Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – Складнопідрядні речення
Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв’язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними. Наприклад: Дощ пройшов – / Київ зеленіє (М. Рильський): Снігу ще небагато, aie на деревах іскриста, пухнаста паморозь (В. Собко); Реве Дніпро, йлани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко).
У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки:
Кома – між простими реченнями, що входять до складносурядного, перед сполучниками і, та, а, але, проте, однак, зате, або, чи-чи, то-то. Наприклад: Темно-зелені садки дрімають, вже без плоду, і тихо гріються хатки, і верби гнуться в воду (І. Франко); Чи то не відчувають механічного пульсу, чи, може, їхня увага й думка зайняті іншим (Ю. Збанацький); Пообіч колосились хиба, але до жнив ще було далеченько (Ю. Збанацький); 3 десятеро вже оперених качат замаскувались під жовте старе коріння, а стара качка з шумом випурхнула з куща (Ю. Збанацький); Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя (М. Стельмах);
Крапка з комою – у складносурядних реченнях перед єднальними і, та й зрідка протиставними сполучниками а, та, якщо прості речення далекі одне від одного за змістом або мають вже розділові знаки. Наприклад: Л тут я сам собі пан-схочу, до частини якоїсь пристану, чиститиму картоплю, митиму машини або годуватиму коні, то й мене прогодують; а схочу – поживу в бабусі якоїсь немічної, носитиму їй воду, дрова рубатиму, сніг у дворі одкидатиму, а як весна настане, ще й грядку скопаю (Григір Тютюнник); / в хаті в них стало чепурніше, ясніше; і хчіб не такий чорний та сухий; і каша до борщу не вряди-годи; а часам і сир на вареники (Панас Мирний); Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок);
Тире – у складносурядних реченнях перед сполучниками і, та (в значенні І), якщо між ними існує причинно-наслідковий зв’язок або йдеться про швидку зміну подій. Наприклад: Зима летіла над землею, і от весна – /’ все в цвіту (В. Сосюра); Дмухнув вітер понад ставом – і сліду не стало (Т. Шевченко).
У складносурядному реченні кома не ставиться між двома сурядними реченнями, з’єднаними неповторюваними сполучниками і, та (в значенні і), чи, або, якщо вони мають спільний член речення. Наприклад: Зрідка пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк (А. Шиян); Десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня (О. Гончар).
Складнопідрядні речення
Складні речення, в яких одне з простих речень за смислом підпорядковане іншому і пов’язане з ним сполучником підрядності або сполучним словом, називаються складнопідрядними. Наприклад: Щоб рибку їсти, треба у воду лізти (нар. тв.); Піти туди, куди серце кличе і обов язок (М. Коцюбинський); Я днів отих ніколи не забуду, коли бруньками вкриється гілля, коли свій одяг очищає від бруду і оживає заново земля (Л. Дмитерко).
Підрядне речення в складносурядному на письмі відокремлюється від головного комою, якщо воно стоїть перед головним або після головного речення. Якщо підпорядковане речення стоїть у середині головного, то воно виділяється комами з обох боків. Наприклад: По скляному поверху ставка, з глибини якого визираю темне зоряне небо, тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський); Почули б, як пахне земля (О. Десняк).
При складних сполучниках тому що, через те що, для того щоб, після того як, замість того щоб, так що, незважаючи на те що, внаслідок того що кома ставиться один раз (або перед усім складним сполучником, або перед сполучниками що, щоб, як, залежно від змісту, інтонації”). Наприклад: Ми захистши свою книгу, так що підробок більше не буде (авт.): Косарі затягнули пісню так, що аж луна піисш гаєм (. Нечуй-Левицький): Я прокинувся тому, що поїзд сіпнув і раптом пішов швидше (Ю. Смолич); Я не знача роду-племені моєї знайомої, ледве знала ймення, тому що це була літня хвилева зустріч (Леся Українка); 3 Андрієм вона рідко стрічалась, через те що він ходив на нічну зміну, а вдень спав (М. Коцюбинський): Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі (М. Коцюбинський).
4. Дужки ()
Дужки, як розділовий знак використовуються:
І. Для виділення підзаголовків, розшифрування назв, пояснення іншомовних та маловідомих слів: Україна (Освіта і наука); Інфінітив (неозначена форма дієслова); Пегамент (оплата готівкою); Бесса (зниження курсу цінних паперів); Конвенція (угода, договір).
2. Для виділення вставних слів і речень, зокрема, таких, що дають інформацію чи повідомлення: Античні ритори (Арістотель, Есхіл. Демосфен, Цицерон…) виступали із сенаторських трибун, на засіданнях, форумах (підручник).
3. Для виділення імен і прізвищ, що стоять після займенників: Вони (Антонович, Кониський і Куліш) відвідали Галичину (Орест Субтельний).
4. У дужки береться прізвище автора після цитат, речень чи уривків з його творів: І справді було гарно на ниві, несказанно гарно. Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискувались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці (М. Коцюбинський). Горда, ясна, огнистая мова! Ллється промінням річ та велична (Леся Українка).
5. У дужках можуть наводитися приклади: Кожна галузь науки, виробництва, техніки, мистецтва має свою термінологію; лінгвістична (орфоепія, граматика, фразеологія, лексика), фінансова (аванс, банкнота, баланс).
6. Дужками виділяються ремарки у драматичних творах при прямій мові:
Семен (йде згори шляхом, зупиняється, здійма бриля). Ось і любий край, і рідне село!.. А он хата милої – весела та світла, як погляд дівочий. (Підходе до хати).Як тут гарно, скільки усякого цвіту!..
Од арка (вишила з хати, пізнала Семена і нищечком до нього підійшла). Хто це стоїть?
Семен (кинувся до неї). Одарко, серденько моє!.. (Марко Кропивницький).