Національна економіка – Мельникова В. І. – 1.5. Особливості національної економіки України
Національна економіка будь-якої держави – це складна господарська, соціальна, організаційна, науково-технологічна система. Вона має сукупний економічний потенціал, серед якого виділяють: природно-ресурсний, виробничий, трудовий, науково-технічний.
Розвиток господарської системи країни приводить до вдосконалення її національного ринку, в межах якого формуються й діють його сегменти: ринки товарів і капіталу, послуг, праці, нерухомості, фондовий ринок, ринок інтелектуальної власності, а також засобів виробництва.
У складі національної економіки відбуваються постійні структурні, організаційні й інші зміни, що обумовлюються особливостями її господарчої системи та характеризуються певними тенденціями й закономірностями розвитку.
Взаємозв’язки рівнів національної економіки, сегментів національного ринку та всередині них є опосередкованими таким:
– формами власності;
– рухом матеріальних потоків різних видів ресурсів;
– потоками грошової маси, а також рухом цінних паперів всіх видів.
Усі взаємовідносини регулюються законодавчими й нормативними актами державної влади.
Конституція України – основний закон держави. Саме вона закладає основи для розвитку національної економіки. В Конституції підтверджується, що Україна є суверенною й незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст. 1). Україна є унітарною державою, її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст. 2).
Фактори, що впливають на формування національної економіки України, поділяють на об’єктивні й суб’єктивні. До Об’єктивних факторів Відносять:
– розвал Радянського Союзу й розрив традиційних економічних зв’язків;
– значну сировинну й, у першу чергу, енергетичну залежність від інших країн;
– деформовану, нераціональну неефективну структуру національного господарства (високомонополізовану, мілітаризовану економіку з потужним індустріальним потенціалом, що важко піддається структурній перебудові);
– ресурсомістке витратне виробництво;
– значну залежність від іноземної допомоги;
– важкі наслідки Чорнобильської аварії;
– велику долю виробництва, що знаходиться в тіньовій сфері. На формування національної економіки України впливають такісуб’єктивні фактори:
– повільний хід ринкових перетворень;
– непідготовленість уряду й населення до реформування, важкий і хворобливий процес адаптації до нових економічних умов;
– непогодженість відносин між законодавчою та виконавчою владами;
– самоусунення держави від виконання регульованих функцій, помилки й прорахунки уряду;
– недостатня кількість кваліфікованих фахівців (тобто відсутність команди реформаторів);
– політична нестабільність;
– зростання соціальної напруженості, величезна диференціація доходів, зубожіння значної частини населення;
– український менталітет (соціально-психологічні особливості нації, які полягають в консерватизмі, обережності, надмірній терпимості, надії на чиюсь допомогу).
Незважаючи на все, зазначене вище, слід створити умови, які забезпечать успішне реформування національної економіки України. Для цього є необхідними:
– формування реальної ідеї національного розвитку;
– наявність єдиної програми перетворень, політичної волі й команди реформаторів;
– швидке (наскільки можливо) реформування;
– економічна лібералізація (від старої бюрократичної системи до прозорих ринкових відносин) і дієздатний уряд;
– єдність і консолідація всього суспільства;
– забезпечення еквівалентності української економіки із зовнішнім економічним середовищем;
– забезпечення високого соціального добробуту й соціального захисту населення;
– необхідність екологічної збалансованості національної економіки;
– якнайшвидше впровадження інноваційної моделі розвитку національної економіки.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)