У структурі економіки України суттєва роль належить державному сектору економіки, який охоплює підприємства, установи та організації, що перебувають у повній або частковій власності держави Й функціонують з метою отримання прибутку (соціального ефекту) та вирішення
У створенні сприятливих умов життєдіяльності людей визначальна роль належить суспільному сектору сфери послуг. Суспільний сектор сфери послуг — це сукупність державних, комунальних підприємств і громадських організацій, продуктом діяльності яких є послуги. Послуги можуть надаватись
Визначальна роль науки і техніки у формуванні постіндустріального суспільства, забезпеченні конкурентоспроможності економіки зумовлює необхідність пріоритетної підтримки з боку держави розвитку науково-технічної й інноваційної діяльності. Науково-технічна діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття та
Соціальна політика держави – це система управлінських, організаційних, регулятивних, саморегулятивних заходів, дій, принципів і засад, спрямованих на забезпечення оптимального соціального рівня та якості життя, соціального захисту малозабезпечених верств населення, їх соціальної безпеки в суспільстві.
Розвиток національної економіки великою мірою визначається функціонуванням ринку праці та особливостями використання трудових ресурсів. Ринок праці характеризує відносини, які складаються в процесі пропонування, найму та оцінки робочої сили і відображає баланс інтересів між роботодавцями,
Однією з основних складових соціально-економічної політики розвитку України в сучасних умовах є Державна екологічна політика, Яка передбачає застосування системи заходів, цілей та дій органів державної влади всіх ієрархічних рівнів, спрямованих на досягнення екологічної безпеки,
Державна регіональна політика посідає особливе місце в системі державного регулювання економіки. Адже регулювання економічного та соціального розвитку має грунтуватись на вивченні ресурсних, геополітичних, демографічних, історичних і насамперед економічних особливостей кожної частини території держави, на
9.1. Прогнозування розвитку національної економіки. 9.2. Програмування національної економіки. 9.3. Макроекономічне планування розвитку національної економіки. 9.1. Прогнозування розвитку національної економіки Сутність та завдання прогнозування національної економіки Система прогнозів соціально-економічного розвитку. В умовах ринкової економіки
9.1. Прогнозування розвитку національної економіки. 9.2. Програмування національної економіки. 9.3. Макроекономічне планування розвитку національної економіки. 9.1. Прогнозування розвитку національної економіки Сутність та завдання прогнозування національної економіки Система прогнозів соціально-економічного розвитку. В умовах ринкової економіки
9.1. Прогнозування розвитку національної економіки. 9.2. Програмування національної економіки. 9.3. Макроекономічне планування розвитку національної економіки. 9.1. Прогнозування розвитку національної економіки Сутність та завдання прогнозування національної економіки Система прогнозів соціально-економічного розвитку. В умовах ринкової економіки
Під Методами економічного прогнозування Розуміють сукупність прийомів, оцінок та способів дослідження економічних процесів, які дають можливість на основі аналізу минулих (ретроспективних) внутрішніх і зовнішніх зв’язків у системі або їх змін передбачати можливий (ймовірний) її
Державне прогнозування Є науково обгрунтованим передбаченням напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного розвитку. Учасниками
Сутність та завдання програмування, види цільових комплексних програм Суть Програмування Полягає в аналізі стану національної економіки, виявленні проблем, які не можуть вирішити ринкові механізми, розроблення та реалізації окремих економічних програм. Головними завданнями програмування є
Сутність та завдання програмування, види цільових комплексних програм Суть Програмування Полягає в аналізі стану національної економіки, виявленні проблем, які не можуть вирішити ринкові механізми, розроблення та реалізації окремих економічних програм. Головними завданнями програмування є
Сутність та завдання програмування, види цільових комплексних програм Суть Програмування Полягає в аналізі стану національної економіки, виявленні проблем, які не можуть вирішити ринкові механізми, розроблення та реалізації окремих економічних програм. Головними завданнями програмування є
У загальному розумінні План – це сукупність обгрунтувань цілей і рішень, необхідних для досягнення цілі. Процес розроблення плану називається плануванням. Особливість макроекономічного планування полягає в тому, що його об’єктом є національна економіка, а суб’єктом
10.1. Характеристика структурних змін в національній економіці. Вимірювання структурного ефекту. 10.2. Цілі та завдання структурної політики держави. Механізм структурної корекції національної економіки, 10.3. Стимулювання інвестиційної діяльності як умова забезпечення ефективності структурної перебудови національної економіки.
10.1. Характеристика структурних змін в національній економіці. Вимірювання структурного ефекту. 10.2. Цілі та завдання структурної політики держави. Механізм структурної корекції національної економіки, 10.3. Стимулювання інвестиційної діяльності як умова забезпечення ефективності структурної перебудови національної економіки.
