Національна економіка – Мельник А. Ф. – Механізм розроблення та реалізації цільових комплексних програм

Сутність та завдання програмування, види цільових комплексних програм

Суть Програмування Полягає в аналізі стану національної економіки, виявленні проблем, які не можуть вирішити ринкові механізми, розроблення та реалізації окремих економічних програм. Головними завданнями програмування є підтримання економічної рівноваги, вплив на якісне перетворення економіки, стимулювання її розвитку. Мета державного програмування – досягнення прийнятного для держави варіанта розвитку економіки.

Програмування розвитку національної економіки має такі специфічні особливості: втручання держави в економіку не ліквідує стихійність у ринкових перетвореннях, а лише коригує цей процес; програмування є елементом сучасної ринкової організації економіки, оскільки держава не керує агентами ринку, а лише спрямовує їхню діяльність; основою програмування є структурне регулювання; програмування як форма впливу на економіку е системним і комплексним.

Особливе місце в системі державних програм посідають цільові комплексні програми. Згідно із законом України “Про державні цільові програми”1 державна цільова програма – це комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.

Метою розроблення державних цільових програм (ДЦП) є сприяння реалізації державної політики у пріоритетних напрямах розвитку держави, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць; забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу, а також координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розв’язання найважливіших проблем.

Державні цільові програми поділяють:

1) на загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля (далі – загальнодержавні програми) – це програми, які охоплюють усю територію держави або значну кількість її регіонів, мають довгостроковий період виконання і реалізуються центральними та місцевими органами виконавчої влади;

2) інші програми, метою яких є розв’язання окремих проблем розвитку економіки і суспільства, а також проблем розвитку окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць, що потребують державної підтримки.

За спрямованістю державні цільові програми поділяють: 1) на економічні, що спрямовані на розв’язання комплексних галузевих і міжгалузевих проблем виробництва, підвищення його ефективності та якісних характеристик, забезпечення ресурсозбереження, створення нових виробництв, розвиток виробничої кооперації. До таких програм, включених у Програму соціально-економічного розвитку України2, належать: Національна енергетична програма; Комплексна державна програма енергозбереження в Україні; Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010-2015 рр.; Державна програма розвитку промисловості; Державна програма машинобудування та ін.;

2) Науково-технічні, Що розробляються для розв’язання найважливіших науково-технічних проблем, створення принципово нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, іншої науко-місткої та конкурентоспроможної продукції. Серед таких програм е: Державна цільова програма розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки; Державна цільова науково-технічна програма “Нанотехнології та наноматеріали” на 2010-2014 роки; Державна програма прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки;

3) Соціальні, Що передбачають розв’язання проблем підвищення рівня та якості життя, проблем безробіття, посилення соціального захисту населення, поліпшення умов праці, розвиток охорони здоров’я та освіти. Найважливішими програмами соціального характеру є: Державна програма зайнятості; Державна програма забезпечення молоді житлом; Державна цільова науково-технічна та соціальна програма “Наука в університетах” на 2008-2012 роки; Міжгалузева комплексна програма “Здоров’я нації” на 2002-2011 роки тощо;

4) Національно-культурні, Спрямовані на розв’язання проблем національно-культурного розвитку, збереження національної культурної спадщини, задоволення інтелектуальних та духовних потреб людини;

5) Екологічні, Метою яких є здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів, запобігання катастрофам екологічного характеру та ліквідація їх наслідків. Серед найважливіших можна виокремити: Загальнодержавну програму “Питна вода України” на 2006-2020 роки; Програму поводження з твердими побутовими відходами; Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки тощо;

6) Оборонні, Що розробляються з метою посилення обороноздатності держави. Найважливішими серед них є: Державна програма розвитку озброєння та військової промислової техніки на період до 2015 року; Державна програма розвитку озброєння та нової техніки Збройних Сил України; Державна цільова оборонна програма утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання на 2008- 2017 роки; Державна програма переходу Збройних Сил України до укомплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом;

7) правоохоронні, спрямовані на забезпечення правоохоронної діяльності, боротьби зі злочинністю та державної безпеки. Серед таких програм слід назвати Державну цільову правоохоронну програму “Облаштування та реконструкція прикордонної служби кордону” на період до 2015 року, фінансування якої передбачено Державним бюджетом України.

Державні цільові програми можуть спрямовуватися на розв’язання інших проблем, у тому числі регіонального розвитку, що мають державне значення.

Розроблені заходи, завдання та показники державних цільових програм: а) вносяться до відповідних розділів Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік і б) враховуються під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік шляхом визначення головними розпорядниками бюджетних коштів обсягів видатків на їх реалізацію у складі бюджетних програм та включення центральним органом виконавчої влади з питань фінансів відповідних бюджетних запитів до пропозицій проекту Державного бюджету України.

Перелік державних цільових програм, які планується виконати у відповідному році а використанням коштів Державного бюджету України, подається на розгляд Верховної Ради України у складі проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України та разом із проектом закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Механізм розроблення та реалізації цільових комплексних програм

Основними стадіями розроблення та виконання державної цільової програми є:

1) ініціювання розроблення державної цільової програми, розроблення та громадське обговорення концепції програми (Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Національний банк України, Національна академія наук України, Верховна Рада АР Крим, обласні Київська та Севастопольська міські державні адміністрації);

2) схвалення концепції програми та прийняття рішення щодо розроблення проекту програми, визначення державного замовника та строків її розроблення (КМУ розглядає концепцію ДЦП та у разі її схвалення приймає рішення про розроблення проекту програми, визначає державних замовників та строки її розроблення);

3) розроблення проекту програми – визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї, а також обсягів і джерел фінансування;

4) державна експертиза проекту програми;

5) погодження та затвердження програми (загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля за поданням КМУ затверджуються законом, а інші ДЦП – за поданням державних замовників затверджуються КМУ);

6) конкурсний відбір виконавців заходів і завдань програми. ДЦП виконується шляхом здійснення її заходів і завдань органами державної влади, а також виконавцями, передбаченими програмою. Виконавцями ДЦП можуть бути підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що визначаються державним замовником для виконання заходів і завдань програми на конкурсних засадах);

7) організація виконання заходів і завдань програми, здійснення контролю їх виконання;

8) підготовка та оцінка щорічних звітів про результати виконання програми, а в разі потреби – проміжних звітів;

9) підготовка та опублікування в офіційних друкованих виданнях заключного звіту про результати виконання програми.

Проект державної цільової програми має містити: 1) паспорт програми – стислий виклад основних даних (назва, рішення про розроблення, відомості про державного замовника та відповідальних виконавців програми, строк виконання, обсяги та джерела фінансування); 2) визначення мети програми; 3) обгрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, а також необхідності фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України; 4) перелік заходів і завдань із визначенням виконавців, строків виконання (у цілому і поетапно), обсягів та джерел фінансування (з розбиттям за роками); 5) розрахунок очікуваних результатів (економічних, соціальних, екологічних тощо) виконання програми та її ефективності; 6) розрахунок обсягів та визначення джерел фінансування програми, у тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України (з розбиттям за роками). Проект державної цільової програми підлягає обов’язковій державній експертизі. Розробляються та виконуються ДЦП за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, передбачених законодавством України. Для розроблення й обгрунтування різних варіантів ЦКП доцільно використовувати методи економічного аналізу, методи структурного аналізу, балансові методи, методи обгрунтування рівня розвитку виробництва й основних показників за факторами впливу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Національна економіка – Мельник А. Ф. – Механізм розроблення та реалізації цільових комплексних програм