Національна безпека України – Ліпкан В. А. – 3.8. У сфері оборони
До об’єктів недержавного управління національною безпекою України у сфері оборони належать:
Науково-дослідні установи та підприємства недержавної форми власності, які виконують державні оборонні замовлення або займаються оборонною проблематикою.
Зовнішніми загрозами*, які становлять собою найбільшу небезпеку для об’єктів забезпечення національної безпеки України в сфері оборони, є:
– усі види розвідувальної діяльності зарубіжних країн;
– впливи на систему національної безпеки на всіх рівнях та стадіях її забезпечення у різних сферах життєдіяльності з боку імовірних противників;
– диверсійно-підривна та терористична діяльність спеціальних служб іноземних держав і організацій;
– посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність з боку іноземних держав або іноземних військових угруповань;
■ нарощування іноземними державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;
– втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;
– можливість застосування ядерної зброї, інших видів зброї масового ураження проти України або використання з терористичною метою ядерних та інших об’єктів на її території;
– діяльність іноземних економічних, політичних, воєнних та інших структур, спрямована проти інтересів України в сфері оборони.
Внутрішніми загрозами* які є найбільшою небезпекою для зазначених об’єктів, е:
■ умисні дії, а також помилки персоналу систем безпеки;
– ненадійне функціонування систем безпеки спеціального призначення;
– інформаційно-пропагандистська діяльність недержавних структур, яка підриває престиж та імідж Збройних сил України та їх боєготовність;
– недостатня вирішеність питань захисту прав інтелектуальної власності підприємств недержавної форми власності, що призводить до витікання за кордон цінних ресурсів у галузі безпеки;
– невирішеність питань перепідготовки військовослужбовців для поповнення недержавної системи забезпечення національної безпеки України;
– політизація суб’єктів забезпечення національної безпеки;
– створення та функціонування незаконних збройних формувань;
– створення та функціонування на території України терористичних формувань, діяльність яких може бути спрямована як проти України, так і проти іноземних держав.
До основних напрямів удосконалення функціонування системи забезпечення національної безпеки в сфері оборони є:
– сприяння відповідно до закону розвідувальним та органам, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, у виявленні та припиненні розвідувальної діяльності іноземних країн;
■ створення механізмів щодо нейтралізації негативних впливів будь-якої природи на систему національної безпеки на всіх рівнях і стадіях її забезпечення в усіх сферах життєдіяльності з боку ймовірних противників;
– сприяння компетентним органам державної влади у виявлення та припиненні диверсійно-підривної та терористичної діяльності спеціальних служб іноземних держав і організацій;
– запобігання спроб та усунення порушень державного кордону і територіальної цілісності України;
– участь разом зі Збройними силами України та Державною прикордонною службою України, а також іншими військовими формуваннями у встановленні адекватного співвідношення сил поблизу державного кордону України з метою забезпечення їх максимальної ефективності та адекватності реальним та потенційним загрозам;
– забезпечення проведення політики національної безпеки відповідно до національних інтересів, що дозволить чітко окреслювати механізми участі України в збройних конфліктах як поблизу її кордонів, так і по усьому світі;
– участь відповідно до законодавства у створенні е4>ективних механізмів і проведенні комплексних заходів щодо запобігання можливої агресії або воєнного конфлікту, локалізації та ліквідації їх наслідків, фінансове сприяння у становленні ядерних сил України;
– сприяння компетентним органам державної влади у виявленні та припиненні діяльності іноземних економічних, політичних, воєнних та інших структур, спрямованої проти національних інтересів України у сфері оборони;
– забезпечення якісної підготовки військових кадрів і навчання військовозобов’язаних у запасі;.
– забезпечення модернізації існуючих, розроблення та впровадження новітніх зразків бойової техніки та озброєння;
– здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними силами України та іншими військовими формуваннями;
– систематичний моніторинг загроз та небезпек, структуризація цілей забезпечення національної безпеки у сфері оборони і визначення відповідних практичних задач;
– виявлення та припинення відповідно до законодавства інформаційно-пропагандистської діяльності недержавних структур, яка підриває престиж та імідж Збройних сил України, їх боєготовність;
– захист прав інтелектуальної власності підприємств недержавної форми власності;
– організація перепідготовки військовослужбовців для поповнення недержавної системи забезпечення національної безпеки України;
– зменшення політизація суб’єктів недержавної системи забезпечення національної безпеки України шляхом чіткого законодавчого регламентування їх прав і обов’язків;
■ сприяння компетентним органам державної влади у виявленні та припиненні функціонування незаконних збройних формувань, заборона створення незаконних воєнізованих формувань, непередбачених Конституцією України;
– сприяння компетентним органам державної влади у виявленні та припиненні функціонування на території України терористичних формувань, діяльність яких може бути спрямована як проти України, так і проти іноземних держав;
– сприяння у проведенні сертифікації засобів і систем безпеки у відповідних системах управління військового призначення;
– постійне удосконалення засобів і систем безпеки, захищених систем зв’язку і управління військами та зброєю, підвищення надійності засобів безпеки спеціального призначення;
– удосконалення організаційно-функціональної структури системи забезпечення національної безпеки України у сфері оборони та координація взаємодії державної і недержавної систем забезпечення;
– участь відповідно до законодавства України в активних заходах щодо протидії інформаційно-пропагандистським і психологічним операціям імовірного противника;
– підготовка вузами недержавної форми власності безкоштовно або на контрактній спеціалістів у галузі забезпечення національної безпеки у сфері оборони.