Національна економіка – Мельникова В. І. – 10.2. Макроекономічне прогнозування та його принципи

Макроекономічне прогнозування – це виявлення і аналіз закономірностей і тенденцій розвитку національної економіки, передбачення змінень і створення наукової бази для економічної політики й державного регулювання національної економіки.

Основні принципи макроекономічного прогнозування:

1. Принцип наукової обгрунтованості, який передбачає, що прогнозування:

– базується на системних знаннях про закономірності розвитку економіки;

– ураховує реалії економічного, політичного й соціального життя країни, вітчизняний і світовий досвід;

– використовує систему нових методик і методів.

2. Принцип системності й цілісності, за допомогою якого національну економіку розглядають, з одного боку, як єдиний об’єкт, а з іншого – як сукупність самостійних напрямків (блоків) прогнозування.

3. Принцип адекватності, який використовують як теоретичну модель, що має досить точно й повно відображати реальні процеси національної економіки.

4. Принцип багатоваріантності (альтернативності), який передбачає розроблення не одного, а декількох (як мінімум трьох) варіантів майбутнього розвитку національної економіки, іншими словами, прогноз має кілька сценаріїв.

Як правило, розробляють такі варіанти (сценарії) прогнозу:

– песимістичний, що відображає нижню межу можливого розвитку національної економіки (при домінуванні негативних факторів розвитку);

– оптимістичний, що показує можливу верхню межу розвитку національної економіки (при домінуванні позитивних факторів);

– оптимально-реалістичний, що окреслює найбільш імовірну траєкторію майбутнього розвитку.

5. Принцип рентабельності (ефективності), який полягає у визначенні вартості аналітичної підготовки прогнозу і його результативності, рівноваги економіки й ефективності, якості й своєчасності. Прогноз має бути точним, повним, реальним. Його правило – мінімізація вхідних даних за їхньою аналітичною значущістю й максиміза-ція вихідних даних.

6. Принцип гласності, що полягає в доступності для суспільства, тому що прогнозуючі документи та цілі, що містяться в них, пріоритети, показники розвитку є для суб’єктів підприємницької діяльності орієнтирами при плануванні власної виробничої діяльності.

За допомогою макроекономічного прогнозування вирішують такі задачі:

– теоретико-пізнавальні – вивчення й аналіз розвитку національної економіки, передбачення змінень у майбутньому;

– практичні (управлінські) – можливість прийняття (на основі інформації про розвиток об’єкта) рішень щодо вдосконалення господарювання.

За допомогою макроекономічного прогнозування реалізують такі функції:

O виконують науковий аналіз розвитку національної економіки;

O оцінюють об’єкт прогнозування на основі вибраних альтернатив;

O підготовляють рекомендації для прийняття оптимальних рішень урядовими структурами;

O оцінюють можливі наслідки ухвалених рішень.

Науковий аналіз соціально-економічних, науково-технічних процесів і тенденцій розвитку національної економіки передбачає з’ясування вихідного рівня найважливіших проблем і факторів, виявлення тенденцій і закономірностей, які будуть визначати подальший розвиток економіки.

Стадії наукового аналізу об’єкта прогнозування:

1. Ретроспектива – дослідження історії розвитку об’єкта прогнозування для його систематизованого опису, що містить етапи:

– визначення джерел прогнозної інформації;

– збір, охоронність та оброблення інформації;

– з’ясування і уточнення кількісних та якісних характеристик об’єкта прогнозування, методів виміру й подання інформації.

2. Діагноз – визначення нинішнього стану об’єкта прогнозування (науковий опис основних характерних ознак), для чого слід виконати:

– аналіз цього об’єкта, що є основою прогнозованої моделі;

– розроблення моделі прогнозування;

– вибір адекватного методу прогнозування.

3. Перспектива – розроблення самого прогнозу (за даними діагнозу складається прогноз розвитку національної економіки), що містить такі етапи:

– верифікацію (оцінювання вірогідності, точності й обгрунтованості прогнозу);

– синтез (систематизацію окремих прогнозів);

– оцінювання повноти інформації, уточнення;

– коректування прогнозованої моделі відповідно до нової інформації, що надходить.

Оцінювання об’єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив реалізує принцип багатоваріантності: розроблення декількох варіантів майбутнього розвитку, їх аналіз і порівняння за певними категоріями (мінімізацією витрат, максимізацією результату, часовому критерію, політичними, зовнішньоекономічними факторами й ін.). При оцінюванні враховуються два аспекти: детермінантності (обмеженості) й невизначеності (ймовірного розвитку у випадку можливої дії невідомих факторів).

Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рішень – це формування макроекономічного прогнозу, який передбачає розроблення відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору й характеру конкретних заходів державного впливу (обгрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів державного регулювання економіки для урядових структур).

Оцінювання можливих наслідків ухвалених рішень полягає в тому, що запропоновані рекомендації слід супроводжувати передбаченими результатами майбутнього державного втручання (невтручання) в економічне життя суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

Національна економіка – Мельникова В. І. – 10.2. Макроекономічне прогнозування та його принципи