Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – Спрощення в групах приголосних
У сучасній українській мові при відмінюванні слів та утворенні нових відбувається чергування приголосних звуків. До найпоширеніших належать:
1. Чергування г, к, х з ж, ч, ш. Наприклад: плуг – плужок друг – дружба, дорога – дорожній, вік – вічний, око – очі, рука – ручний, юнак – юначе, пастух – пастуше, сухий – суитти;
2. Чергування г, к, х з з, ц, с. Це чергування відбувається перед закінченням – і в давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього родів. Наприклад:
Давальний відмінок Місцевий відмінок
Колега – колезі берег – на березі
Книга – книзі відпустка – у відпустці
Візитка – візитці капелюх – на капелюсі
Папка – папці верстка-при верстці
Покупка – покупці палатка – в палатці
Стежка – стежці поріг – на порозі
Вудка – вудці копілка – в копілці
Птичка – шпичці кружка – в кружці
Спрощення в групах приголосних
Збіг кількох приголосних ускладнює вимову, тому вони спрощуються.
У сучасній українській мові найчастіше спрощуються такі групи: – ждн-, – здн-, – стн-, – стл-, – слн-, в яких випадає середній звук. Наприклад:
Користь – корисний тиждень – тижня честь – чесний щастя – щасливий якість – якісний Це спрощення відбувається у вимові й на письмі. Виняток становлять слова: хвастливий, кістлявий, пестливий, шістнадцять.
Зберігається також – т – і в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим – ст-: компостний, контрастний, баластний, форпостний.
У групах приголосних – скн-, – зкн – випадає к у дієсловах, утворених за допомогою суфікса – ну-. Наприклад: блиск – блиснути брязк – брязнути тріск – тріснути але: випускний.
Спростилися групи приголосних і в словах: серце, сонце, міський. Вправи:
1. Запишіть слова, вставте потрібні букви. Поясніть Тх
Вимову і правопис:
І ду(ж, ш)че, ле(х, г)кість, доро(ш. ж)чий, сере(ш, ж)ка, бе(с,
З), ві(д, т)чутний, (з, с)чепити, сте(ж, ш)ка, бли( ш. сч)ати, (з, ш, с)шитий, про(з. с)ьба, во(х, г)ко, пі(ш, ч, ш)аний, ї(ж, ш)те. ві(д. ” т)хилитись, ро(с, з)сада, моло(д. т)ший, лі(дж. ч)ба, бу(д. т)ка. шви(д, т)ко
2. Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою відповідних суфіксів. Поясніть, у яких групах прикметників відбувається чергування приголосних, а в яких не відбувається. Чому?
Кременчук. Золотоноша, Черкаси, Кривий Ріг, Таганрог, Карабах, Лейпциг. Воронеж, Запоріжжя, Острог. Франція, Люксембург, Норвегія, Санкт-Петербург, Галич. Калуга, Сиваш, Балхаш, Дамаск, Інгуш, Волга. Казбек, Генуя, Гонконг, Забайкалля, Карпати, Словакія
3. Підберіть слова, в яких відбулося спрощення групи приголосних – жди-, – здн-, – стн-, – стл-, – слн-. 4. Прочитайте текст, Прокоментуйте явища чергування в системі приголосних
Коли приходить любов до отчого краю? Думаю, з’являється вона від народження і супроводжує людину протягом життя. Тільки відчуття це приходить до кожного по-різному і в різний час. Мабуть, така природа людини: чим старшою вона стає, тим частіше поринає у світ незабутніх спогадів, більше тягнеться до отчого краю. Тоді у пам’яті спливають сторінки теплого безтурботного дитинства й чистої ніжної юності… Безперечно, любов до отчого краю починається з оксамитових квітів дитинства і юності. Високі світло-рожеві рожі, розкішні айстри, багряні чорнобривці й полум’яні жоржини – вони, такі близькі й далекі, дзвонами пронизують пам’ять, ніжністю сповнюють душу, любов’ю напоюють серце. А ше – відчуття смаку гіркуватих недоспілих вишень в сусідському саду та отих перших огіркових пуп’янків на грядці… За грядкою – поле, відмежоване смугою сріблястого полину. Зазвичай, його ніхто не виривав. То, кажуть, оберіг від “дурного ока”. А он, серед поля, обласканий полуденним сонцем, похрумкує травицю й трясе розкішною гривою, білий кінь, а на ньому сидить хлопчик. Це добра прикмета: людина на коні… І де б людина не була, яку б посаду не посідала, неодмінно, повертається до отчого краю, шо окрилює, підносить, вабить кличе… Що це, ота палка любов до краю, до землі? Гадаю, це шось більше. Це – витоки життя, джерело надії, випроб долі. Така сила і зваба отчого краю. Благословенний будь, мій Отчий краю (Г. Кацавець).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)