Як зазначалося, економіка країни є складною структурованою системою, в якій окремі елементи перебувають у відповідних взаємовідносинах і взаємозв’язках. Коригуючи структурні пропорції, держава створює сприятливі умови для досягнення соціально-економічних цілей, забезпечує оптимальне і стабільне функціонування
Одним із механізмів реалізації структурної політики є переорієнтація інвестиційних потоків у пріоритетні сфери діяльності та галузі національної економіки. Це здійснюється через стимулювання інвестиційної активності в цих секторах. Метою стимулювання інвестиційної діяльності є реалізація заходів,
11.1. Економічне зростання: визначення” фактори, джерела, типи значення в розвитку національної економіки, 11.2. Моделі економічного зростання. 11.3. Потенціал економічного зростання національної економіки. Часткові та узагальнюючі показники економічного зростання. 11.4. Макроекономічна політика стимулювання економічного зростання:
11.1. Економічне зростання: визначення” фактори, джерела, типи значення в розвитку національної економіки, 11.2. Моделі економічного зростання. 11.3. Потенціал економічного зростання національної економіки. Часткові та узагальнюючі показники економічного зростання. 11.4. Макроекономічна політика стимулювання економічного зростання:
Залежно від того, як вирішуються основні проблеми економічного зростання, що стосуються тенденцій, джерел економічного зростання, забезпечення його тривалої стійкості, передбачення наслідків обраної технологічної політики, активізації темпів оновлення та зміни структури національної економіки, визначення домінуючих
Забезпечення стабільного економічного зростання національної економіки пов’язане напряму зі стратегічним курсом та обраною моделлю економічного розвитку, що дає можливість якнайкраще реалізувати потенційні ресурси країни, її науково-технічний, виробничий, трудовий, фінансовий, інформаційний, управлінський потенціал. Потенціал економічного
Стратегічною метою економічної політики для кожної національної економіки в контексті управління її довгостроковим розвитком є забезпечення економічного зростання за допомогою інструментарію державного регулятивного впливу, який відображається в політиці економічного зростання. Специфіка такої політики визначається
Стратегічною метою економічної політики для кожної національної економіки в контексті управління її довгостроковим розвитком є забезпечення економічного зростання за допомогою інструментарію державного регулятивного впливу, який відображається в політиці економічного зростання. Специфіка такої політики визначається
12.1. Влив глобалізації на розвиток національної економіки. Адаптація національної економіки до глобальних змін. 12.2. Форми і методи інтеграції національної економіки у світове господарство. 12.3. Механізми зовнішньоекономічних зв’язків України. 12.4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. 12.5.
12.1. Влив глобалізації на розвиток національної економіки. Адаптація національної економіки до глобальних змін. 12.2. Форми і методи інтеграції національної економіки у світове господарство. 12.3. Механізми зовнішньоекономічних зв’язків України. 12.4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. 12.5.
Динамічний розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений: економічним розвитком країн, їх груп та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів; закономірностями науково-технічного прогресу; тенденціями демографічного розвитку; наявністю глобальних проблем (енергетичної, продовольчої, економічної, охорони навколишнього
Для забезпечення ефективного включення національної економіки у світове господарство і міжнародне співробітництво першочергового значення набуває процес формування механізму зовнішньоекономічних зв’язків, тобто його теоретичне розроблення та практичне втілення. Під Механізмом зовнішньоекономічних зв’язків Слід розуміти сукупність
З огляду на багатогранність зовнішньоекономічної діяльності та її важливість для розвитку національної економіки в Україні створена відповідна система державного регулювання цієї сфери, яка об’єднує: 1) закони України, нормативно-правові акти митного (тарифного) і немитного регулювання,
Ключовим елементом зовнішньоекономічного механізму є валютне регулювання, під яким слід розуміти регламентування державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій, що реалізуються на національному і міжнародному рівнях. Суб’єктами валютного регулювання є центральний банк та
Перевищення державних витрат над доходами породжує бюджетний дефіцит. У невеликих розмірах він стимулює ефективний попит економічної системи, а у разі збільшення призводить до зростання державного боргу. Теоретично можна виокремити чотири основних напрями подолання дефіциту
Входження національної економіки до системи світогосподарських зв’язків породжує об’єктивну необхідність підвищення її конкурентоспроможності. Конкурентоспроможність національної економіки – це здатність економічної системи забезпечувати за будь-якого впливу внутрішніх та зовнішніх чинників соціально-економічну оптимальність, яка виявляється у