Національна безпека України – Ліпкан В. А. – 4.1. Основні положення політики забезпечення національної безпеки України
4.1. Основні положення політики забезпечення національної безпеки України
Політика забезпечення національної безпеки України визначає основні напрями діяльності недержавних суб’єктів у цій області, порядок закріплення їх обов’язків по захисту національних інтересів України у рамках напрямів їх діяльності та базується на дотриманні балансу інтересів особи, суспільства і держави.
Діяльність недержавної системи забезпечення національної безпеки базується на таких принципах:
– дотримання Конституції України, законодавства України загальновизнаних принципів і норм міжнародного права при здійсненні діяльності із забезпечення національної безпеки України;
– відкритість у реалізації функцій недержавних суб’єктів, яка передбачає інформування суспільства про свою діяльність з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України;
– правова рівність усіх учасників процесу забезпечення національної безпеки поза залежністю від їх політичного, соціального і економічного статусу;
– пріоритетний розвиток вітчизняних сучасних технологій та систем безпеки.
Держава у процесі реалізації своїх функцій по забезпеченню національної безпеки:
– здійснює моніторинг (об’єктивний та всебічний аналіз і прогнозування, спостереження та оцінку) загроз та небезпек націонал ь вій безпеці України, розробляє заходи з урахуванням недержавних суб’єктів по її забезпеченню;
– організує роботу недержавної системи забезпечення національної безпеки по реалізації комплексу заходів, спрямованих на попередження, виявлення та нейтралізацію, організацію процесу управління загрозами та небезпеками національній безпеці України;
■ підтримує діяльність недержавної системи забезпечення національної безпеки, спрямовану на здійснення даної діяльності;
– здійснює контроль за розробленням, створенням, розвитком, використанням, експортом та імпортом технологій, засобів та систем безпеки через їх сертифікацію і ліцензійну діяльність;
– проводить необхідну протекціоністську політику щодо виробників технологій, засобів і систем безпеки на території України та за її межами і вживає заходів по захисту внутрішнього ривку від проникнення на нього неякісних продуктів у сфері безпеки;
– сприяє наданню недержавним суб’єктам доступу до світових ресурсів забезпечення безпеки;
– формулює і реалізує державну політику національної безпеки України;
– організовує розроблення державної програми забезпечення національної безпеки України, яка об’єднує зусилля державних і недержавних організацій у цій області.
Удосконалення правових механізмів регулювання суспільних відносин, які виникають в процесі забезпечення національної безпеки, е пріоритетним напрямом державної політики національної безпеки України.
Це передбачає:
■ оцінку ефективності застосування діючих законодавчих та інших нормативних правових актів у сфері національної безпеки та відпрацювання механізмів їх удосконалення;
– створення організаційно-правових механізмів забезпечення національної безпеки;
– визначення правового статусу всіх суб’єктів забезпечення національної безпеки, встановлення їх відповідальності за дотримання законодавства України в даній сфері;
– створення системи відбору та аналізу даних про джерела загроз та небезпек національній безпеці України, а також наслідків їх здійснення;
– сприяння в удосконаленні системи підготовки кадрів навчальними закладами недержавної форми власності, які залучаються до забезпечення національної безпеки України.
Нормативно-правове забезпечення національної безпеки України має базуватися, передусім, на дотриманні принципів законності, балансу інтересів особи, суспільства і держави в сфері національної безпеки.
Дотримання принципу законності потребує від недержавних суб’єктів забезпечення національної безпеки при вирішенні виникаючих питань беззастережно дотримуватись чинного законодавства, що регулює суспільні відносини у даній сфері.
Дотримання принципі/ балансу інтересів громадян. суспільства і держави у сфері національної безпеки передбачає законодавче закріплення пріоритету цих інтересів у різних сферах життєдіяльності, а також використання форм цивільного контролю за діяльністю як державних, так і недержавних суб’єктів забезпечення національної безпеки. Реалізація гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина, що стосуються діяльності у сфері національної безпеки України, є важливим завданням держави у сфері національної безпеки.
Держава всіляко підтримує функціонування недержавної системи забезпечення національної безпеки і сприяє її ефективній роботі.
4.2. Першочергові заходи по реалізації недержавними суб’єктами політики національної безпеки України
Першочерговими заходами по реалізації недержавними суб’єктами політики забезпечення національної безпеки України є:
– розроблення і сприяння у впровадженні механізмів реалізації правових норм, які реалізують відносини у сфері національної безпеки, а також підготовка пакету нормативно-правового забезпечення національної безпеки України;
– розроблення і сприяння у реалізації механізмів підвищення ефективності управління недержавною системою забезпечення національної безпеки;
– надання допомоги у прийнятті і реалізації державних програм, які передбачають формування загальнодоступних архівів ресурсів недержавних суб’єктів забезпечення національної безпеки, підвищення правової культури і комп’ютерної грамотності громадян, розвиток інфраструктури єдиного простору безпеки України, системне управління загрозами та небезпеками, створення безпечних технологій для систем, які використовуються у процесі реалізації життєво важливих функцій суспільства і держави, вжиття заходів щодо забезпечення технологічної незалежності країни в галузі створення і експлуатації систем безпеки;
– розвиток системи підготовки кадрів, які використовуються в галузі забезпечення національної безпеки України;
– гармонізація вітчизняних стандартів в галузі забезпечення національної безпеки України.