Частини мови – це слова, що характеризуються спільними лексичними ознаками, властивими їм граматичними категоріями, синтаксичними функціями і засобами словотвору. Наприклад: іменникам притаманне лексичне значення загальної предметності (земля, паїв, степ), прикметникам-ознаки (синій, житній, високий): числівникам

1. Терміни та їх місце в діловому мовленні Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання – науки, культури, техніки, політики, економіки, називаються термінами. Терміни

1. Терміни та їх місце в діловому мовленні Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання – науки, культури, техніки, політики, економіки, називаються термінами. Терміни

В українській мові іменники мають однину й множину. Однина – позначення одного предмета, а також того, що сприймається як одне ціле: паркет, приміщення, прилад, цвях, ескіз, макет, ідея, підприємство. Множина – це позначення сукупності

За належністю до роду та за характером відмінкових закінчень розрізняють чотири відміни іменників. До І відміни належать іменники жіночого, чоловічого, а також спільного роду з закінченнями – а, – я: група, вільха, бібліотека, книжка,

1. Мова і професія Мова нації – універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ, його духовність. “За ставленням кожної людини до своєї мови можна абсолютно точно судити не тільки про

У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень – а, – у, – я, – ю немає. Однак існує певна закономірність у їх використанні. Так, у родовому відмінку однини іменники II відміни мають

1. Професійна лексика Професіоналізм и – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії. У різних галузях науки, виробництва, політики, культури професіоналами виступають як синоніми до вже існуючих термінів.

1. Професійна лексика Професіоналізм и – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії. У різних галузях науки, виробництва, політики, культури професіоналами виступають як синоніми до вже існуючих термінів.

Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться: – іменники, утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (одна з яких – дієслівного походження): коноплепрядіння, бавовнозаготівля, звуковловлювач, садовод, газомір, слов янознавство,

1. Граматична форма ділових документів При складанні документів виникають труднощі не лише в доборі потрібних слів, а й у виборі відповідної граматичної форми. Найчастіше виникає сумнів щодо використання роду іменників, коли це стосується назви

Прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками; виражають не процесуальні ознаки, властивості та відношення між предметами

Прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками; виражають не процесуальні ознаки, властивості та відношення між предметами

В українській мові розрізняють дві групи прикметників: тверду і м’яку. До твердої групи належать: – прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення – ий, – а, –

В українській мові розрізняють дві групи прикметників: тверду і м’яку. До твердої групи належать: – прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення – ий, – а, –

1. Логічна послідовність документів Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад. Університет інформує про новий набір студентів; Фірма надає оренду приміщень. Є такий різновид документів, коли назва дійової особи вживається в, називному відмінку. Наприклад:

1. Логічна послідовність документів Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад. Університет інформує про новий набір студентів; Фірма надає оренду приміщень. Є такий різновид документів, коли назва дійової особи вживається в, називному відмінку. Наприклад:

1. Загальні вимоги до оформлення ділової кореспонденції Однією з форм ділового тексту є документ, зокрема ділова кореспонденція. З роками склалися узвичаєні правила оформлення службової, урядової, приватної кореспонденції. Це і сувора нормативність, і дотримання юридичних

Дієслово – частина мови, яка називає дію або стан предмета (чи особи) і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? Основні граматичні ознаки дієслова – час, особа, число і с п

1. Етика ділового спілкування Важливим компонентом ділового спілкування є етика мовлення. “Заговори, щоб я тебе побачив” (Сократ). Вислів віками не втрачає своєї актуальності. Адже від того, якими лексичними засобами володіє мовець, яку має інтонацію,

Звернення – це різновид документа, що використовується і в усному, і в писемному мовленні. Звернення є: Президента держави, Верховної Ради України, депутатів, представників адміністрації, керівників установ, лідерів партій тощо. Текст цього документа відрізняється від

1. Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення того чи іншого пояснення або надання йому різних модальних значень, називаються вставними. Вони не пов’язані з членами

1. Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення того чи іншого пояснення або надання йому різних модальних значень, називаються вставними. Вони не пов’язані з членами

1. Телефонний етикет Одним із різновидів ділового спілкування є телефонна розмова. Вона розширює, прискорює ділові контакти, дає можливість оперативно передати чи прийняти певне повідомлення тощо. У телефонній розмові беруть участь двоє співрозмовників: той, хто

Рішення – це один з різновидів ділових паперів. Текст цього документа пишеться за традиційно усталеною формою. В ньому використовуються слова заслухавши, обговоривши, якими починається текст документа. Далі вживаються: відзначає, ухвалює, рекомендує; розглянути, забезпечити, затвердити