблиця 14.5.
Таблиця 14.5. ГЕОГРАФІЧНА СТРУКТУРА ЕКСПОРТУ-ІМПОРТУ УКРАЇНИ за 2011 р., %
Країни | Експорт | Імпорт |
СНД | 38 | 45 |
ЕС | 27 | 33 |
Азія | 26 | 16 |
Африка | 4.5 | 1.1 |
Америка | 4 | 4.7 |
Австралія та Океанія | 0.5 | 0.2 |
Джерело: Державний комітет статистики.
Після набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, протягом 2008-2012 рр. Верховною Радою України було прийнято 10 Законів України, розроблених Кабінетом Міністрів України з метою приведення законодавства України у відповідність із зобов’язаннями, узятими державою у рамках вступу до СОТ, і положеннями угод цієї організації.
Одним з ключових політико-економічних наслідків вступу до СОТ стало офіційне відкриття переговорного процесу відносно створення поглибленої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС.